22.09.2026 Справа № 945/759/26
2/469/790/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" через систему "Електронний суд" 01 квітня 2026 року звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 29.08.2025-100000861 від 29 серпня 2025 року у розмірі 21600,00 грн..
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.
13 травня 2026 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.
19 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження 24 травня 2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа до електронного кабінету позивача та його представника.
Поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження, направлене судом на адресу відповідача, повернуте до суду без вручення 29 травня 2026 року у зв"язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, є підстави вважати, що вказані судові документи вручені відповідачу 29 травня 2026 року.
Крім того, відповідача повідомлено про перебування у провадженні суду цієї справи шляхом публікації оголошення на офіційній сторінці суду 04 червня 2026 року.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи суд встановив, що 29 серпня 2025 року ТОВ "Споживчий центр" та відповідач уклали у електронній формі кредитний договір № 29.08.2025-100000861 шляхом підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною Договору.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією пропозиції про укладення кредитного договору (а.с.24), копією заявки на укладення кредитного договору №29.08.2025-100000861 від 29 серпня 2025 року (а.с.24 на зв.-25), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №29.08.2025-100000861 (а.с.25), які підписані одноразовим ідентифікатором Е215 відповідно до коду з смс, яке було відправлене на мобільний телефон відповідача.
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. строком на 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 15 січня 2026 року (п.2-4 договору); продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена (п.5 договору);
процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1,0% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку (п.6 договору); комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та становить 1200,00 грн., розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п.7 договору). У разі прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідач відповідно до ст. 625 ЦК України зобов`язалася сплатити заборгованість з урахуванням 170000% річних від суми договору (п.15 договору).
У договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за договором: 4441-11ХХ-ХХХХ-4418.
На підставі договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року та на виконання умов договору №19.08.2025-100000553 від 19 серпня 2025 року, 29 серпня 2025 року відповідачу надані кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахунку на картку НОМЕР_1 за допомогою сервісу онлайн платежів iPay.ua, номер транзакції в системі iPay.ua - 846840029, що підтверджено довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" (а.с.26) та відповідачем не заперечується.
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно з ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов`язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 625 визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ТОВ "Споживчий центр" повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 шляхом перерахування кредиту у розмірі 6000,00 грн. на зазначену у кредитному договорі банківську картку відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 25 березня 2026 року його заборгованість становить 21600,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 6000,00 грн., заборгованість за процентами за період з 29 серпня 2025 року до 16 січня 2026 року - 8400,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту - 1200,00 грн. та проценти, нараховані згідно зі ст. 625 ЦК України - 6000,00 грн..
Суд погоджується із нарахованою заборгованістю за кредитом (тілом кредиту) та договірними процентами, які нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами процентною ставкою та строком кредитування) та з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».
Зі змісту кредитного договору також вбачається правильність нарахування комісії за видачу кредиту.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача та розрахунку заборгованості, який відповідає змісту укладеного сторонами кредитного договору.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентів у розмірі 8400,00 грн. та комісії за надання кредиту у розмірі 1200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічні положення, що містилися у Законі України «Про споживче кредитування», були виключені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом № 3498-IX не вносились.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 2120-IX.
Тому нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України проценти не підлягають стягненню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1922,84 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , заборгованість за кредитним договором №19.08.2025-100000553 від 19 серпня 2025 року у сумі 15600,00 грн., з яких 6000,00 грн. - основний борг, 8400,00 грн. - проценти, 1200,00 грн. - комісія, а також судовий збір в сумі 1922,84 грн., усього стягнути 17522 (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 84 копійки.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя