Справа № 367/10966/26
Провадження №2-а/367/253/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
21 вересня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову № R692342 від 21 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн, та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 червня 2024 року він вчасно оновив свої військово-облікові дані в системі «Резерв+», зазначивши адресу проживання в Республіці Корея, де на той час проживав у зв`язку з проходженням служби в Міністерстві закордонних справ України. 21 серпня 2025 року позивачу надійшло сповіщення про виявлення в реєстрі «Оберіг» порушення обліку. З 3 січня по 17 липня 2026 року позивач перебував під вартою за кордоном та в Україні у зв`язку з кримінальним провадженням, після звільнення дізнався про власний розшук ТЦК (сповіщення від 03.04.2026) та, з метою уникнення перешкод у працевлаштуванні, 11 серпня 2026 року подав заяву про визнання вини та згоду на притягнення до відповідальності за його відсутності. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки відповідач не довів факту зміни ним місця проживання, а також оскільки на момент винесення постанови (21.08.2026) сплив передбачений статтею 38 КУпАП тримісячний строк накладення стягнення з дня виявлення порушення.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 2 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; у відповідача витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позову не визнав, зазначивши, що відповідно до даних Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивача 5 червня 2023 року знято з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з виїздом в іншу місцевість ( АДРЕСА_1 ), а станом на 14 березня 2026 року позивач на облік за новою адресою не став, у зв`язку з чим і поставлений на облік автоматично системою. Відповідач також послався на подану позивачем заяву про визнання вини від 11 серпня 2026 року, вказавши, що обов`язок військовозобов`язаного стати на облік за новою адресою встановлений безпосередньо законом (частина 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), а не викликом чи повісткою, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22, а також на практику Верховного Суду щодо того, що формальні (несуттєві) недоліки оформлення акта суб`єкта владних повноважень не тягнуть його недійсності, якщо не вплинули на правильність рішення (постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18, від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 16.11.2023 у справі № 300/3110/20, від 21.12.2023 у справі № 440/2017/20).
У відповіді на відзив позивач заперечив факт зняття його з обліку в 2023 році у зв`язку з виїздом до Вінницької області, зазначивши, що у цей період проходив службу в Міністерстві закордонних справ України та перебував у довготривалому відрядженні в Республіці Корея, що підтверджується трудовою книжкою, а також наполягав на недоведеності відповідачем обставин правопорушення та на спливі строків притягнення до відповідальності.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлені судом обставини
Судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (1 відділ). Згідно з даними Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наведеними відповідачем, 05.06.2023 позивача знято з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з виїздом в іншу місцевість ( АДРЕСА_1 ), а станом на 14.03.2026 позивач на облік за новою адресою не став і був поставлений на облік автоматично інформаційною системою.
19.06.2024 позивач засобами застосунку «Резерв+» оновив свої військово-облікові дані, зазначивши адресу свого фактичного перебування в Республіці Корея. 21.08.2025 в системі «Резерв+» зафіксовано сповіщення про виявлення в реєстрі «Оберіг» порушення обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 03.04.2026 в системі «Резерв+» з`явилося сповіщення про розшук позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу про порушення правил військового обліку.
11.08.2026 позивач особисто, з накладенням кваліфікованого електронного підпису, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав заяву, якою, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 336, 337 Кримінального кодексу України, повідомив, що ним допущено порушення правил військового обліку, а саме - у семиденний строк після зміни місця проживання він не став на військовий облік та не повідомив ТЦК та СП про зміну своїх персональних даних, та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності відповідно до статті 279-9 КУпАП.
21.08.2026 відповідач на підставі поданої заяви та відомостей реєстру виніс Постанову № R692342, якою встановлено, що позивач «не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»)», внаслідок чого «скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП», і накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Правова оцінка суду
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. Цей обов`язок, як і обов`язок з`явитися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, встановлений безпосередньо законом, а не потребує додаткового індивідуального повідомлення особи про його існування (за аналогією з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22 щодо обов`язку з`явитися за викликом).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. На виконання цього обов`язку відповідач послався на відомості Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про зняття позивача з обліку 05.06.2023 у зв`язку з виїздом в іншу місцевість та про подальшу відсутність реєстрації позивача за новою адресою станом на 14.03.2026. Ці відомості є офіційною реєстровою інформацією, введення якої в оману з боку органів ведення реєстру позивачем не доведено. Посилання позивача на проходження ним у цей період служби в Міністерстві закордонних справ України та перебування в Республіці Корея саме по собі не спростовує факту зміни реєстраційних відомостей про нього в реєстрі, оскільки внесення (зміна) відомостей про місце проживання в реєстрі не є тотожним фактичному фізичному переміщенню особи і могло бути зумовлене іншими обставинами (зокрема, діями членів сім`ї позивача чи органів реєстрації місця проживання), доказів відсутності яких позивачем суду не надано.
Крім того, суд враховує, що позивач особисто, добровільно, з накладенням кваліфікованого електронного підпису та за умови попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення (статті 336, 337 Кримінального кодексу України), визнав факт вчинення ним порушення правил військового обліку та надав згоду на притягнення до відповідальності за його відсутності в порядку статті 279-9 КУпАП. Доводи позивача про те, що заява подана виключно з метою прискорення працевлаштування, є його суб`єктивними поясненнями, не підтвердженими жодними доказами, і не спростовують добровільності та усвідомленості волевиявлення, зафіксованого у поданій заяві.
Доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено конкретної нової та попередньої адрес обліку, суд відхиляє з огляду на таке. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18, не кожен дефект акта суб`єкта владних повноважень тягне за собою його недійсність; суттєве значення має лише таке порушення процедури, яке вплинуло або могло вплинути на правильність рішення (аналогічна правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 16.11.2023 у справі № 300/3110/20 та від 21.12.2023 у справі № 440/2017/20). Відсутність в оскаржуваній постанові деталізації адрес є формальним недоліком її оформлення, який не спростовує встановленого реєстровими відомостями факту відсутності позивача на обліку за актуальною адресою та не впливає на суть встановленого порушення, а тому не є достатньою підставою для визнання постанови протиправною в цілому.
Щодо доводу позивача про сплив передбаченого статтею 38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке. Днем виявлення правопорушення в розумінні статті 38 КУпАП є момент, коли уповноважений орган отримав достатні та остаточні дані для вирішення питання про наявність в діях особи складу правопорушення і можливість притягнення її до відповідальності. Попередні технічні сповіщення інформаційних систем «Резерв+» та реєстру «Оберіг» від 21.08.2025 і 03.04.2026 мали виключно інформаційний характер про потенційну наявність порушення та не супроводжувалися ані складенням протоколу, ані іншим процесуальним актом, що фіксує подію та склад порушення, у тому числі у зв`язку з об`єктивною неможливістю встановити контакт з позивачем, який у цей період перебував під вартою за межами України, а також в Україні до 17.07.2026. Такими остаточними даними, що дозволили відповідачу перейти до розгляду справи, стала саме заява позивача від 11.08.2026, подана в порядку статті 279-9 КУпАП. Оскаржувану постанову винесено 21.08.2026, тобто протягом десяти днів після отримання цієї заяви - в межах тримісячного строку, встановленого статтею 38 КУпАП, який починає обчислюватися з моменту отримання відповідачем визначальних для вирішення справи відомостей.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова № R692342 від 21.08.2026 прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, обґрунтовано, з урахуванням наявних у розпорядженні відповідача даних державного реєстру та добровільно поданої позивачем заяви про визнання порушення, а тому відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. Підстави для визнання її протиправною та скасування, передбачені частиною третьою статті 286 КАС України, відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають та залишаються за позивачем на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 159-163, 241-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 38, 210, 235, 247, 279-9, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування Постанови № R692342 від 21 серпня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Л.В. Мерзлий