Справа № 398/1890/26
провадження 2/527/1445/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 398/1890/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 23.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 506329820, який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 928DX9SK. Згідно з умовами кредитного договору позичальник отримав кредит на загальну суму 5550,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку. Відповідач за користування кредитними коштами зобов`язаний був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 85 від 23/06/2020 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача. 10.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 10.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11157,90 грн.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість за кредитним договором становить 11157,90 грн, з яких 5550,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5607,90 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 в сумі 11157,90 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 06 травня 2022 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , прізвище після укладення шлюбу змінила на « ОСОБА_4 » (а.с. 63 на звороті).
17.07.2026 року представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Маламуж - Корнієнко Т.С. направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого прохає відмовити в задоволенні позову. Вказує, що не підтверджено факт отримання відповідачем коштів на виконання умов кредитного договору. Стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права. Витрати на правничу допомогу позивача не є співмірними.
20.07.2026 року представником позивача направлено відповідь на відзив, відповідно до якого прохає позов задовольнити в повному обсязі .
В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
23.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Договір № 506329820 (далі Договір), який підписано ОСОБА_2 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 7SMM736Y//
Згідно з умовами договору позичальник отримав кредит у розмірі 3000,00 грн (п.1.1.). Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту позичальником (п.1.2.). На період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,50 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.3.). У випадку користування кредитом понад строк встановлений п. 1.2. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонам застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.4) (а.с.9-10).
25 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору № 506329820 від 23.01.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2000,00 грн (а.с.11).
11.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору № 506329820 від 23.01.2020, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 550,00 грн (а.с.12).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», є електронним договором та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з Платіжних доручень, платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» отримувачу ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_2 було перераховано кошти в загальній сумі 5500,00 грн згідно договору № 506329820 від 23.01.2020 (а.с.16-17).
Згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в банку на ім`я ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) емітовано банківську картку НОМЕР_4 , на яку було зараховано: 23.01.2020 року - 3000,00 грн, 25.01.2020 року - 2000,00 грн, 11.02.2020 року - 550,00 грн.
Отже, з досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором та додатковими угодами.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимоги (а.с.18-21).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 на загальну суму 11157,90 грн (а.с. 22-23).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги (а.с.24-26).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 на загальну суму 11157,90 грн (а.с.27-28).
10.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» отримав право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (а.с.29-32).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право до відповідача за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 на загальну суму 11157,90 грн (а.с.33-34).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 на загальну суму 11157,90 грн перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договорів факторингу.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 , заборгованість ОСОБА_2 за договором становить 11157,90 грн, з яких 5550,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5607,90 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.13-15).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5500,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 5500,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5500,00 грн - суми заборгованості по тілу кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5607,90 грн суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.
На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).
Судом встановлено, що відповідач отримав від первісного кредитора кредитні кошти в сумі 5500,00 грн.
Згідно умов кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів.
На період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,50 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.3.). У випадку користування кредитом понад строк встановлений п. 1.2. Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонам застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.4)
Приймаючи до уваги те, що відповідач не повернув кошти у строк 30 днів, проценти за користування кредитними коштами повинні нараховуватися виходячи із розміру базової процентної ставки - 1,7 % в день.
Відповідно до Графіків розрахунків, які є додатками до кредитного договору та додаткових угод (а.с.12 на звороті) та за підрахунками суду, розмір відсотків протягом строку дії кредитного договору, а саме за 30 днів, виходячи з розміру процентної ставки 1,7 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним становить 2280,75 грн.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені кредитним договором в сумі 2280,75 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 11157,90 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 7830,75 грн, що становить 70,18 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1868,45 грн, що складає 70,18 % від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Соломко О.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (а.с.36-38).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 5000,00 грн.
Крім того, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3508,95 грн, що складає 70,18 % від 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956 за кредитним договором № 506329820 від 23.01.2020 року :
-5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту,
-2280,75 грн - заборгованість за процентами,
а всього 7830,75 грн (сім тисяч вісімсот тридцять гривень 75 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в сумі 1868,45 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3508,95 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ).
Суддя Т. В. Левицька