ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 вересня 2026 року Справа № 280/8144/26
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання військової частини НОМЕР_1 в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за період з 22.03.2018 по 10.07.2026 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за період з 22.03.2018 по 10.07.2026 року.
10.08.2026 ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи та проведення судового засідання.
24.08.2026 представником відповідача у відзиві на позов заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі.
Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Стосовно визначення строків звернення до суду за компенсацією частини доходів Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року, від 17 листопада 2021 року, від 27 липня 2022 року, від 11 травня 2023 року (справи № 240/186/20, № 460/4188/20, № 460/783/20, № 460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулював такі висновки, які, на переконання суду, є застосовними і у спорах щодо нарахування 3 відсотків річних як компенсаторної виплати:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що предметом позову є здійснення виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, фактичну виплату яких було здійснено 29.06.2026 та 10.07.2026 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №280/9646/24.
Таким чином, позивач подала позов в межах шестимісячного строку звернення до суду з моменту фактичного здійснення виплати, а тому строк звернення до суду з цим позовом не пропущено.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України під час воєнного стану судом враховується наступне.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указана норма є імперативною й суть її зводиться до того, що в разі перебування на час розгляду справи в суді сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постановах від 27 лютого 2023 року в справі № 380/7845/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21, від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24, від 24 травня 2024 року у справі № 320/11462/21 та інших Верховний Суд констатував, що конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови, підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством. При цьому, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тобто, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.11.2025 року у справі № 420/15934/24.
Тому клопотання відповідача - юридичної особи про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статями 122, 123, 248, КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А.В. Сіпака