Справа № 703/4466/26
2/703/2759/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
установив:
03.07.2026 позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення аліментів із відповідача у зв`язку із тим, що після досягнення повноліття продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продовжує навчання за денною формою навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, термін навчання - до червня 2029 року. У зв`язку із цією обставиною має витрати на придбання продуктів харчування, канцелярського приладдя, проїзд, через денну форму навчання не має змоги працевлаштуватися. На даний час позивача матеріально підтримує лише мати. Потребує матеріальної підтримки від батька, відповідача в справі, який добровільно утримання не надає. Відповідач в змозі надавати матеріальну підтримку синові, оскільки є працездатним, при цьому має на утриманні іншу малолітню дитину. Просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на період навчання, не більше ніж до досягнення 23-річного віку, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі разом із копією позовної заяви та додатками направлено відповідачеві на адресу зареєстрованого місця проживання, а також за його клопотанням - на повідомлену ним же електронну адресу, доставка відповідного листа 03.08.2026 підтверджується записом реєстру відправки.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 25.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно із довідкою №115/829 від 25.05.2026 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчанні) курсантом 1-го курсу денної форми навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, термін навчання - з 31.07.2025 до червня 2029 року.
З відомостей ЄДРСР, що є відкритими, встановлено, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду від 14.11.2022 в справі №703/1355/22, що набрало законної сили 15.12.2022, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 13.04.2021 в справі №308/4214/18 (провадження №61-16005св20).
Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України однією із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За обставинами даної справи, позивачем надано належні та допустимі докази того, що він після досягнення 18-річного віку продовжує навчання у військовому вищому навчальному закладі за денною формою навчання, для здобуття вищої освіти, у зв`язку із чим потребує матеріального забезпечення. Вказані обставини, що на них посилається позивач, відповідачем не заперечувалися.
Відповідач не скористався власним правом заперечувати проти позовних вимог або ж навести обставини, позбавляють його змоги надавати утримання повнолітньому синові у зв`язку із продовженням навчання.
При цьому судом також враховується, що в разі безперервного навчального процесу, позивач на час закінчення вищого навчального закладу досягне віку 20 років, навчається на денній формі навчання, відтак обмежений у працевлаштуванні. Водночас, матеріали справи не містять відомостей про здобуття позивачем освіти за держзамовленням або ж контрактом, отримання грошового утримання, належного курсантові, розмір витрат позивача, що пов`язані зі здобуттям освіти, зокрема на придбання канцелярського приладдя, обладнання, на житло або забезпечення гуртожитком, місцем в казармі, тощо. Однак доводи позову про потребу в речах першої необхідності, як продукти харчування, одяг, суд вважає раціональними.
За ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідні обставини в даній справі відсутні.
Сторонами не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача будь-якого джерела доходів, його майновий стан і як наслідок - змогу надавати утримання повнолітньому синові у зв`язку із навчанням, обсяг утримання, що надається позивачеві із боку матері, а обставини про наявність у відповідача малолітньої дитини позивачем визнані.
Відтак оцінивши належним чином доводи позову та матеріали, що надані на їх підтвердження, суд вважає доведеними лише обставини про перебування ОСОБА_1 на навчанні у закладі вищої освіти та ступінь його родинних зв`язків із відповідачем ОСОБА_2 , останній є рідним батьком позивача, обставини, що виключають його обов`язок надавати матеріальну допомогу синові взагалі - не повідомлені.
У зв`язку із викладеним суд приходить до переконання, що позивачем не доведено потреби в аліментах саме в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) їх платника щомісячно, та приймаючи до уваги обставини, викладені в ст. 182 СК України, положення ст. 191 СК України, виходячи з засад розумності та справедливості, керуючись інтересами дитини, вважає за доцільне позов задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, але не більше ніж до досягнення 23-х років.
Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 141, 258, 263-265, 430 ЦПК України, ст. 180, 182, 191, 199-201 СК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина на період навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із 03.07.2026 і до закінчення навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, але не більше, ніж до досягнення 23-х років.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 998,40 грн.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складене 21.09.2026.
Суддя І.В. Овсієнко