Справа № 752/4251/26
Провадження № 2/752/8007/26
У Х В А Л А
14.05.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О., вивчивши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та судових витрат у справі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне передати справу на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва районного суду міста Києва з наступних підстав.
Згідно з норами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При зверненні до суду позивач визначив підсудність справи за місцем прожтивання відповідачів: АДРЕСА_1 . Реєстрація відповідачів за вказаною адресою підтверджується даними, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №2739836 від 14.05.2026 р.).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що у своїй заяві позивач ставить питання про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному випадку необхідно керуватись правилами виключної підсудності, визначеними ст.30 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Це позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним, про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна, про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна, про право користування нерухомим майном, про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про звернення стягнення на нерухоме майно, про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 (провадження №61-30812св18).
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Якщо спір стосується безпосередньо реалізації права на конкретне житлове приміщення, при вирішенні підсудності справи слід виходити з того, що право на приватизацію є правом на нерухоме майно, тому слід застосовувати положення частини першої статті 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Суд зазначає, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Будинок АДРЕСА_2 відноситься територіально до Шевчеківського району м.Києва.
За даних обставин справа Голосіївському районному суду міста Києва не підсудна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати справу за позовом заяву ПрАТ «АК «Кивївводоканал» на розгляд до належного суду за місцезнаходженням нерухомого майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст.31 ЦПК України,
у х в а л и в:
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Ухвала, згідно положень частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником до Київського апеляційного суду у строк подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали..
Суддя: С.О. Чекулаєв