Справа № 369/10712/23
Провадження №2/369/806/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договорів, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У вересні 2026 року на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову. Просила суд накласти арешт у межах ціни позову 69 500 доларів США, на все належне ОСОБА_2 на праві власності нерухоме та рухоме майно, майнові прав, а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках у банках та інших фінансових установах, у межах суми, необхідної для забезпечення позову, з урахуванням установлених законом винятків.
Зокрема накласти арешт на виявлені об`єкти нерухомого майна відповідача у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , №35-И - у межах загальної суми забезпечення.
Накласти арешт на виявлені земельні ділянки з кадастровими номерами: [номер приховано]:05:002:5239, [номер приховано]:05:002:5237, [номер приховано]:05:002:5238, [номер приховано]:05:002:5233, [номер приховано]:05:002:5232, [номер приховано]:05:002:5226, [номер приховано]:05:002:5225, [номер приховано]:38:140:7121, а також на інші земельні ділянка, право власності на які зареєстроване за відповідачем на момент виконання ухвали, у межах загальної суми забезпечення. Заборонити державним реєстратором прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження та/або обтяження арештованого нерухомого майна відповідача, крім дій на виконання судового рішення.
Свою заяву мотивувала тим, що предметом первісного позову є повернення авансу у розмірі 69 500 доларів США. Тривале неповернення відповідачем отриманого авансу, невиконання ним договірних дій щодо укладання основного договору та відсутність добровільного врегулювання спору створюють обґрунтований ризик того, що до моменту набрання рішенням законної сили належне відповідачу майно може бути відчужено, обтяжене або іншим чином вибути з його майнової сфери, а грошові кошти витрачені чи переведені. За таких обставин виконання можливого рішення про задоволення позову може бути істотно ускладнене або стати неможливим.
Враховуючи викладені обставини в заяві про забезпечення позову просив суд задовольнити заяву.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 540 920 грн., що еквівалентно 69 500 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату пред`явлення позову.
Відповідно до попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.02.2022 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що сторони зобов`язуються в майбутньому на умовах і в порядку визначених цим договором, укласти і належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 125 кв.м., який на момент укладення даного договору перебуває на стадії будівництва та споруджується за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0153 га в межах згідно з планом кадастровий номер [номер приховано]:05:002:5229.
Ціна будинку та земельної ділянки становить 1 925 000 грн., що сторонами визначено як визначено еквівалент 70 000 доларів США.
Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 122,4 кв.м. та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:5239 площею 0,0153 га.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначала, що заявлені позовні вимоги мають значний розмір, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення в разі задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації. Вважає, що накладення арешту стане гарантією забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.
Разом з тим заява про забезпечення позову не містить доказів вартості майна на яке позивач просить суд накласти арешт, а тому суд позбавлений можливості пересвідчитися у співмірності вимог у заяві про забезпечення позову з предметом даного позову.
Враховуючи те, що між сторонами виник спір, який має майновий характер, обставини, на які посилається позивач, суд вважає за можливе накласти арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 122,4 кв.м. та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:5239 площею 0,0153 га, що на переконання суду буде співмірно з заявленими позовними вимоги. Оскільки зазначений розмір житлового будинку та земельної ділянки збігається з площею вказаною у попередньому договорі купівлі-продажу нерухомого майна на підставі, якого у сторін виник спір.
Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 757/30594/21-ц (провадження № 61-4466св23).
В іншій частині заяви про забезпечення позову суд відмовить, оскільки вказані вимоги є не співмірними з заявленими позовними вимогами.
Враховуючи розмір заявлених позивних вимог, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та розміром заявлених позивних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Крім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260 ,ЦПК України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 122,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270[телефон приховано].
Накласти арешт наземельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:5239 площею 0,0153 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2364405432224.
В іншій частині відмовити.
Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не Закону України припиняє її виконання.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