Справа № 367/9007/26
Провадження №2-о/367/370/2026
УХВАЛА
Іменем України
про закриття провадження у справі
21 вересня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., за участі секретаря судового засідання Колодезної В.В., представника заявника - адвоката Персій Ірини В`ячеславівни (в режимі відеоконференції), представника заінтересованої особи - Конс К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (Дарницький відділ), про встановлення факту, що має юридичне значення, а також заяву заінтересованої особи про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст вимог заявника та заяви заінтересованої особи про закриття провадження
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що запис про батька заявника, зазначений у свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_1 як « ОСОБА_2 », стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 14.03.2019, актовий запис №229, - з посиланням на пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.12.2021 у справі №464/6696/20 та від 19.10.2022 у справі №522/19790/18.
Заінтересована особа подала до суду письмові пояснення та окрему заяву, в яких просила закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, обґрунтовуючи це тим, що, незважаючи на обране заявником формулювання вимоги («належність правовстановлюючого документа»), за своєю суттю він просить встановити тотожність двох окремо задокументованих осіб - особи, зазначеної в його свідоцтві про народження як « ОСОБА_2 », та особи, зазначеної у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 як « ОСОБА_1 », що виходить за межі повноважень суду в порядку окремого провадження, встановлених статтею 315 ЦПК України, та узгоджується з тим, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2026 у справі №367/7242/25, порушеній заявником за аналогічних обставин і з тим самим по суті предметом, провадження вже було закрито.
Заявник проти закриття провадження заперечив, зазначивши, що предмет цієї заяви відрізняється від предмета заяви у справі №367/7242/25, оскільки сформульований як встановлення належності правовстановлюючого документа та родинних відносин, а не тотожності осіб, у зв`язку з чим колишні процесуальні недоліки, на його переконання, усунуто.
2. Мотиви, з яких суд виходив, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.12.2021 у справі №464/6696/20 та від 19.10.2022 у справі №522/19790/18, при розгляді таких справ суд встановлює саме належність документа особі, а не тотожність осіб, які по-різному названі у різних документах; встановлення судом в порядку окремого провадження тотожності осіб чинним процесуальним законом не передбачено.
Оцінюючи, до якої з цих двох категорій належить фактично заявлена в цій справі вимога, суд виходить не з обраного заявником процесуального формулювання, а із суті та фактичного змісту того, що суд має встановити для задоволення заяви, оскільки правова кваліфікація предмета вимоги є прерогативою суду, а не сторони. За змістом заяви, суд має підтвердити, що запис про батька, який міститься у ВЛАСНОМУ свідоцтві про народження заявника (документі, що посвідчує особу самого заявника, а не його батька) і виконаний з викривленням прізвища « ОСОБА_3 », стосується конкретної фізичної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - особи, встановленої (індивідуалізованої) за ЦІЛКОМ ОКРЕМИМ, самостійно виданим документом цієї особи - свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Це принципово відрізняється від типового випадку застосування пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, коли особа доводить належність саме їй документа, в якому з тих чи інших причин неправильно записані її власні прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження. У цій справі неточність стосується не ідентифікаційних даних самого заявника в його документі, а запису про третю особу (батька) в цьому документі, який заявник просить визнати таким, що стосується (тобто тотожний) особи, поіменованої в цілком іншому, самостійному документі цієї третьої особи. Встановлення такого зв`язку по суті вимагає від суду дійти висновку, що особа, зазначена в одному документі як « ОСОБА_2 », та особа, зазначена в іншому документі як « ОСОБА_1 », є однією і тією самою фізичною особою, - тобто вимагає встановлення тотожності двох окремо задокументованих осіб, що виходить за межі повноважень суду, визначених пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України, і не передбачено жодним іншим пунктом частини першої цієї статті.
Доводи заявника про те, що предмет цієї заяви відрізняється від предмета заяви у справі №367/7242/25, суд відхиляє, оскільки зміна словесного формулювання вимоги («належність документа» замість «тотожність осіб») не змінює її фактичної правової суті: в обох випадках від суду вимагається встановити, що особа, зазначена в свідоцтві про народження заявника як « ОСОБА_2 », є тією самою особою, що зазначена у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 як « ОСОБА_1 ». Суд самостійно визначає правову природу заявленої вимоги, виходячи з її фактичного змісту, а не з того, як цю вимогу кваліфікує сторона.
За таких обставин суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в межах окремого провадження, встановленого главою 6 розділу IV ЦПК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що закриття провадження з цієї підстави не означає вирішення по суті питання про походження заявника від конкретної особи чи заперечення обставин, викладених у заяві, а лише констатує, що обраний заявником процесуальний спосіб захисту (встановлення факту в порядку окремого провадження) є неналежним для вирішення поставленого питання; за наявності законодавчо визначеного порядку виправлення чи поновлення актових записів цивільного стану або іншого належного способу захисту заявник не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав у такий інший спосіб.
3. Судові витрати
Заявником при поданні заяви сплачено судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп. Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі закриття судом провадження у справі сплачена сума судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, у встановленому законом розмірі та порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 255-256, 259, 293-294, 315, 353-354 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 367/9007/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (Дарницький відділ), про встановлення факту, що має юридичне значення.
3. Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. в порядку, встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
4. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя: Л.В. Мерзлий