Справа № 756/8932/26
Провадження № 2/756/7781/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
07 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 70966386 від 10.11.2021 у розмірі 12 425 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту, за яким відповідач одержав 3 500 грн та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.
Відповідач узятих на себе зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. 01.09.2025 право вимоги за цим договором відступлено позивачу за договором факторингу, проте заборгованість відповідач не погасив.
Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 70966386.
Згідно з п. 3.1 договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 3 500 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені договором проценти. Відповідно до п. 3.2, 3.2.1 договору у пільговий період тривалістю 30 календарних днів з 10.11.2021 по 10.12.2021 діє пільгова процентна ставка 2,5% за кожен день користування кредитом; згідно з п. 3.2.2 договору у стандартний період тривалістю 60 календарних днів з 11.12.2021 по 08.02.2022 застосовується стандартна процентна ставка 3% за кожен день користування кредитом.
Пунктом 4.2 договору визначено строк кредитування, за яким клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти до 08.02.2022. Згідно з п. 11.1 договір діє до 08.02.2022, але в будь-якому разі до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним.
Відповідно до п. 5.4, 5.8 договору нарахування процентів провадиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення кредиту.
Додатком № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили графік погашення боргу, за яким загальна сума процентів за 90 днів користування кредитом становить 8 925 грн, а загальна вартість кредиту для споживача - 12 425 грн.
Згідно з п. 1.8, 13.2 договору відповідь клієнта про прийняття пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який передається клієнту в текстовому повідомленні засобом мобільного зв`язку на зазначений ним номер телефону. Договір містить відтворення електронного підпису клієнта - одноразового ідентифікатора 982046.
Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» про ідентифікацію клієнта від 16.02.2026, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця; одноразовий ідентифікатор (код підпису) - 982046, направлений на номер [номер приховано], дата підписання - 10.11.2021, номер (маска) платіжної картки клієнта - НОМЕР_2 .
Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3152_251024113208 від 24.10.2025, згідно з яким на виконання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» договору на переказ коштів № ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 на платіжну картку НОМЕР_2 10.11.2021 о 00 год 20 хв перераховано 3 500 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 118866037.
Номер зазначеної платіжної картки збігається з номером (маскою) платіжної картки відповідача, указаним у довідці кредитодавця про ідентифікацію клієнта від 16.02.2026, що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.
01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»» як фактором укладено договір факторингу № 01092025/01, за п. 2.1 якого клієнт відступає фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити суму фінансування. Згідно з п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимог за формою додатка № 1 до договору.
Згідно з витягом із додатка № 1 до договору факторингу, сформованим 01.09.2025, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 70966386 від 10.11.2021 на суму 12 425 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 500 грн, за відсотками - 8 925 грн, за пенею та комісією - 0.
Сплату суми фінансування за договором факторингу підтверджено платіжною інструкцією № 6054383 від 02.09.2025 на суму 3 490 472,17 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 70966386, складеним станом на 01.09.2025, залишок основного боргу становить 3 500 грн, залишок процентів за кредитом - 8 925 грн, загальна заборгованість - 12 425 грн.
Доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять, розрахунок відповідачем не спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Оскільки договір про надання фінансового кредиту № 70966386 від 10.11.2021 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 982046, направленим на вказаний ним номер мобільного телефону, такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 1077 ЦК України, в редакції, чинній на час укладення договору факторингу, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 у встановленому законом порядку недійсним не визнавався та не оспорювався, а тому є правомірним. Пунктом 7.3.6 кредитного договору сторони погодили право товариства відступити свої права вимоги за договором іншій особі в будь-який час без згоди клієнта. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 70966386 від 10.11.2021 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цього права.
Перевіряючи розмір заявленої до стягнення заборгованості, суд виходить із такого.
Заборгованість за тілом кредиту становить 3 500 грн і відповідає сумі фактично наданих відповідачу кредитних коштів.
Проценти за користування кредитом нараховані за 90 днів: за пільговий період з 10.11.2021 по 10.12.2021 - за 30 днів за ставкою 2,5% на день, що становить 2 625 грн; за стандартний період з 11.12.2021 по 08.02.2022 - за 60 днів за ставкою 3% на день, що становить 6 300 грн. Загальний розмір процентів становить 8 925 грн і відповідає графіку погашення боргу, погодженому сторонами в додатку № 1 до договору.
Нарахування процентів припинено 08.02.2022, тобто в межах строку кредитування, визначеного п. 4.2 договору. Процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не нараховано.
Неустойка (штраф, пеня) та комісія позивачем не нараховані й до стягнення не заявлені; вимог на підставі ст. 625 ЦК України позивач також не заявляв.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження таких витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, укладений з адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною, додаткову угоду № 70966386 від 08.05.2026 до цього договору, предметом якої є представництво інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , акт надання послуг від 08.05.2026, детальний опис виконаних робіт, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 від 29.07.2024.
Згідно з актом надання послуг від 08.05.2026 адвокатом надано письмову консультацію щодо спірних правовідносин, проведено правовий аналіз обставин спору, складено позовну заяву та сформовано додатки до неї загальною вартістю 5 500 грн.
Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, доводів про їх неспівмірність не наводив. З огляду на перелік наданих адвокатом послуг, зміст позовної заяви та обсяг доданих до неї доказів, враховуючи категорію справи та її складність, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 14.05.2026 № 70966386.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 70966386 від 10.11.2021 у розмірі 12 425 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», код ЄДРПОУ 39493634, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО