справа № 361/9649/13-ц
провадження № 6/361/531/26
УХВАЛА
Іменем України
18 вересня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.,
при секретарі судового засідання Чуняк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2015 року, постановленою за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що сам по собі факт невиконання судового рішення не може ототожнюватися з ухиленням від його виконання. На думку заявника, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази його ухилення від виконання судового рішення, а акти державних виконавців фіксують лише об`єктивну відсутність у нього майна та коштів. Відсутність коштів, за твердженням заявника, є життєвою обставиною, а не правопорушенням, а тому обмеження права на свободу пересування через неплатоспроможність є протиправним.
Крім того, заявник зазначив, що у липні 2026 року йому виповнилося 60 років, у зв`язку з чим, на його думку, законодавчі обмеження щодо виїзду за межі України, встановлені в умовах воєнного стану, щодо нього не застосовуються. Утримання 60-річної особи в Україні виключно через давній борг заявник вважає непропорційним.
Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року заяву прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
28 серпня 2026 року від Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (а.с. 154-155 т. 2), в якому державний виконавець Мурашко О.В. просила відмовити у задоволенні заяви.
У відзиві зазначено, що у провадженні Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 77168170 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , до складу якого входить чотири виконавчі провадження на загальну суму 168 035,68 грн.
Також державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону боржником. Згідно з отриманою відповіддю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон 09.03.2022, маючи тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Боржник не виконує рішення судів тривалий час, а саме перший виконавчий документ видано 24.12.2013 тобто на сьогоднішній день боржник злісно ухиляється від виконання даного рішення суду, а саме 12 років і 8 місяців.
В судове засідання заявник та його представник не з`явилися. Представник заявника адвокат Панамаренко Д.М. подав заяву, в якій просив вимоги заяви задовольнити та провести розгляд справи за відсутності заявника та його представника.
Представник Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився. Державний виконавець Мурашко О.В. подала заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та врахувати поданий відзив.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду заяви, суд вважає заяву необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 лютого 2014 року, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 % річних за період з 01 грудня 2010 року по 26 червня 2013 року в розмірі 54 339 грн 93 коп., 3 % річних за період з 27 червня 2013 року по 04 жовтня 2013 року в розмірі 5 162 грн, всього 59 501 грн 93 коп.; інфляційні витрати за період з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2013 року в розмірі 40 605 грн, всього 100 106 грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 001 грн 07 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року суд надав боржнику ОСОБА_1 відстрочку виконання вказаних судових рішень від 29 березня 2010 року та від 24 грудня 2013 року на один рік у зв`язку з хворобою боржника.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2015 року задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області Федяніної Юлії Віталіївни про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 та встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань зі сплати боргу на користь ОСОБА_2 , покладених на нього рішеннями Броварського міськрайонного суду у справах № 2/361/3307/13 від 24 грудня 2013 року та № 2-334/10 від 29 березня 2010 року.
У провадженні Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 77168170 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , до складу якого входить чотири виконавчі провадження на загальну суму 168 035,68 грн, а саме:
виконавче провадження № 595971325 з примусового виконання виконавчого листа № 361/9649/13-ц від 24 грудня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 % річних за період з 01 грудня 2010 року по 26 червня 2013 року в розмірі 54 339,93 грн, 3 % річних за період з 27 червня 2013 року по 04 жовтня 2013 року в розмірі 5 162 грн, всього 59 501,93 грн, інфляційних витрат у розмірі 40 605 грн, всього 100 106,93 грн та судового збору в розмірі 1 001,07 грн;
виконавче провадження № 75427989 з примусового виконання наказу № 911/737/22 від 21 квітня 2024 року, виданого Господарським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Садового товариства «Заліське» 18 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;
виконавче провадження № 75428212 з примусового виконання наказу № 911/737/22 від 21 квітня 2024 року, виданого Господарським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Садового товариства «Заліське» 27 300 грн витрат на правничу допомогу;
виконавче провадження № 75934718 з примусового виконання наказу № 911/737/22 від 24 липня 2024 року, виданого Господарським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Садового товариства «Заліське» 12 250 грн судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 911/737/22.
Ухвалами Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2018 року та 29 липня 2019 року заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні, відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у передбачених законом випадках є заходом забезпечення виконання судового рішення та пов`язується з невиконанням боржником відповідних зобов`язань.
При вирішенні питання про скасування такого обмеження суд має встановити, чи наведені боржником обставини, які свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування обмеження, або про виникнення нових обставин, які обґрунтовують необхідність його скасування.
При цьому предметом розгляду за заявою про скасування тимчасового обмеження не є повторна перевірка правомірності ухвали суду, якою таке обмеження було встановлено та яка набрала законної сили. Під час розгляду заяви суд перевіряє саме наявність обставин, які виникли після встановлення обмеження або змінилися та обґрунтовують необхідність його скасування.
Зміст заяви ОСОБА_1 свідчить, що заявник посилається переважно на відсутність умисного ухилення від виконання судового рішення, відсутність у нього майна та коштів, тривалість виконавчого провадження, а також на досягнення ним 60-річного віку.
Разом з тим такі доводи не свідчать що відпали обставин, які зумовили встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Посилання заявника на те, що сам факт невиконання судового рішення не свідчить про його ухилення від виконання, фактично спрямоване на переоцінку обставин, які були встановлені судом при вирішенні питання про застосування тимчасового обмеження ухвалою від 09 квітня 2015 року.
Заявником не наведено обставин, які б свідчили про те, що після постановлення зазначеної ухвали відпали підстави, з яких було застосовано тимчасове обмеження, або змінилися обставини таким чином, що подальше застосування цього заходу більше не є необхідним для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому сам по собі факт відсутності у боржника достатнього майна чи коштів для виконання судового рішення не має наслідком автоматичного скасування встановленого судом тимчасового обмеження. Водночас суд не встановлює у межах розгляду цієї заяви наявність чи відсутність складу правопорушення в діях боржника, а перевіряє наявність передбачених ст. 441 ЦПК України підстав для скасування застосованого заходу.
Як убачається з матеріалів справи, судове рішення, на виконання якого було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, не виконано. Доказів повного або часткового виконання відповідних судових рішень, погашення заборгованості чи інших обставин, які свідчили б про досягнення мети застосування відповідного заходу та необхідність його скасування, заявником не надано.
Щодо доводів заявника про досягнення ним 60-річного віку суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг 60-річного віку.
Разом з тим тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України встановлено щодо заявника ухвалою суду від 09 квітня 2015 року відповідно до ст. 441 ЦПК України як захід забезпечення виконання судового рішення.
Таке обмеження є самостійним правовим заходом, пов`язаним із виконанням конкретного судового рішення, і не є обмеженням, встановленим виключно правилами перетинання державного кордону України в умовах воєнного стану.
Тому зміна віку заявника та пов`язане з цим застосування до нього інших правил перетинання державного кордону не припиняє автоматично дію судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та не є самостійною підставою для його скасування.
Для скасування встановленого судом тимчасового обмеження необхідна наявність передбачених ст. 441 ЦПК України підстав, зокрема обставин, які свідчать про відсутня необхідність у подальшому застосуванні такого заходу.
Таких обставин заявником не наведено.
Не є самостійною підставою для скасування обмеження і тривалість виконавчого провадження. Тривалий строк невиконання судового рішення сам по собі не припиняє обов`язку боржника виконати таке рішення та не має наслідком автоматичне припинення встановленого судом заходу забезпечення його виконання.
Суд також враховує, що у 2018 та 2019 роках суд уже розглядав заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та не встановив підстав для їх задоволення.
Зазначене не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду, однак відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України при повторному зверненні мають бути наведені нові обставини, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження.
Обставини, наведені ОСОБА_1 у цій заяві, не свідчать про припинення або істотну зміну обставин, які зумовили застосування тимчасового обмеження, а також не свідчать що відсутня необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Суд враховує, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є заходом, який обмежує право особи на свободу пересування, а тому його подальше застосування має бути пов`язане з необхідністю забезпечення виконання відповідного судового рішення.
Водночас у цій справі судове рішення залишається невиконаним, виконавче провадження триває, а заявником не доведено наявності обставин, які свідчили б про припинення необхідності забезпечення його виконання шляхом збереження встановленого судом тимчасового обмеження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено виникнення нових обставин, які відповідно до ст. 441 ЦПК України обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а тому заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження не перешкоджає заявнику повторно звернутися із відповідною заявою у разі виникнення нових обставин, які обґрунтовують необхідність його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 353, 441 ЦПК України, суд,-
П О СТ А Н О В И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ведмідь Н.В.