Справа № 756/9304/26
Провадження № 2/756/8033/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
07 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 529114-КС-001 про надання кредиту від 18.03.2025 у розмірі 24 571,91 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.03.2025 між ним та відповідачем в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями, укладено Договір № 529114-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за його видачу. Кредитні кошти перераховано на банківську платіжну картку, номер якої відповідач зазначив при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.
Позивач зазначив, що 31.05.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за якою суму кредиту збільшено на 6 000 грн, а строк кредитування продовжено. Отримані кошти відповідач у повному обсязі не повернув: сплативши частину заборгованості, він припинив виконання зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування ним, а також нараховано проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання. Загальний розмір заборгованості становить 24 571,91 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
18.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_2 укладено Договір № 529114-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма), що підтверджується копією зазначеного договору.
Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця: 18.03.2025 позивач направив відповідачу пропозицію укласти договір (оферту), яку відповідач того ж дня прийняв, підписавши прийняття (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5093, надісланим на зазначений відповідачем номер телефону НОМЕР_1 . Зазначене вбачається з пропозиції (оферти) від 18.03.2025, прийняття (акцепту) від 18.03.2025 та візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом і комісію в порядку та на умовах, визначених договором і Правилами надання споживчих кредитів. Строк, на який надається кредит, становить 24 тижні (п. 2.3 договору); стандартна процентна ставка за кредитом - 0,7% в день, фіксована (п. 2.4 договору); комісія за видачу кредиту - 1 600 грн, яка нараховується одноразово в дату видачі кредиту (п. 2.5 договору); денна процентна ставка - 0,62% (п. 2.12 договору); дата видачі кредиту - 18.03.2025, дата повернення кредиту - 02.09.2025 (пп. 2.13, 2.14 договору). Порядок і строки внесення платежів визначені графіком платежів (п. 4.2.2 договору та додатки до нього), а сплата кредиту, процентів та інших платежів здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок кредитодавця (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, зазначеного в розділі 12 договору; аналогічний спосіб перерахування кредиту визначено п. 11.12 договору. У розділі 12 договору номер електронного платіжного засобу позичальника зазначено як НОМЕР_2 .
Як вбачається з анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця), номером банківської картки для перерахування коштів позичальник зазначив НОМЕР_3 , фінансовим номером телефону - НОМЕР_1 , електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1
Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 18.03.2025 о 15 год 20 хв на підставі платіжної інструкції № bf22f543-03fb-11f0-b90e-000c29d57ed2_1 здійснено переказ 8 000 грн на платіжну картку отримувача № НОМЕР_2 (емітент - АТ КБ «Приватбанк»), номер транзакції 44230-40438-66843, код авторизації 877177, з призначенням переказу «Перерах. коштів ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. № 529114-КС-001 від 18.03.2025».
31.05.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 529114-КС-001 про надання кредиту, підписану відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5734. За умовами додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 31.05.2025 сума неповернутого кредиту становить 6 366 грн (п. 1), кредит збільшено на 6 000 грн, а загальний розмір отриманого та неповернутого кредиту становить 12 366 грн (пп. 3.1, 3.2). Строк кредитування продовжено на 74 дні, а загальний строк кредитування становить 243 дні (п. 4); комісія за надання додаткової суми кредиту - 1 200 грн (п. 5); строк дії договору визначено до 15.11.2025 (п. 8.1); графік платежів викладено в новій редакції (п. 8.2).
Перерахування додаткових кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким 31.05.2025 о 12 год 33 хв на підставі платіжної інструкції № 409cca31-3e02-11f0-b90e-000c29d57ed2_1 здійснено переказ 6 000 грн на платіжну картку отримувача № НОМЕР_2 , номер транзакції 44868-39934-81354, код авторизації 411607, з призначенням переказу «Перерах. коштів ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_4 зг. Дод. угоди від 31.05.2025 до кредитного дог. № 529114-КС-001 від 18.03.2025».
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 529114-КС-001, складеного станом на 14.05.2026, відповідачу видано кредит на загальну суму 14 000 грн, нараховано процентів за користування кредитом 16 024,37 грн та комісії 2 800 грн; відповідач сплатив на виконання умов договору 15 252,46 грн, з яких 4 145,18 грн зараховано в погашення кредиту, 7 746,77 грн - процентів, 2 800 грн - комісії та 560,51 грн - процентів, нарахованих за прострочення. Останній платіж відповідач здійснив 18.07.2025, після чого виконання зобов`язання припинив.
Із зазначеного розрахунку також вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 0,7% за кожен день користування в межах строку кредитування - по 15.11.2025 включно; після спливу цього строку нарахування процентів за користування кредитом припинено.
Станом на 14.05.2026 заборгованість відповідача становить 24 571,91 грн, з яких: 9 854,82 грн - заборгованість за кредитом; 8 277,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 6 439,49 грн - проценти, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання; заборгованість за комісією та штрафами відсутня. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості станом на 14.05.2026 та довідкою про стан заборгованості від 18.05.2026.
Доказів повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі, як і доказів іншого розміру заборгованості, відповідачем суду не надано; наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростований.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору; це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника, а такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Договір № 529114-КС-001 про надання кредиту від 18.03.2025 та додаткова угода № 1 до нього від 31.05.2025 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому за правовими наслідками прирівнюються до правочинів, вчинених у письмовій формі. Умови цих правочинів відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися, а тому згідно зі ст. 204 ЦК України є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» виконало свій обов`язок з надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 14 000 грн, що підтверджується підтвердженнями ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів від 18.03.2025 та від 31.05.2025. Номер платіжної картки отримувача, зазначений у цих документах ( НОМЕР_2 ), збігається з номером електронного платіжного засобу відповідача, зазначеним у розділі 12 кредитного договору (НОМЕР_2 ) та в анкеті клієнта (НОМЕР_2), а призначення переказів містить прізвище, ініціали і реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача та посилання на реквізити кредитного договору. Наведене дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.
Натомість відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав: у визначений договором строк кредит не повернув і проценти за користування ним у повному обсязі не сплатив, чим допустив порушення зобов`язання.
Перевіряючи заявлений до стягнення розмір заборгованості, суд виходить із того, що кожна її складова підлягає самостійній оцінці.
Заборгованість за кредитом у розмірі 9 854,82 грн підтверджена розрахунком заборгованості й довідкою про стан заборгованості, узгоджується з умовами договору та додаткової угоди № 1 про розмір наданого кредиту (14 000 грн) і врахованими платежами відповідача, а тому підлягає стягненню.
Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне. Проценти нараховані за ставкою 0,7% за кожен день користування кредитом, погодженою п. 2.4 договору, і виключно в межах строку кредитування, який з урахуванням п. 8.1 додаткової угоди № 1 сплив 15.11.2025; за період після спливу строку кредитування проценти не нараховувалися, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, про припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти після спливу визначеного договором строку кредитування.
Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 8 277,60 грн також підлягає стягненню.
Комісія за видачу кредиту, передбачена п. 2.5 договору та п. 5 додаткової угоди № 1, є разовою платою за надання кредиту, сплачена відповідачем у повному обсязі та до стягнення не заявлена.
Щодо позовних вимог про стягнення 6 439,49 грн процентів, нарахованих на підставі п. 7.5 договору та ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначено, що наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану є звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені).
Як встановлено судом, прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором виникло після 18.07.2025, а заявлені до стягнення проценти нараховані позивачем у період з 10.08.2025 по 11.09.2025, тобто повністю в межах періоду дії воєнного стану. Та обставина, що п. 7.5 договору сторони визначили інший, ніж передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних, не змінює правової природи таких нарахувань як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, від якої відповідач звільнений на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення 6 439,49 грн процентів, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання, задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а саме на суму 18 132,42 грн, з яких 9 854,82 грн - заборгованість за кредитом і 8 277,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2026 № 16354. Оскільки позов задоволено частково, на суму 18 132,42 грн, що становить 73,79% ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 964,67 грн, виходячи з розрахунку: 18 132,42 ? 2 662,40 : 24 571,91.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 529114-КС-001 про надання кредиту від 18.03.2025 у розмірі 18 132,42 грн, судовий збір у розмірі 1 964,67 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411).
Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО