Справа №760/5316/24 2/760/8281/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Мазур В. С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання припиненим та скасування приватного обтяження рухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», в якому просить визнати припиненим та скасувати приватне обтяження рухомого майна, що зареєстроване 11 листопада 2019 року за № 27199242, об`єктом якого є автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ 313 CDI 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 вересня 2010 року він придбав вказаний автомобіль. Право власності на зазначений транспортний засіб було зареєстровано за ним 08 вересня 2010 року на підставі довідки-рахунку КІВ339060 від 08 вересня 2010 року.
04 серпня 2021 року під час звернення до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області з метою зняття транспортного засобу з реєстрації він отримав усну відмову, у зв`язку з наявністю обтяження за змістом Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17 вересня 2021 року встановлено, що 11 листопада 2019 року за № 27199242 зареєстровано приватне обтяження (застава рухомого майна) на автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ 313 CDI 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 ; обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», боржник - ОСОБА_2 ; підстава - договір відступлення, серія та номер: 1035-Ф, виданий 16 березня 2018 року.
10 серпня 2021 року адвокатом Пилюченко І. Г. в його інтересах було направлено адвокатський запит № 01-10/1 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» з вимогою усунути перешкоди у користуванні транспортним засобом та надати документи, що пов`язані з підставами накладення обтяження. Зазначений запит адресатом отриманий не був.
Позивач зазначає, що жодних правовідносин з відповідачем він не мав та не має, жодних правочинів не укладав. На момент реєстрації права власності на спірний транспортний засіб відомості про будь-яке обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні, а обтяження за заявою відповідача зареєстровано лише 11 листопада 2019 року, коли транспортний засіб вже належав йому.
Ураховуючи викладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2024 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа своїх пояснень до суду не надала.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що 08 вересня 2010 року позивач придбав автобус пасажирський марки MERCEDES-BENZ 313 CDI 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08 вересня 2010 року та довідкою-рахунком КІВ339060 від 08 вересня 2010 року.
08 вересня 2010 року вищевказаний автомобіль був зареєстрований за позивачем у Броварському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України у Київській області, номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17 вересня 2021 року № 75031180 вбачається, що 11 листопада 2019 року за № 27199242 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», Київська обл., Біленькою Є. В. було зареєстровано приватне обтяження (застава рухомого майна) з терміном дії до 11 листопада 2024 року; об`єкт обтяження - автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ 313 CDI, 2003 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», боржник: ОСОБА_2 ; підстава: договір про відступлення, серія та номер: 1035-Ф, виданий: 16 березня 2018 року, видавник: ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»; звернення стягнення: не зареєстровано.
Статтею 572 ЦК України та статтею 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава є способом забезпечення зобов`язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша-друга статті 590 ЦК України).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.
У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 та від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 (провадження № 61-18857св19).
Так, судом установлено, що право власності позивача на спірний транспортний засіб виникло та було зареєстровано 08 вересня 2010 року, тобто задовго до реєстрації спірного обтяження, і станом на цю дату відомості про будь-яке обтяження цього майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні. Натомість оспорюване приватне обтяження зареєстровано лише 11 листопада 2019 року за зобов`язанням іншої особи - боржника ОСОБА_2 , на підставі договору відступлення від 16 березня 2018 року, тоді як транспортний засіб на той час уже понад дев`ять років належав на праві власності ОСОБА_1 , а боржник ОСОБА_2 власником цього майна ніколи не був і жодних правовідносин із позивачем не мав.
За змістом частини третьої статті 9 та статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження зберігає силу для нового власника рухомого майна лише за умови, що відповідні відомості внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна перед відчуженням предмета обтяження, а реєстрація обтяження надає йому чинності у відносинах з третіми особами. Оскільки спірне обтяження зареєстровано за зобов`язанням особи, якій це майно не належало, вже після набуття позивачем права власності на нього, таке обтяження не поширюється на позивача, є нечинним у відносинах з ним та не породжує для власника жодних обмежень у здійсненні правомочностей володіння, користування і розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Ураховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для визнання припиненим та скасування спірного приватного обтяження, оскільки внесений 11 листопада 2019 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 27199242 запис про обтяження транспортного засобу, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , безпідставно обмежує права позивача на здійснення ним своїх правомочностей з розпорядження цим майном, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи те, що доказів відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 391, 572, 589-590 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 15, 133, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати припиненим та скасувати приватне обтяження (заставу рухомого майна), зареєстроване 11 листопада 2019 року за № 27199242 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, об`єктом якого є автомобіль легковий, MERCEDES-BENZ 313 CDI, 2003 року випуску, VIN НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 (обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 37616221; боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6;
третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна