ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року0 Луцьк Справа № 140/6491/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.10.2025 по 30.10.2025.
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.12.2025 по 21.02.2026.
Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 30.10.2025 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження.
Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.12.2025 по 21.02.2026 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що відповідач не нарахував та не виплатив грошове забезпечення за період з жовтня по листопад 2025 року, а з грудня 2025 року по день виключення зі списків особового складу військової частини нарахував та виплатив його у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
При цьому зазначає, що протягом усього часу перебування у розпорядженні позивач проходив лікування, то загальний строк перебування його у розпорядженні не перевищує два місяці. У зв`язку з чим позивач має право на нарахування грошового забезпечення в розмірі грошового забезпечення, яке позивач отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з 01 жовтня 2025 по 18.11.2025.
Таким чином, бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті грошового забезпечення, яке позивач отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження у жовтні 2025 року та листопаді 2025 року є протиправною.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві від 11.06.2026 на позовну заяву військова частина НОМЕР_1 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. В обґрунтування цієї позиції представник відповідача вказав, що позивач проходив довготривале лікування понад 4 місяці, без надання постанови (довідки) про потребу у такому довготривалому лікуванні, командиром військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) від 02.10.2025 №277, яким молодшому сержанту ОСОБА_1 припинено виплату грошового забезпечення з 01.09.2025.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2025 №336 позивача поновлено з 28.11.2025 на всіх фінансового забезпечення. Тобто, ОСОБА_1 грошове забезпечення не виплачувалось за період з 01.09.2025 по 27.11.2025 правомірно, на підставі наказу командира, у зв`язку з довготривалим лікуванням.
Крім того, відповідно до витягу з картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2026 рік, останньому нараховано грошове забезпечення у розмірі:
за грудень 2025 року 22 887,98 гривень, виплачено 22 544,66 гривень з відрахуванням 1,5 % військового збору (виплата здійснена в січні 2026 року);
за січень 2026 року 17 165,99 гривень, виплачено 16 908,50 гривень з відрахуванням 1,5% військового збору (виплата здійснена в березні 2026 року).
При цьому, відомості з довідки ОК-5 Пенсійного фонду України не можуть бути достовірними доказами, оскільки не завжди вчасно відображає отримані доходи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що спростовуються наданими Військовою частиною НОМЕР_1 доказами.
26.06.2026 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень за червень 2025 року, яка була нарахована та виплачена у липні 2025 року як виплата за червень 2025 року, проте у зменшеному розмірі;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень за червень 2025 року, яка була нарахована та виплачена у липні 2025 року як виплата за червень 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 24.03.2022 по 21.02.2026 проходив військову службу по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 29.09.2023.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.05.2025 №2186 начальник транспортної групи зенітної артилерійської батареї зенітного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до довідки про обставини травми (травмування, контузії, каліцтва) від 06.05.2025 №2546/ВЛК, 29.04.2025 об 16:30 год у районі населеного пункту Шахове Донецької області внаслідок авіаційного удару керованою авіаційною бомбою (КАБ) зі сторони збройних формувань російської федерації, молодший сержант позивач отримав поранення.
Зазначене поранення позивач отримав під час виконання обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини. За ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких.
Відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого №8967 від 01.05.2025, №10222-25 від 13.05.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 30.04.2025 по 13.05.2025.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 2025-0512-1405-5313-0 від 13.05.2025 позивачу встановлено причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) із захистом Батьківщина та надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого №12342 від 26.06.2025, №6820 від 18.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 11.06.2025 по 18.07.2025.
Довідкою військово-лікарської комісії №2025-0718-1052-4353-3 від 18.07.2025 позивачу надано відпустку для лікування у зв`язку із хворобою на 30 календарних днів.
У відповідності до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17033 від 25.08.2025, №8571 від 16.09.2025, №2595 від 25.09.2025 (військовий госпіталь в/ч НОМЕР_1 ), №9400 від 16.10.2025 та №10261 від 14.11.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 15.08.2025 по 14.11.2025.
Довідкою військово-лікарської комісії №2025-1114-115-1164-7 від 14.11.2025 позивачу визначено ступінь придатності до військової служби, а саме: на підставі статті 17-б, 39-б, 13-б, 57-в, 30-в, 26-в, 52-в, 54-в, 79-в, 36-в, 78-в, 75-в, графи ІІ розкладу хвороб - придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;
Непридатний до служби в підрозділах спеціального призначення, ДШВ, морській піхоті, спеціальних спорудах.
Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11336 від 05.01.2026 та №238 від 11.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 01.12.2025 по 11.02.2026.
11.02.2026 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, що підтверджується витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи №198/26/282/В від 11.02.2026.
При цьому, позивач вважає, що відповідач не нарахував та не виплатив за період перебування на лікуванні грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025 та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень за червень 2025 року, у зв`язку із чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:
- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;
- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Підпунктом "в" пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Потребує": відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів.
Згідно із підпунктом "а" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.
Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно.
Як встановлено судом, під час проходження військової служби ОСОБА_1 , відповідно до довідки про обставини травми (травмування, контузії, каліцтва) від 06.05.2025 №2546/ВЛК, отримав поранення 29.04.2025 об 16:30 год у районі населеного пункту Шахове Донецької області внаслідок авіаційного удару керованою авіаційною бомбою (КАБ) зі сторони збройних формувань російської федерації.
У зв`язку з отриманням поранення (29.04.2025) ОСОБА_1 проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема:
відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого №8967 від 01.05.2025, №10222-25 від 13.05.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 30.04.2025 по 13.05.2025;
згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0512-1405-5313-0 від 13.05.2025 позивачу встановлено причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) із захистом Батьківщина та надано відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів;
відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого №12342 від 26.06.2025, №6820 від 18.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 11.06.2025 по 18.07.2025;
згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0718-1052-4353-3 від 18.07.2025 надано відпустку для лікування у зв`язку із хворобою на 30 календарних днів;
відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17033 від 25.08.2025, №8571 від 16.09.2025, №2595 від 25.09.2025 (військовий госпіталь в/ч НОМЕР_1 ), №9400 від 16.10.2025 та №10261 від 14.11.2026 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.08.2025 по 14.11.2025;
довідкою військово-лікарської комісії №2025-1114-115-1164-7 від 14.11.2025 ОСОБА_1 визначено ступінь придатності до військової служби, а саме: на підставі статті 17-б, 39-б, 13-б, 57-в, 30-в, 26-в, 52-в, 54-в, 79-в, 36-в, 78-в, 75-в, графи ІІ розкладу хвороб - придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Непридатний до служби в підрозділах спеціального призначення, ДШВ, морській піхоті, спеціальних спорудах;
згідно виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11336 від 05.01.2026 та №238 від 11.02.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 01.12.2025 по 11.02.2026.
11.02.2026 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, що підтверджується витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи №198/26/282/В від 11.02.2026.
При цьому, матеріалами справи, зокрема, виписками із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого №8967 від 01.05.2025, №10222-25 від 13.05.2025, №12342 від 26.06.2025, №6820 від 18.07.2025, №17033 від 25.08.2025, №8571 від 16.09.2025, №2595 від 25.09.2025 (військовий госпіталь в/ч НОМЕР_1 ), №9400 від 16.10.2025 та №10261 від 14.11.2026, №11336 від 05.01.2026 та №238 від 11.02.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 29.04.2025 отримав поранення та проходив лікування, тобто перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках за станом здоров`я (реабілітації), у зв`язку із отриманим пораненням ТЯЖКИМ.
Відтак, зважаючи на обставини отриманої травми, викладені у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06.05.2025 №2546/ВЛК та характер травми, суд вважає, що позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень, як такий, що перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках за станом здоров`я у період з 30.04.2025 по 11.02.2026.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що спірним періодом щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень є червень 2025 року.
Однак, з матеріалів справи, зокрема, витягу з картки особового рахунку військовослужбовця за 2025 рік, вбачається, що в червні 2025 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 грн пропорційно дням лікування в розмірі 96 774, 19 грн.
Тобто, відповідачем проведено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000, 00 грн в червні 2025 року за період перебування на лікуванні.
Доказів не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень за червень 2025 року, останнім суду не надано та в матеріалах справи відповідні докази відсутні.
Відтак, суд вважає, що відповідачем проведено в повній мірі нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за червень 2025 року, а тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2025 рік, грошове забезпечення ОСОБА_1 за жовтень та листопад 2025 року не виплачувалося.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення №1153/2008 зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов`язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 117 Положення №1153/2008 призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частина четверта цієї ж статті встановлює, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
В той же час, виплату грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад врегульовано розділом XXVIII Порядок №260 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 1 розділу XXVIII Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Такий порядок виплати грошового забезпечення не стосується військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення на посади) відповідно до підпунктів 12-1 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
Відповідно до пункту 2 розділу XXVIII Порядку №260 днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов`язків за посадою в межах установлених строків.
Пунктом 6 розділу XXVIII Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.
Виходячи із системного аналізу наведених положень Порядку №260, військовослужбовець у випадку неможливості його призначення на посаду, через два місяці отримує грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за винятком випадків продовження строків виплати лише за рішенням Міністра оборони України.
Враховуючи наведене судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.10.2025 №277, молодшому сержанту ОСОБА_1 припинено виплату грошового забезпечення з 01.09.2025.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2025 №336 позивача поновлено з 28.11.2025 на всіх фінансового забезпечення.
Тобто, ОСОБА_1 грошове забезпечення не виплачувалось за період з 01.09.2025 по 27.11.2025.
Водночас, суд зауважує, що як встановлено судом, відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17033 від 25.08.2025, №8571 від 16.09.2025, №2595 від 25.09.2025 (військовий госпіталь в/ч НОМЕР_1 ), №9400 від 16.10.2025 та №10261 від 14.11.2026 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.08.2025 по 14.11.2025, у зв`язку із чим вказаний період виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
У зв`язку із чим, слід дійти висновку, що загальний період фактичного перебування позивача у розпорядженні становить менше двох місяців, а відтак у зазначений період йому повинно було виплачуватися грошове забезпечення в розмірі, який ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з огляду на що відповідач в даних правовідносинах діяв всупереч розділу XXVIII Порядку №260, а отже протиправно.
Таким чином, вимога про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на останнього покладено обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, які були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження правомірності свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.10.2025 по 28.11.2025 в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Ю.Ю. Сорока