Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/810/26
Провадження № 2/542/631/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, за змістом якої позивачі просили:
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу - ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 42-43).
На усунення недоліків до суду 07 травня 2026 року надано платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 1331 грн 20 коп. (а.с. 47).
11 травня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а.с. 49).
Своєю ухвалою від 11 червня 2026 року суд витребував від Новосанжарської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії спадкових справ: № 590/2009, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та № 193/2020, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 63-64), які надійшли до суду 23 червня 2026 року (а.с. 73-114).
20 липня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив дану справу до судового розгляду по суті (а.с. 123-124).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що вони є спадкоємцями за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається, в тому числі, із житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке ОСОБА_3 успадкувала після померлої тітки ОСОБА_4 відповідно до заповіту останньої, однак право власності на яке у встановленому законом порядку не оформила.
Спадкоємицями першої черги після померлої ОСОБА_3 є позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (діти померлої) та її чоловік - ОСОБА_5 , який помер.
Позивачі, як діти, після померлої матері ОСОБА_3 прийняли спадщину, звернувшись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.
В подальшому, звернувшись до державного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, позивачі отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на таке майно.
З огляду на викладене, через неможливість оформлення своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
У судове засідання позивачі не з`явились, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 127, 128).
24 серпня 2026 року та 17 вересня 2026 року від представника позивачів до суду надійшли заяви про проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі позивачів та їх представника, в яких вони просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 129-130, 131-132).
Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області в судове засідання не забезпечила явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 126).
17 вересня 2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, в якій зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення позовної заяви (а.с. 133).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
Після смерті ОСОБА_4 Новосанжарською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа 590/2009(а.с. 76).
Згідно із заповітом від 01.04.2006 року № 77 ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла племінниці ОСОБА_3 (а.с. 77).
23 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , зокрема, житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , трьох земельних часток (паїв) та грошового заощадження (а.с. 74).
04 червня 2010 року державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори видані Кальницькій Л.О. свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0316 (а.с. 81), на земельну ділянку площею 3,52 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0551 (а.с. 83), на земельну частку/пай, посвідчену сертифікатом, розміром 2,90 умовних кадастрових га (а.с. 86), на грошові заощадження, що знаходяться у філії № 43 Октябрського відділення № 43 ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 87).
Поряд з цим, як вбачається з наданої до суду спадкової справи 590/2009 після померлої ОСОБА_4 , свідоцтва про справо на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 видано не було.
За життя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 42 від 17.04.2026 (а.с. 24).
ОСОБА_4 була головою домогосподарства, за яким закріплений об`єкт погосподарського обліку - житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою із погосподарської книги № 4 за 2011-2015 роки Старосанжарської сільської ради, номер об`єкта погосподарського обліку № 0151-5, виданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 58 від 28.07.2025 (а.с. 26).
Згідно з довідкою Полтавського БТІ «Інвентаризатор» від 27.03.2020 № 3244 (а.с. 23) реєстрація права власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами станом на 31.12.2012 року не проводилась.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про реєстрацію права власності на спірне майно також відсутні (а.с. 27).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 52 від 28.05.2026 (а.с. 70), домоволодіння в АДРЕСА_1 , згідно з погосподарською книгою № 2, особовий рахунок № НОМЕР_2 на 01.07.1990 відносилось до колгоспного двору, членами якого на ІНФОРМАЦІЯ_6 є голова колгоспоного двору ОСОБА_4 (а.с. 70).
В подальшому судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, на підтвердження чого надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 17).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (позивач) (а.с. 19).
Також, згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (а.с. 20), яка після укладення шлюбу 07.08.2010 року з ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07.08.2010 серії НОМЕР_6 (а.с. 21).
Отже, позивачка ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина та Новосанжарською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа 193/2020 (а.с. 92).
23 вересня 2020 року чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , її донька - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_1 звернулись до Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 (а.с. 88, 89, 90).
28.07.2021 року державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,5717 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0310 (а.с. 97) - ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 2,5028 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0310 (а.с. 99) - ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 3,5186 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0551 - ОСОБА_1 (а.с. 101), земельну ділянку площею 2,500 га, кадастровий номер [номер приховано]-00-001-0316 - ОСОБА_1 (а.с. 103).
Також, позивачам були видані свідоцтва про право на спадщину за законом (додаткове) від 11.10.2025 року на 1/9 частки спадкового майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 106, 110).
