Судові рішення

Ухвала № 139938391 у справі № 676/4312/26 від 21.09.2026

Ухвала від 21.09.2026 у цивільній справі № 676/4312/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, суддя Вдовичинський А. В.

Справа№ 676/4312/26
СудКам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
СуддяВдовичинський А. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення21.09.2026
Надійшло до реєстру23.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139938391

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 676/4312/26

Номер провадження 2/676/3976/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Вдовичинський А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_1 29.05.2026 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою суду від 04.06.2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. 10.06.2026 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву. В матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем копії ухвали суду від 04.06.2026 р., яка направлялася позивачу двічі 04.06.2026 р. та 03.08.2026 р.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, уточнену позовну заяву суд вважає, що уточнена позовна заява підлягає залишенню без руху.

Позивач просить суд розірвати шлюб зареєстрований з відповідачем.

За ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п. 2 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; .

Позивач в силу норми ст. 175 ЦПК України не вказав в позовній заяві місце проживання відповідача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, відомі адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідачем по справі є громадянин Литовської Республіки. Позивачем не вказано будь-якого засобу зв`язку з відповідачем, не уточнено місце його проживання чи останнє відоме місце проживання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993 року, п. 12 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» вказана справа може бути підсудна, як судам України, так і судам Литовської Республіки за місцем проживання відповідача громадянина Литви.

Згідно з ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1,ч.1ст.60, ч.1ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент ознака, яка характеризує приватно правові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Отже, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (стаття 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 110 ЦПК України.

Оскільки позивач є громадянкою України, а відповідач громадянином Литовської Республіки, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою іноземний елемент, а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків такого розірвання в судах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.

Відповідно до частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що місцем проживання фізичної особи є не фактичне місце проживання такої особи, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи.

Відповідно до позовної заяви місце проживання (перебування) або місцезнаходження відповідача не вказано, позивач не дотрималась вимог ст. 175 ЦПК України, що позбавить суд можливості викликати відповідача до суду.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Отже суд, який відкриває провадження у справі, зобов`язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі відповідача як нерезидента відповідно до положень Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993 року.

Якщо мова йде про суб`єктів, які є резидентами країн учасників Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15.11.1965 року, м. Гаага, надалі Гаазька конвенція) застосовується порядок повідомлення, визначений вказаною Конвенцією.

Згідно із п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27.06.2008 №1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони надсилаються судом у порядку повідомлення, визначеного Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року №1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2008 року № 573/15264.

Таким чином, звертаючись до суду позивачу слід оформити позовну заяву відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264.

У зв`язку з наведеним, означена вище вимога не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Наведені недоліки поданої заяви виключають можливість відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим відповідно дост.185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху, а заявнику слід надати строк для виправлення зазначених недоліків.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, заява вважається неподаною та буде повернута.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків. Керуючись ст.ст. 175,177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.

Надати позивачу термін для виправлення зазначених недоліків, але не більше як десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

В разі невиконання вказаних вимог позовну заяву вважати неподаною і повернути позивачу.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
04.06.2026 Ухвала № 137102074 без тексту Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області