Справа № 539/1407/26
Провадження № 2/539/1383/2026
УХВАЛА
14 вересня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
за участі:
представника позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Забари Ю.А.,
представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Антіховича В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної сумісної власності та розподіл нерухомого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Антіховича В.В. про витребування доказів,-
УСТАНОВИВ:
У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної сумісної власності та розподіл нерухомого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження у цій справі, призначено підготовче судове засідання на 13 травня 2026 року.
04 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Антіхович В.В. звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного чужого володіння.
Ухвалою суду від 14 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної сумісної власності та розподіл нерухомого майна.
Проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 17 червня 2026 року, на 08 липня 2026 року та на 14 вересня 2026 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 14 вересня 2026 року, представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Антіховича В.В., озвучив клопотання, подане ним до суду 14 липня 2026 року про витребування з Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області інвентаризаційну справу щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме, інвентаризаційні матеріали щодо всіх квартир, які знаходяться у зазначеному будинку.
Представник позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Забара Ю.А. проти задоволення клопотання щодо витребування доказів не заперечував.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, дослідивши його зміст та матеріали справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з частиною другою статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ або які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання доказу самостійно, докази таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, процесуальний закон покладає на особу, яка звертається з клопотанням про витребування доказів, обов`язок належним чином індивідуалізувати доказ, який вона просить витребувати, та обґрунтувати його доказове значення для конкретної справи. При цьому недостатньо лише послатися на існування певних документів та загалом вказати на можливість їх використання під час розгляду справи. Заявник має зазначити конкретні обставини, що входять до предмета доказування, на підтвердження або спростування яких необхідний відповідний доказ.
Як убачається зі змісту поданого клопотання, представник ОСОБА_2 просить витребувати з Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області інвентаризаційну справу щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме інвентаризаційні матеріали щодо всіх квартир, які знаходяться у зазначеному будинку.
Таким чином, предметом заявленого клопотання фактично визначено не конкретний доказ або конкретно визначений перелік документів, необхідних для встановлення певної обставини у справі, а невизначений за обсягом масив технічної документації щодо всього житлового будинку та усіх розташованих у ньому квартир.
При цьому заявником не зазначено, які саме квартири, крім об`єкта (об`єктів), безпосередньо пов`язаних із предметом спору, мають значення для вирішення даної справи, які конкретні відомості щодо таких квартир необхідні для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, та які саме обставини ці відомості мають підтвердити або спростувати.
Посилання у клопотанні на те, що інвентаризаційна справа містить відомості про технічні характеристики квартир, їх планування, склад приміщень, площі, історію проведення технічної інвентаризації та інші відомості, не усуває зазначених недоліків клопотання.
Фактично заявником наведено лише загальну характеристику змісту документа, однак не визначено, які саме відомості з цього документа мають доказове значення для вирішення спору, не встановлено їх зв`язку з конкретними позовними вимогами та не зазначено, які обставини, що підлягають доказуванню, можуть бути встановлені виключно або безпосередньо на підставі цих матеріалів.
Сама по собі наявність у певному документі інформації технічного характеру не означає, що весь документ або всі відомості, які він містить, є належними доказами у конкретній цивільній справі.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, належність доказу визначається не його формальною назвою чи самим фактом існування відповідного документа, а його змістовним зв`язком із обставинами, які підлягають встановленню у конкретній справі.
У даному випадку такого зв`язку заявником не наведено.
Більше того, заявлене клопотання за своїм змістом є надмірно широким, оскільки фактично спрямоване на отримання судом усієї технічної документації щодо всіх квартир багатоквартирного будинку, без визначення конкретних документів та відомостей, які мають значення для розгляду саме цього спору.
Такий спосіб формулювання клопотання не відповідає вимозі процесуального закону щодо конкретизації доказу, який витребовується.
Суд зауважує, що механізм витребування доказів, передбачений статтею 84 ЦПК України, не може використовуватися як засіб отримання необмеженого обсягу документів з метою подальшого з`ясування, чи містять вони інформацію, корисну для сторони у спорі.
Інше тлумачення положень статті 84 ЦПК України фактично означало б покладення на суд обов`язку здійснювати пошук доказів замість учасника справи та самостійно визначати, які саме документи з отриманого масиву можуть мати доказове значення.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому суд не є органом, який за власною ініціативою здійснює пошук доказів на користь будь-якої зі сторін, а витребування доказів судом є процесуальним способом сприяння учаснику справи в реалізації його обов`язку доказування лише за умови дотримання встановлених законом вимог до такого клопотання.
У цьому випадку заявник не обґрунтував, чому для вирішення спору необхідно досліджувати інвентаризаційні матеріали всіх квартир будинку, а не конкретні документи щодо конкретного об`єкта нерухомого майна, який є предметом спору.
Не наведено також обставин, які б свідчили про те, що технічні характеристики або інші відомості щодо квартир, які не є предметом спору, можуть впливати на встановлення правового режиму спірного майна, його належність, склад, площу чи можливість його розподілу між сторонами.
Заявником не доведено і того, що без дослідження повного масиву інвентаризаційних матеріалів щодо всіх квартир будинку неможливо встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин суд вважає, що заявлене клопотання фактично має характер загального запиту на витребування документів, а не належним чином обґрунтованого клопотання про витребування конкретного доказу, як того вимагає стаття 84 ЦПК України.
Посилання заявника на неможливість самостійного отримання відповідних матеріалів не змінює наведеного висновку.
Обставина перебування документів у володінні іншої особи сама по собі не створює безумовного обов`язку суду їх витребувати. Для застосування передбаченого статтею 84 ЦПК України процесуального механізму необхідна сукупність передумов, зокрема чітке визначення доказу, його належність до предмета доказування, зазначення конкретних обставин, які він може підтвердити або спростувати, та обґрунтування неможливості його самостійного отримання.
Водночас такі передумови щодо витребування саме того обсягу документів, про який просить заявник, відсутні.
Суд також враховує, що витребування інвентаризаційних матеріалів щодо всіх квартир житлового будинку без визначення їх конкретного доказового значення може призвести до отримання значного обсягу інформації, яка не стосується предмета спору, та фактично розширити межі доказування за межі обставин, що підлягають встановленню у цій справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_2 про витребування доказів є неконкретизованим, надмірним за обсягом та належним чином не обґрунтованим, а тому правові підстави для його задоволення відсутні.
При цьому відмова у задоволенні клопотання не позбавляє учасника справи права самостійно подати до суду належні та допустимі докази або, за наявності передбачених статтею 84 ЦПК України підстав, звернутися з належним чином конкретизованим клопотанням щодо конкретного доказу із зазначенням обставин, які він може підтвердити або спростувати.
Керуючись статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича про витребування доказів - відмовити.
Підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі відкласти на 07 жовтня 2026 року на 13 год. 30 хв., яке відбудеться у приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок №17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва