справа № 462/8493/26
УХВАЛА
21 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
установив:
Рух справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , 18.09.2026 року (вх. № 25694) звернулася до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, у якому просить:
- визнати за ОСОБА_1 право на 1/6 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 533824546101, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ;
- визнати за ОСОБА_2 право на 1/6 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 533824546101, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, заява подана без дотримання вимог до її форми та змісту, а додані документи не в повній мірі підтверджують обставини, на які посилається позивач. Виявлені недоліки унеможливлюють належну оцінку обґрунтованості заявлених вимог, перешкоджають визначенню предмета та підстав позову, а також ускладнюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За таких умов суд дійшов висновку, що на момент надходження позовної заяви відсутні правові підстави для її прийняття до розгляду, а встановлені порушення мають бути усунуті заявником у порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суд звертає увагу позивача, що ціна позову визначається на підставі ст. 176 ЦПК України.
Згідно п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
Так, ст. 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачі просять визнати за ними право на 1/6 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 533824546101, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Так суд звертає увагу, що позивачем не надано звіту про експертну грошову оцінку майна із зазначенням того, що вона виготовлялася для подання до суду та того, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Вказане ставить під сумнів вартість майна та визначену позивачем ціну позову загалом.
Тому, позивачу необхідно подати актуальні відомості про вартість майна станом на час звернення із позовною заявою до суду.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року - 3 328 грн 00 коп.
Натомість з позовних вимог вбачається, що звертаючись до суду позивач заявляє вимогу майнового характеру (де має визначити ціну позову). З огляду на ставки судового збору: за майнову вимогу - 1% ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене, позивач повинен сплатити судовий збір у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», надавши до суду квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення. Разом з тим, у заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали документів, копії яких були додані до такої.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати стороні позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: