ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа №360/1151/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 360/1151/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення
УСТАНОВИВ:
20.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з цим позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 25.03.2026 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 160/8028/25;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 06.03.2026 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 160/8028/25;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року суд відкрив провадження у справі № 360/1151/26 в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року прийнято до свого провадження справу № 360/1151/26.
Ухвалою від 10 вересня 2026 року суд надав можливість позивачу подати письмові пояснення щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 360/1151/26.
10. 14 вересня 2026 року від позивача у справі № 360/1151/26 надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду. У поданих поясненнях зазначено У поданих поясненнях позивач зазначив, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки після виникнення права на звернення до суду він вжив заходів щодо його реалізації.
Наведені обставини свідчать про таке.
25 березня 2026 року позивач отримав належні йому виплати на виконання рішення суду у справі № 160/8028/25, у зв`язку з чим, відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 420/17627/24, у нього виникло право на звернення до суду з вимогами, пов`язаними із затримкою виплати.
21 квітня 2026 року, тобто на 27-й день після виникнення такого права, позивач подав позовну заяву до суду через підсистему «Електронний суд». Позов зареєстровано у справі № 360/819/26.
11 травня 2026 року позовну заяву повернуто. 13 травня 2026 року, тобто через два дні після її повернення, представник позивача повторно звернувся до суду з позовом, зареєстрованим у справі № 360/1043/26.
18 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху. 19 травня 2026 року представник позивача подав заяву про відкликання позову, а 20 травня 2026 року позов було повернуто у зв`язку з його відкликанням.
20 травня 2026 року представник позивача повторно подав позовну заяву, яку зареєстровано у справі № 360/1151/26.
26 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі № 360/1151/26.
Таким чином, після виникнення права на звернення до суду позивач звернувся до суду 21 квітня 2026 року, а після повернення первісної позовної заяви повторно звернувся 13 травня 2026 року та надалі 20 травня 2026 року подав позовну заяву, за якою 26 травня 2026 року відкрито провадження.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач у межах установленого законом строку звернувся до суду та надалі вживав заходів для реалізації права на судовий захист. Обставини повернення попередніх позовних заяв не були зумовлені пропуском позивачем строку звернення до суду.
Суд розглянув клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, пояснення позивача, проаналізував норми чинного законодавства та зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з таких міркувань.
Пунктом 8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З аналізу вищенаведеного, можна зробити висновок, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до цим позовом до суду, не підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Прийняти до розгляду пояснення позивача за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук