Справа №333/10855/25
Провадження №2/333/1276/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника позивача Діденка В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, за правилами загального позовного провадження, цивільну справи №333/10855/25 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
17 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому просять суд визначити йому додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мелітополі Мелітопольського району Запорізької області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мелітополі Мелітопольського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя, 02 червня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт відповідно до якого все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, взагалі все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла позивачу - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 1-1089. До складу майна, яке належало ОСОБА_2 на день її смерті входять: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 994,71 кв.м., кадастровий номер [номер приховано].01.024.0076, на якій розташовано вказаний будинок. Позивачем пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину за законом або заповітом, або осіб, які мають право на обов`язкову частку, не має. 14 лютого 2022 року позивач звернувся у державну нотаріальну контору за адресою: АДРЕСА_2 , для подання заяви про прийняття спадщини, але йому відповіли, що не можуть тимчасово прийняти заяву, тому що в них замінювалася печатка. Коли буде нова печатка вони не змогли дати конкретну відповідь. 15 лютого 2022 року позивач записався до приватного нотаріуса Беднова О., за адресою: АДРЕСА_3 , на 18 лютого 2022 року. На цій зустрічі він пред`явив всі документи, які мав на той час, але йому сказали взяти довідку з БТІ і потім знов прийти на зустріч. Того ж дня, 18 лютого 2022 року, позивач замовив цю довідку в БТІ, де йому сказали, що вона буде готова через десять днів, тобто 28 лютого 2022 року. У зв`язку з тимчасовою окупацією м.Мелітополя 25.02.2022 року, справа про прийняття спадщини зупинилася. 31 березня 2022 року позивачу вдалося виїхати з окупованого міста Мелітополя, а 01 квітня 2022 року він вже був у місті Запоріжжя, де звернувся до приватного нотаріуса Кушниренко О.Г., за адресою: м.Запоріжжя, вул.Жаботинського, буд.43, де йому роз`яснили, що оскільки спадщина знаходиться на тимчасово окупованій території, оформити право власності він зможе після деокупації території або після закінчення воєнного стану впродовж 30 днів. Також нотаріусом йому було роз`яснено та ознайомлено з положенням законодавства, яке діяло на той час. Відповідно до п.3 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 було вирішено установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Згодом, а саме 23 травня 2023 року набрала чинності інша редакція п.3, якою було виключено це положення щодо перебігу строків на подання заяви про прийняття спадщини. Протягом березня-червня 2022 року позивач не подавав заяву про прийняття спадщини, так як займався налагодженням побуту своєї родини в новому місті проживання, оскільки все його майно та майно моєї родини залишилось в окупованому м.Мелітополі. 13 червня 2022 року позивач, вступивши до лав ЗСУ (де знаходиться і по теперішній час), займаючись справами, пов`язаними з обороною держави, фізично не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини, так як в місті його дислокації не було нотаріусів. Вказані обставини частково відпали в листопаді 2024 року, так як змінився характер його службових обов`язків, тому 20 листопада 2024 року він звернувся до державного нотаріуса Павлишиної О., за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 299, щодо оформлення спадщини, на що отримав письмову відповідь від 20.11.2024 року №591/02-14, де йому порадили звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Разом з тим, спадкову справу було відкрито, що підтверджується відповідним витягом та листом нотаріуса.
Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження і з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.
30 березня 2026 року до суду від представника відповідача надійшла заява про слухання справи без його участі, рішення ухвалити на підставі наявних в матеріалах справи доказах (а.с.54).
Ухвалою суду від 29.06.2026 року підготовче провадження по цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.66).
Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно і належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладене в позовній заяві, а також просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав заяву про слухання справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мелітополі Мелітопольського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 04 січня 2022 року, серія НОМЕР_1 , актовий запис №2 (а.с.9, 40).
02 червня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Лісовою Н.В. і зареєстрований в реєстрі №1-1089, відповідно до якого все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, взагалі все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_1 (а.с.10-11, 40 зворотна сторона, 44-45).
До складу майна, яке належало ОСОБА_2 на день її смерті, входять: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 994,71 кв.м., кадастровий номер [номер приховано].01.024.0076, на якій розташовано вказаний будинок, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок від 06 серпня 1999 року (а.с.12) та копією державного акту на земельну ділянку від 19 листопада 2004 року, серія ЗП № 079238 (а.с.13).
20 листопада 2024 року Сьома львівська державна нотаріальна контора Львівської області зареєструвала спадкову справу за №264/2024, спадкодавець - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.38-46).
Згідно з копією матеріалів спадкової справи, 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомої львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 (а.с.39 зворотна сторона).
З 13 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призивом по мобілізації. Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 08.10.2024 року, є учасником бойових дій (а.с.15).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
На підставі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Як зазначено позивачем, пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини був зумовлений спочатку необхідністю отримання довідки в БТІ, а потім збройною агресією і військовими діями російської федерації на території України, окупацією міста Мелітополя, роз`ясненнями нотаріуса щодо можливості звернення із заявою про прийняття спадщини, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, після деокупації такої території або закінчення воєнного стану впродовж 30 днів згідно з п.3 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164, а також перебуванням позивача на військовій службі.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Щодо визначення додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд дійшов висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Керуючись ст.ст.1217, 1220, 1272 ЦК України, ст.ст.10-13, 77-80, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області (ЄДРПОУ 02140811, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Мелітополі Мелітопольського району Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 21 вересня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков