Справа № 703/3920/26
2/703/2522/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Биченка І.Я.
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 39 610 грн. 00 коп. боргу за кредитним договором з підстав невиконання його умов.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78897812 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000грн 00 коп. строком на 30 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 2,5 %.
Банк свої зобов`язання виконав, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 39610 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 29610 грн 00 коп.
03 липня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78897812 від 22.04.2023 .
05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78897812 від 22.04.2023.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за договором кредиту та понесені судові витрати.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «Деал Фінанс Груп» залишено без руху.
Ухвалою суду від 29 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію по платіжній картці ОСОБА_1 .
В судове засідання представник позивача не з`явився, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі.
У наданому суду відзиві відповідач позовні вимоги не визнав, вказав, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору та факт зарахування кредитних коштів на його рахунок. Відсотки нараховані неправомірно, оскільки заявлена позивачем сума відсотків у три рази перевищує суму основного боргу. Крім того, позивачем не доведено факт переходу права вимоги саме за договором позики №78897812. Зазначив, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та завищеною.
У наданій суду відповіді на відзив представник позивача зазначив, що при укладенні кредитного договору були погоджені усі істотні умови та відповідачу була надана уся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Матеріали справи містять належні докази перерахування кредитних коштів відповідачу, а також правомірність нарахування відсотків по кредиту. Підписавши кредитний договір відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з їх умовами. Представник позивача вказав про наявність у матеріалах справи достатніх доказів, які підтверджують факт укладення договору факторингу та перехід права вимоги за кредитним договором до відповідача.
У наданих суду запереченнях на відповідь на відзив відповідач позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення основного боргу. Однак зауважив, що він не був повідомлений про укладення договорів факторингу.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 22 квітня 2023 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78897812, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000 грн. 00 коп., строком на 30 днів зі сплатою відсотків в розмірі в розмірі 2,5 % в день.
Відповідно до п.2.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з умовами Договору розмір кредиту - 10 000,00 грн, кредит надано на строк 30 днів, з 22 квітня 2023 року по 22 травня 2023 року, розмір процентної ставки - 0,875 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, пеня % в день - 2,70, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1604,7%, орієнтовна загальна вартість позики - 12625 грн 00 коп.
Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п.6 Договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п.15 Договору інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки. У разі якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником в повному обсязі за весь період строку позики. Процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до Договору.
Як вбачається з довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що аналогом електронного підпису. Одноразовий ідентифікатор QQLBc0L62d; час відправки ідентифікатора позичальнику: 22.04.2023 о 12:41; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вказаний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором QQLBc0L62d.
Додатком № 1 до Договору позики № 78897812 від 22.04.2023 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
У вказаній Таблиці зазначено, що сума кредиту за договором становить 10000 грн., проценти за користування кредитом - 2625 грн 00 коп., загальна вартість кредиту - 12625 грн 00 коп.
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту у якому, зокрема, зазначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та ін.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 16 березня 2026 року.
Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка №5168752082667158 на яку в період з 22.04.2023 по 25.04.2023 року було зараховано 10000 грн 00 коп.
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача становить 39610 грн 00 коп. з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 29610 грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Пунктами 5-7 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що вказаний вище кредитний договір укладено з ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, ОСОБА_1 підписав його електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, тому без його отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, від 08.08.2022 року у справі № 234/7298/20.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кредитні кошти.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів погашення заборгованості за договором позики № 78897812 від 22.04.2023 ані первісному кредитору, ані позивачу відповідачем не надані.
Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 39610 грн 00 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 10000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками - 29610 грн 00 коп.
З наданих суду доказів вбачається, що відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, зокрема за тілом кредиту, взяті на себе зобов`язання в добровільному порядку у строки, передбачені договором позики не виконав, кредитні кошти не повернув, відтак, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн є обґрунтованими.
Також суд відхиляє твердження відповідача про те, що він не був повідомлений про зміну кредитора та жодного повідомлення про це не отримував, з огляду на наступне.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 753/20537/18 відображений правовий висновок, згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
03 липня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78897812 від 22.04.2023 .
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 05/09/23 що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору Факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39610 грн 00 коп.
05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78897812 від 22.04.2023.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 05/12/25 від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «Деал фінанс груп» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39610 грн 00 коп.
Факт перерахування коштів за договорами факторингу підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів.
За приписами ст.204 ЦК України, яка регламентує презумпцію дійсності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так як договори факторингу, яким обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі, на час вирішення спору є дійсними, у судовому порядку недійсними не визнавалися та доказів щодо їх нікчемності (невідповідності умов імперативним вимогам законодавства) суду не надавалося, суд вважає, що відповідні договори є дійсними та такими, що регламентують правовідносини, ними визначені.
Подані позивачем договори факторингу, витяги з реєстру боржників, платіжні інструкції, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах і в порядку, визначеному чинним законодавством.
Посилання відповідача на не отримання ним повідомлення про відступлення права вимоги не є підставою для відмови у позові, оскільки саме лише не повідомлення боржника про таке не вказує на нечинність самого договору.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. Суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Судом встановлено, що кредитний договір укладено між сторонами строком на 30 днів зі сплатою відсотків в розмірі в розмірі 2,5 % в день.
Згідно з умовами Договору, розмір кредиту - 10 000,00 грн, кредит надано на строк 30 днів, з 22 квітня 2023 року по 22 травня 2023 року, розмір процентної ставки - 0,875 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, пеня % в день - 2,70, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1604,7%, орієнтовна загальна вартість позики - 12625 грн 00 коп.
Як вбачається з розрахунку позивачем нараховані відсотки відповідачу з 23 квітня 2023 року по 20 серпня 2023 року. Зокрема, з 23 квітня 2023 року по 23 травня 2023 року за 30 днів за відсотковою ставкою 0,875% в день та з 24 травня 2023 року по 20 серпня 2023 року за 89 днів за відсотковою ставкою - 2,5%.
Згідно п.6 Договору продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п.15 Договору інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки. У разі якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником в повному обсязі за весь період строку позики. Процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до Договору.
Однак, позивачем не надано доказів пролонгації кредитного договору, зокрема, укладення додаткової угоди з позичальником. Відтак нарахування відсотків поза межами строку кредитування та зміни при цьому відсоткової ставки є протиправним.
Оскільки сторонами погоджено сплату відсотків в розмірі 2625 грн 00 коп. за 30 днів (строк кредитування) та з урахуванням сплати відповідачем 390 грн 00 коп., суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 2235 грн 00 коп.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» про стягнення заборгованості за договором позики №78897812 в частині нарахування відсотків, підлягають до часткового задоволення в сумі 2235 грн 00 коп.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 15 ЦПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Частиною 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Згідно з ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року №20-08/25ДІЛ, витяг з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року; платіжна інструкція.
З наданих документів вбачається, що сторони погодили витрати на правничу допомогу по справі в сумі 4500 грн 00 коп.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.
У наданому суду відзиві відповідач клопотав про зменшення позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки такі є необґрунтованими.
Надаючи оцінку співмірності витрат на правничу допомогу зі складністю справи, суд ураховує кількість підготовлених процесуальних документів представником позивача, а також кількість витраченого часу на інші дії.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, виходячи із засад розумності та справедливості, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у суді, є доведеними та обґрунтованими в сумі 4500 гри 00 коп.
Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру суми витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Однак, враховуючи вимоги ч.2 ст. 141 ЦПК України, щодо стягнення судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1389 грн 99 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 822 грн 38 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 12235 грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором, 822 грн 38 коп. судового збору та 1389 грн 99 коп. - витрат на правничу допомогу, а всього 14447 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн 37(тридцять сім) коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Я. Биченко