ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/17134/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.05.2026 року просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів про переведення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо переведення його до військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з неможливістю проходження служби за станом здоров`я.
Позивач зазначає, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Під час виконання службових завдань в навчальному центрі Позивач отримав травму. Вважає, що стан його здоров`я перешкоджає подальше проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , а тому подав рапорт про його переведення для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Такий рапорт Відповідачем не було розглянуто чим порушено його право на переведення.
Ухвалою суду від 27.05.2026 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , подав до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечується і зазначається, що Позивачем дійсно 28.02.2026 року був поданий рапорт про переведення до військової частини НОМЕР_2 , до якого було долучено ксерокопію відпускного листа, довідку ВЛК від 19.12.2025 року та диплома від 30.06.2018 року. За результатами розгляду такого рапорту було прийнято рішення "не погоджено" по причині порушення порядку подання такого рапорту, передбаченого Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі, що виникають у зв`язку з проходженням громадянами України військової служби у Збройних Силах України, в тому числі щодо порядку проходження військової служби, регулюються правовими нормами Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (надалі - Положення № 1153/2008), та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (надалі - Інструкція №170), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач у справі, ОСОБА_1 , походить військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 1 вогнеметного відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту у званні солдат.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 11.02.2026 року засобами поштового зв`язку із міста Полтави направив Відповідачу в особі командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт без дати на переведення до іншої військової частини.
Як зазначено в дослідженій судом копії вказаного рапорту Позивача, Позивач зазначав, що "через неможливість проходження військової служби у відповідному підрозділі за станом здоров`я" просив перевести для проходження військової служби до підрозділу військової частини НОМЕР_2 1020-го зенітно-ракетного полку відповідно штатно-посадових категорій (оператор БПЛА) за спеціальністю комп`ютерна інженерія. До вказаного рапорту були долучені ксерокопії:
- відпускного листа Позивача;
- довідки ВЛК від 19.12.2025 року;
- диплома від 30.06.2018 року.
Безспірно, за приписами пункту 112 Положення №1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.
Аналіз правових норм пункту 82 та пункту 112 Положення №1153/2008 дають суду підстави погодитися з доводами Позивача, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Суд враховує, що Позивачем до спірного рапорту про переведення було долучено копію висновку ВЛК від 19.12.2025 року.
Як зазначено в даній довідці ВЛК, Госпітальною Військово-лікарською комісією "Військова частини НОМЕР_3 " 19.12.2025 року за результатами медичного огляду солдата ОСОБА_1 зроблено висновок, що наявні у Позивача захворювання, пов`язані із проходженням військової служби, та свідчать про потребу Позивача у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.
Інших висновків в даній довідці ВЛК від 19.12.2025 року не наведено.
В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи Позивача, що результати ВЛК від 19.12.2025 року свідчать про наявність підстав для його переведення на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої за станом здоров`я.
Суд погоджується із доводами Позивача, що правові норми пункту 4.15. розділу IV Інструкції №170 передбачають можливість переміщення (переведення) по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров`я. Таке переведення здійсниться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням. Тобто, алгоритм такого переведення передбачає подання рапорту за підпорядкуванням.
Одночасно суд враховує, що механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту врегульовано правовими нормами Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 (надалі - Порядок №531).
Як зазначено в пункті 2 цього Порядку №531, з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог статті 29 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі - Статут внутрішньої служби) за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31 Статуту внутрішньої служби).
В розумінні вимог статей 32 та 33 Статуту внутрішньої служби для Позивача як солдата за військовим званням і службовим становищем є начальниками військовослужбовці сержантського і старшинського складу, а не командир військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за результатами розгляду такого рапорту командиром Військової частини НОМЕР_1 , як наступним прямим командиром (начальником), а не безпосереднім керівником Позивача, вказаний рапорт був повернутий Позивачу без реалізації "у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства."
Тобто, вказаний рапорт Позивачем був поданий не по команді (підпорядкуванні), тобто не до безпосереднього командира (начальника), але був розглянутий у відповідності до вимог Порядку №531, а резолюція на ньому містить відомості, які зазначено в додатку 1 до нього.
Суд звертає увагу Позивача на вимоги пункту 3 цього ж Порядку №531, згідно яких непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.
Тобто, непогодження рапорту Позивача безпосереднім та прямим його командиром не перешкоджало подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.
Одночасно суд враховує, що відповідно до положень частини першої статті 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Безспірно, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист (частина перша статті 5 КАСУ
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє Позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено Відповідачем.
З огляду на предмет спору у даній справі суд зазначає про відсутність у спірних відносинах порушення діями чи бездіяльністю саме Військової частини НОМЕР_1 права Позивача на (переведення) по службі в іншу військову частину (іншу місцевість) за станом свого здоров`я.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
16.09.26