ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
22 вересня 2026 року м. Житомир Справа № 240/24572/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюк М.М.,
розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі № 240/24572/21, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 02.07.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Позивач звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою, в якій просить Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/24572/21 за моїм позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, у встановлений законом строк.
Заява обґрунтована тим, що з січня 2025 року нарахування доплати було припинено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення на заяву, в яких вказало, що оскільки ОСОБА_1 з 09.02.1977 по 30.06.2021 був зареєстрований за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення та зони гарантованого добровільного відселення, тому з 01.01.2025 доплата до пенсії, відповідно до ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 та з 01 січня 2026 року доплата відповідно до ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 року №48 не встановлена.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Згідно ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до заяви позивача, він необхідність зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду пов`язує з тим, що відповідач на виконання рішення суду не здійснює йому нарахування та виплату підвищення (доплати) до пенсії у відповідному розмірі.
Суд звертає увагу, що ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" були врегульовані розміри, підстави та порядок виплати вищевказаного підвищення (доплати).
Докази того, що позивач проживав або працював у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) не змінив місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення, не зареєстрував своє місце проживання чи переїхав на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.07.2021 зареєстрований в м. Овруч, Житомирська обл, що виключає виплату позивачу доплати до пенсії.
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац четвертний пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 480/7252/23.
Враховуючи те, що відповідач після набрання рішенням законної сили вчиняє дії по його виконанню, а з 01.01.2025 ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", приписи якої є обов`язковими для виконання і відповідачем, були врегульовані розміри, підстави та порядок виплати вищевказаного підвищення (доплати), суд не вбачає підстав встановлювати строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду.
Те, що позивач вважає, що рішення суду виконується неналежним чином, не є підставою зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви, поданої в в порядку ст. 382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Семенюк