Поряд з цим, як вбачається з наданої до суду спадкової справи 193/2020 після померлої ОСОБА_3 , свідоцтв про справо на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , видано не було.
ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 26.08.2024, актовий запис про смерть 324 (а.с. 18).
Своєю постановою від 01.04.2025 року державний нотаріус Новосанжарської державної нотаріальної контори М.І. Гвоздь у видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 позивачам відмовив через відсутність правовстановлюючих документів на будинок та державної реєстрації права власності (а.с. 22, 114).
У зв`язку з неможливістю оформити право власності на спадкове майно за законом, яке матір позивачів успадкувала згідно з заповітом від ОСОБА_4 , позивачі звернулись до суду із вказаним позовом про визнання за ними права власності на частини відповідного житлового будинку з господарськими спорудами у судовому порядку кожному.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З урахуванням пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, одним із способів захисту порушеного права є його визнання.
Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України, передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини 1 статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно з положеннями статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтями 1218, 1222 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1273 ЦК України чітко встановлює, що спадкоємець за заповітом або за законом має право відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 3 статті 3 вказаного Закону України передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житлові будинки та споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського тип у Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Відповідно до пункту 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.
Пунктом 20 вказаної Інструкції передбачено, що у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу: а) при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам.
Відповідно до Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державної служби статистики України від 11.04.2016 № 56, погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад (об`єднаних територіальних громад) (далі - місцеві ради) по кожному з розташованих на їхній території сільських населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
У постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18) Верховний Суд зазначив, що записи у погосподарських книгах визнавалися як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Висновки щодо правозастосування
Надаючи оцінку викладеним обставинам з урахуванням зазначених норм чинного законодавства, суд виходить з наступного.
За життя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 42 від 17.04.2026 (а.с. 24).
ОСОБА_4 була головою домогосподарства, за яким закріплений об`єкт погосподарського обліку - житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою із погосподарської книги № 4 за 2011-2015 роки Старосанжарської сільської ради, номер об`єкта погосподарського обліку № 0151-5, виданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 58 від 28.07.2025 (а.с. 26).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 52 від 28.05.2026, домоволодіння в АДРЕСА_1 , згідно з погосподарською книгою № 2, особовий рахунок № НОМЕР_2 на 01.07.1990 відносилось до колгоспного двору, членами якого на ІНФОРМАЦІЯ_6 є голова колгоспоного двору ОСОБА_4 (а.с. 70).
Реєстрація права власності на зазначений житловий будинок в Приватному підприємстві «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» не проводилась.
Згідно з заповітом від 01.04.2006 року № 77 ОСОБА_4 на випадок її смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла племінниці ОСОБА_3 (а.с. 77).
23 грудня 2009 року ОСОБА_9 звернулась до Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , зокрема, житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , трьох земельних часток (паїв) та грошового заощадження (а.с. 74).
Як вбачається з наданої до суду спадкової справи 590/2009 після померлої ОСОБА_4 , свідоцтва про справо на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 видано не було.
Отже, право власності на таке спадкове майно як житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 не оформила.
Враховуючи, що право власності на спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами було набуте спадкодавцем ОСОБА_4 на законних підставах, оскільки підтверджується записами у погосподарській книзі, а момент виникнення права власності на такий будинок не пов`язаний з його державною реєстрацією відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки будинок збудований до 2004 року, то суд дійшов висновку, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_4 , а отже такий будинок увійшов до складу спадщини після її смерті і був успадкований на підставі заповіту та поданої заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 .
Оскільки після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина й із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , звернулись її донька - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_1 , успадкований ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 будинок за адресою: АДРЕСА_1 , увійшов до складу спадщини матері позивачів, яку останні прийняли, звернувшись із відповідними заявами до нотаріуса.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 1267 ЦК частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Враховуючи встановлені обставини та наведені вище правові норми, спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по частці спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 .
Відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця на вказане нерухоме майно в органах БТІ не позбавляє спадкоємців права на спадкування нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Враховуючи вищевикладене, й те, що представлені позивачем докази на підтвердження права власності на спадкове майно є належними та допустимими, з огляду на наявність у позивачів права на спадкове майно у вигляді частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ;
позивач -2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , АДРЕСА_4 ;
представник позивача: адвокат Євтухова Тамара Дмитрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1208 від 01 квітня 2025 року;
відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044987, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область.
Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва