ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа №160/26925/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/26925/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/26925/25.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі № 160/26925/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки в загальній кількості 147 днів, обчисливши її суму із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та з урахуванням проведених платежів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №160/26925/25 повернуто скаржнику.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі № 160/26925/25 набрало законної сили 31.03.2026.
05.08.2026 від представника позивача - адвоката Отрох А.В. надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 160/26925/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем рішення суду не виконано. 25.05.2026 в інтересах ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду. У відповідь на вказаний адвокатський запит Військовою частиною НОМЕР_1 у листі від 16.07.2026 в якій повідомлено про повне виконання рішення суду та зарахування коштів позивачу в сумі 206932,81 грн. згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі №160/26925/25 на картковий рахунок. Однак, розрахунок компенсації здійснено за всі дні невикористаних оплачуваних відпусток вчинено невірно, без урахування додаткової грошової винагороди за останньою займаною штатною посадою. З таким розрахунком неможливо погодитись, оскільки він суперечить вимогам законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи., у зв`язку з чим виникає необхідність для встановлення судового контролю для належного виконання судового рішення.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану заяву разом з матеріалами справи розподілено судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою суду від 07.08.2026 справу та заяву про встановлення судового контролю прийнято до провадження, заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмовому провадження.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання суду пояснень щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 160/26925/25.
18.08.2026 відповідачем подано заперечення на клопотання, у якому зазначено, що фінансово-економічною службою було здійснено перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток позивача. Фінансово-економічною службою при обрахунку суми компенсації враховано додаткову винагороду, що позивачу нараховувалась в місяці звільнення з військової служби. Таким чином, відповідач добросовісно вчиняє дії направлені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №160/26925/25. Встановлення судового контролю не сприятиме досягненню завдань адміністративного судочинства та негативно вплине на права інших осіб.
До пояснень відповідачем долучено довідку ФЕС В/ч НОМЕР_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 -2025 рр. у загальній кількості 147 днів.
Позивач своєї позиції щодо поданого відповідачем пояснення та доказів не повідомив.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/26925/25, ураховуючи пояснення відповідача та подані докази, суд виходить з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі №160/26925/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки в загальній кількості 147 днів, обчисливши її суму із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та з урахуванням проведених платежів.
Однак доказів того, що Військовою частиною НОМЕР_1 виконано рішення суду не надано, попри те, що рішенням суду набрало законної сили 31.03.2026.
Як вбачається з наданої відповідачем до пояснень довідки ФЕС В/ч НОМЕР_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 -2025 рр. у загальній кількості 147 днів, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) розраховано розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки за останньою займаною посадою, виходячи з такого грошового забезпечення, а саме: посадового окладу - 2730,00 грн., окладу за військовим званням - 600,00 грн., надбавки за вислугу років - 999,00 грн., надбавки за особливості проходження служби - 2813,85 грн., премії - 14605,50 грн., додаткової винагороди (20100,00 грн.) у сумі 3241,94 грн., всього для розрахунку - 24990,29 грн. Розмір грошової компенсації: 24990,29 грн./30х147=122452,43 грн.
Отже, перерахована сума грошової компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток розрахована не в повному обсязі, оскільки відповідачем при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 147 днів не враховано додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що суперечить зобов`язальній частині рішення суду.
Зазначене, на думку суду, свідчить про невиконання рішення суду, оскільки фактично рішення суду, яке набрало законної сили, за таких обставин втрачає будь-який сенс, а порушені права позивача залишаються невідновленими, що суперечить принципам адміністративного судочинства та є неприпустимим у демократичному суспільстві.
Суд зазначає, що під час розгляду справи було установлено, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до карток особового рахунку військової частини виплачувалася позивачу у періоді проходження ним військової служби, та вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
У пункті 6 розділу ХХХІ Порядку №260, в редакції чинної на виникнення спірних правовідносин (10.01.2025), чітко визначено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Отже, наведена норма передбачає врахування усіх складових грошового забезпечення, які належать військовослужбовцю за останньою займаною посадою, і не обмежує їх лише тими виплатами, що фактично нараховувалися безпосередньо у місяці звільнення.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем здійснено перерахунок грошової компенсації за невикористані відпустки не у спосіб, що визначений судом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України» Суд зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача(чів) подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись принципом обов`язковості судових рішень, зважаючи на відсутність доказів повного виконання відповідачем рішення суду у даній справі, суд доходить висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.2, 14, 241-243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/26925/25 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі №160/26925/25.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі №160/26925/25 у строк, що не перевищує шістдесяти днів з дня отримання даної ухвали.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати інформацію щодо здійснених дій на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у адміністративній справі № 160/26925/25 та докази на її підтвердження.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України суд може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя М.М. Бухтіярова