Справа № 455/1532/26
Провадження № 2/455/975/2026
УХВАЛА
21 вересня 2026 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі судді Титова А.О.,
розглянувши питання про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, у цивільній справі
за позовом ОСОБА_2 (далі за текстом - Позивач)
до ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач)
про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу. 17.08.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.09.2026 Відповідачем - ОСОБА_1 , подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Позивача на користь Відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку Позивача.
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, СУДОВА ПРАКТИКА
Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (частина 1 статті 193 та частина 1 статті 194 ЦПК України).
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову (частина 2 статті 193 ЦПК України).
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: (-) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; (-) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково (постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/6157/19).
Суд може відмовити у прийнятті до розгляду зустрічного позову як за загальними підставами, які вказані у статті 185 ЦПК України, так, і в силу специфіки зустрічного позову, - на підставі статті 193 ЦПК України, за відсутності визначених у цій статті умов для його пред`явлення (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №760/10709/20).
МОТИВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
З правового аналізу положень частини 2 статті 193 ЦПК України та наведеної практики Верховного Суду, вбачається, що взаємопов`язаність позовів у розумінні статті 193 ЦПК України не зводиться до того, що вони пред`явлені між тими самими сторонами чи випливають із сімейних правовідносин. Визначальним є наявність такого матеріально-правового зв`язку між вимогами, за якого їх спільний розгляд є процесуально доцільним, а задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову. За відсутності таких умов зустрічний позов не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним.
За змістом положень частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 СК України. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В свою чергу, відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для стягнення аліментів як способу виконання обов`язку щодо утримання дитини - є обставини недосягнення між батьками згоди щодо способів виконання таких обов`язків.
Предмет та підстави первісного та зустрічного позовів у поточній справі є різними, вони потребують встановлення різних юридично значущих обставин та дослідження різних доказів. Задоволення або відмова у задоволенні зустрічного позову жодним чином не впливає на вирішення питання про наявність підстав для розірвання шлюбу, а тому не виключає повністю чи частково задоволення первісного позову, а тому - спільний розгляд первісного та зустрічного позовів не є доцільним,
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов не відповідає вимогам статті 193 ЦПК України щодо його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом.
СУДОВЕ РІШЕННЯ
Керуючись статтями 193, 194, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права звернутися до суду з вказаним позовом в загальному порядку.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення 21.09.2026.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Титов А.О.