Справа № 761/50646/25
Провадження № 2/761/6474/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Маковській Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
04.12.2025 ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: Державна казначейська служба України, в якій просив стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану незаконними діями посадових осіб органу державної влади матеріальну шкоду в розмірі 19 812 000,00 грн, та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Також просив стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 12 112,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 65 000,00 грн та витрат за проведену комплексну судову товарознавчу і економічну експертизу в сумі 200 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчими СУ ГУНП в Київській області 30.01.2020 було проведено обшуки нежитлових приміщень у м. Умань по вул. Європейській, 57, під час яких вилучено належне позивачу майно (майнери для криптовалюти та комп`ютерну техніку). У подальшому ухвалами слідчих суддів арешти з майна були скасовані. Проте, незважаючи на скасування арештів та численні звернення, органом досудового розслідування майно у належному стані та в повному обсязі повернуто не було, а спроба його повернення 10.02.2023 виявилася невдалою через розбіжність серійних номерів та підміну обладнання. Позивач зазначає, що протиправна бездіяльність посадових осіб поліції завдала йому значних майнових збитків та душевних страждань.
Відповідач ГУНП в Київській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив у повному обсязі. Зазначив, що станом на час розгляду справи відносно працівників поліції не ухвалено жодного судового рішення (вироку чи ухвали), яке б набрало законної сили та яким би їхні дії чи бездіяльність були визнані незаконними. Крім того, поліція вживала заходів для повернення майна, направляла позивачу відповідні листи, а 10.02.2023 надавала майнери для отримання, однак позивач сам безпідставно відмовився їх забирати. Щодо розміру матеріальної шкоди вказував, що розрахунок зроблено за ціною нового обладнання станом на 2018 рік без урахування амортизації. Щодо моральної шкоди посилався на відсутність правових підстав за ст. 1176 ЦК України та недоведеність позивачем складових цивільного правопорушення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ГУНП в Київській області проти позову заперечувала, просила відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за
№ 1202011[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КК України.
30.01.2020 на підставі ухвал слідчих суддів Святошинського районного суду м. Києва було проведено обшуки нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , під час яких виявлено та вилучено майно, що належало на праві власності ОСОБА_1 (майнери "Antminer" різних моделей та модифікацій, системні блоки, відеокарти тощо).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2020 у справі № 759/1983/20 накладено арешт на вилучене майно.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 18.05.2020 та 16.07.2020 законність накладення арештів та дії слідчих під час вилучення майна переглядалися, а апеляційні скарги позивача залишено без задоволення.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.03.2021 арешт з майна, належного ОСОБА_1 , було скасовано.
14.02.2023 позивач звернувся із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань про вчинення злочину працівниками СУ ГУНП в Київській області, за якою 08.03.2023 внесено відомості до ЄРДР за № 62002310[телефон приховано] за ч. 1 ст. 367 КК України. Досудове розслідування у цьому провадженні на даний час триває; жодного обвинувального вироку чи судового рішення про визнання дій посадових осіб ГУНП в Київській області протиправними не ухвалено.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, врегульовані статтею 1176 ЦК України.
Згідно з частиною шостою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах - тобто за правилами статей 1173, 1174 цього Кодексу.
Відповідно до роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 щодо деліктної відповідальності державних органів, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність класичного складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії чи бездіяльність органу державної влади або його посадових осіб; наявність шкоди (майнової чи моральної); прямий причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіяною шкодою; вина заподіювача (у випадках, передбачених законом).
Обов`язок доказування наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення покладається на позивача.
Оцінюючи доводи позовної заяви щодо наявності неправомірних дій з боку працівників СУ ГУНП в Київській області, суд зазначає таке.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що після скасування арешту майна органи поліції не повернули йому майно у повному обсязі або підмінили його.
Водночас матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано, що орган досудового розслідування вживав заходів для повернення майна (надсилав відповідні повідомлення та листи).
10.02.2023 позивач прибув для отримання майна, однак самостійно відмовився від його отримання через розбіжність, на його думку, серійних номерів, при цьому будь-яких судових рішень (вироків, ухвал слідчих суддів чи рішень в порядку адміністративного/цивільного судочинства), які б встановили факт незаконності дій конкретних слідчих ГУНП в Київській області у межах цього кримінального провадження або підтвердили факт знищення/крадіжки майна саме працівниками поліції, суду надано не було.
Факт наявного досудового розслідування у кримінальному провадженні за ст. 367 КК України не є преюдиційним і не доводить автоматичної протиправності дій відповідачів до ухвалення остаточного судового рішення за результатами цього розслідування.
За відсутності доведеного факту протиправності дій (бездіяльності) державного органу відсутній і перший необхідний елемент складу делікту, що виключає можливість покладення на державу обов`язку з відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Також, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо того, що розрахунок матеріальної шкоди позивачем здійснено виходячи з вартості нових пристроїв за договором купівлі-продажу від 20.09.2018, без урахування реального стану майна, ступеня його фізичного зносу (амортизації) та ринкової вартості станом на момент вилучення у 2020 році чи на час розгляду справи, що також свідчить про недоведеність заявленого розміру збитків (ст. 22 ЦК України).
Крім того, позивачем не доведено належними доказами факт придбання вказаного ним товару відповідно до Договору № 5 купівлі-продажу від 20.09.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , оскільки ним не надано будь-яких фінансових документів на підтвердження факту купівлі цього обладнання у ФОП ОСОБА_2 .
Разом з тим, з наданих відповідачем документів з податкових органів вбачається, що ФОП ОСОБА_2 не могла здійснити продаж зазначеного товару на суму в розмірі 20227000,00 грн позивачу, оскільки за 2018 рік задекларовано обсяг доходу 295831,50 грн, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи - підприємця № 15113028 від 08.02.2019, а за 2019 рік задекларовано обсяг доходу 507641,00 грн, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи - підприємця № 13886 від 13.02.2020.
З урахуванням викладеного вимога про відшкодування матеріальної шкоди є недоведеною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи її майна. Оскільки в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження факт протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ГУНП в Київській області, вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн також є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: