Справа № 946/57/25
Провадження № 2/946/919/26
У Х В А Л А
про відмову у прийнятті визнання позову
19 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Федорук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїл цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
12 серпня 2026 року на адресу суду надійшла заява відповідача про визнання позову.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
Позивач звернувся із заявою про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та подану заяву, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.
У частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, в розумінні приписів статті 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Як убачається з матеріалів справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно довідки виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 3925/01-24/13-02 від 24.07.2026, відповідач ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
У передбачений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини відповідач у встановленому законом порядку до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини не звертався, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину в силу спільного проживання.
Таким чином, визнання ним позову фактично є відмовою від спадщини поза передбаченим законом порядком та строками, що суперечить вимогам цивільного законодавства України.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити у прийнятті визнання ОСОБА_4 позову.
Керуючись ст.ст. 206, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
У прийнятті визнання позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І.Бальжик