Справа № 369/5448/24
Провадження №2/369/1290/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву представника позивачів адвоката Логойди Яни Василівни про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5448/24 за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/5448/24 за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.
17.09.2026 року до суду від представника позивачів надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 369/5448/24 шляхом: - накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:0540, площею 0,0671 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3255761532224), та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:0541, площею 0,1567 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3255790532224), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та які належать на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - заборонити державним кадастровим реєстраторам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, об`єднанням, заставою або іншого виду зміни власника чи відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:0540, площею 0,0671 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3255761532224), та земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:0541, площею 0,1567 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3255790532224), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та які належать на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивачів вказує на те, що y провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа № 369/5448/24 за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Предметом даного спору є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, 0,4977 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання незаконними та скасування рішень Крюківщинської сільської ради від 26.02.2015 року №11/42, №11/6, №11/7 та від 01.10.20-5 №11/9, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 31.07.2015 року, виданого ОСОБА_2 та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088, площею 0,2238 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Заявника вважають, що існує об`єктивна необхідність у вжитті заходів забезпечення даного позову з огляду на наступне.
В поданій до суду позивачами позовній заяві зазначено, що Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області були прийняті незаконні рішення від 26.02.2015 року №11/42, №11/6, №11/7 та від 01.10.2015 №11/9, копії яких містяться в матеріалах справи. Рішенням Крюківщинської сільської ради від 26.02.2015 року №11/6 ОСОБА_9 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,2238 га в АДРЕСА_1 , всупереч наявності іншого землекористувача земельної ділянки за цією ж адресою.
Після чого рішенням Крюківщинської сільської ради від 01.10.2015 №11/9 затверджено відповідний проект землеустрою, за результатом чого ОСОБА_10 отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 (41584133) від 31.07.2015 року на підставі якого, в свою чергу, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088, площею 0,2238 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 693464132224) зі зміною цільового призначення із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Дане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №366897259 від 22.02.2024 р., копія якої міститься в матеріалах даної справи.
В ході розгляду даної справи було з`ясовано те, що ОСОБА_6 внаслідок незаконного розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:0225, площею 0,4977 га, яка до того передавалась в оренду позивачу ОСОБА_4 , все-таки було зареєстровано за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5055. Проте з 16.12.2020 року ОСОБА_6 не є власником цієї земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5055, площею 0.2287 га, а теперішніми її власниками є громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Зважаючи на викладені вище обставини позивачі звертались до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: [номер приховано]:01:023:5088; [номер приховано]:01:023:5055 та заборони всім фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на вказаних земельних ділянках.
За результатом розгляду відповідної заяви Києво-Святошинський районний суд Київської області постановив ухвалу від 08.04.2025 у справі № 369/5448/24 про її задоволення та застосував заходи забезпечення позову шляхом визначеним у вказаній заяві. Зауважуємо, що вказана ухвала суду не оскаржувалась відповідачами та є такою що набрала законної сили.
Проте, в подальшому незаконною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2025 застосовані заходи забезпечення позову на підставі вказаної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.04.2025 у справі № 369/5448/24 були скасовані за заявою Відповідачки - ОСОБА_9 .
Зазначену ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2025 у даній справі позивачами було оскаржено до суду апеляційної інстанції за результатом чого її як незаконну та необґрунтовану було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 10.12.2025 у цій справі (повний текст якої було складено 22.12.2025 р.). Відповідно вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.04.2025 у справі № 369/5448/24 заходи забезпечення позову залишено в силі. Варто зазначити, що обставини, які слугували підставою застосування заході забезпечення позову не припинили свого існування.
Попри викладені обставини, позивачі вчергове вимушені звернутись до суду з даною заявою про забезпечення позову з наступних підстав.
Позивачам стало відомо, що в ході розгляду цієї справи судом та безпосередньо під час оскарження незаконної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2025 у цій справі про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду першої інстанції від 08.04.2025 року у даній справі, вдповідачкою - ОСОБА_9 , було відчужено частку у праві власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088 громадянину ОСОБА_3 (РНОКПП відсутній з релігійних переконань), якого за клопотанням сторони позивачів, розглянутим в судовому засіданні у справі 19.05.2026 р., залучено у справу в якості співвідповідача.
Разом з тим стороні позивачів також стало відомо, що після скасування вищезазначеної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2025 у цій справі постановою Київського апеляційного суду від 10 12.2025, одразу після проголошення вказаної постанови було здійснено поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088 на дві ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:023:0540 та [номер приховано]:01:023:0541, кожна з яких згідно відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 . Інформація з реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається. Вказані дії з боку ОСОБА_2 зумовили необхідність звернення Позивачів до суду із заязою про зміну предмета позову від 12.08.2026 р.
Наведені обставини свідчать про вчинення відповідачем - ОСОБА_2 , будь-яких дій з земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088, спрямованих на відчуження, передачу в користування іншим особам, поділ, об`єднання чи припинення спірної земельної ділянки, тобто на унеможливлення належного своєчасного розгляду даної справи. Існують обґрунтовані та достатні підстави вважати, що власниками спірних земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:023:0540 та [номер приховано]:01:023:0541, які утворені внаслідок поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088, буде вчинено ряд незаконних дій спрямованих на подальше відчуження або поділ чи об`єднання новоутворених земельних ділянок.
Таким чином, наведені вище обставини очевидно вказують на наявність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:023:0540 та [номер приховано]:01:023:0541 (які утворені внаслідок поділу вже під час розгляду даної справи спірної первісно незаконно виділеної у приватну власність відповідачки 2 земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:023:5088) та заборони всім суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих двох земельних ділянок.
Позивач звертає увагу, що подальше ймовірне відчуження спірних земельних ділянок або їх поділ/ об`єднання унеможливить виконання рішення суду, що може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивачів. Зауважуємо, що як вбачається з обставин даної справи, що мали місце як до початку її розгляду, так і вже під час її розгляду судом, вказана ймовірність є не гіпотетичною, а реально, адже не вперше від позивача вимагається вживати оперативних заходів для належного правильного розгляду справи, зокрема, подавати заяви про залучення у справу співвідповідачів, змінювати (доповнювати) предмет позову, що зумовлюється саме наведеними вище діями сторони відповідача 2.
На підставі викладеного, заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК; а також встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник з сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Судом встановлено, що представником позивачів не доведено суду, що станом на момент судового розгляду справи відповідачами вживаються заходи щодо відчуження спірних земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:023:0540 та [номер приховано]:01:023:0541, як-то оголошення про продаж земельних ділянок.
Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, а також недоведено співмірності заходів забезпечення позову позовних вимогам, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивачів адвоката Логойди Яни Василівни про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5448/24 за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена та підписана: 22.09.2026 року.
Суддя А.В. Янченко