Справа № 420/6551/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому позивачка просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про відкликання, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , орган, що видав 6501 від 01.08.2014, на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321.
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути питання щодо обміну (видачі) ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 , орган, що видав 6501 від 01.08.2014, у зв`язку з досягненням позивачкою 45-річного віку та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, з наданням можливості здійснити обмін посвідки у строки, визначені Порядком № 321, з урахуванням неможливості особистого відвідування органу ДМС через воєнні дії та реальної загрози життю і здоров`ю ОСОБА_1 .
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивачки зазначає, що Позивач є громадянкою Російської Федерації, з 1992 року разом зі своєю сім`єю вона переїхала з м. Нижньовартовськ Тюменської області Російської Федерації до смт. Козацьке Херсонської області та з того часу проживала на території України. В 2004 році ОСОБА_1 була оформлена посвідка на постійне проживання в Україні, а в 2014 році отримала посвідку нового зразка серії НОМЕР_1 , орган, що видав 6501 від 01.08.2014, безстроково, з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Станом на 28.02.2022 року Позивачка проживала в місті Херсон, проте у зв`язку з тимчасовою окупацією рф міста, 12.04.2022 року вона виїхати до м. Львів та в подальшому 15.04.2022 року виїхала з України до Федеративної Республіки Німеччина, де отримала тимчасовий захист та до сьогоднішнього дня проживає на території Німеччини. Маючи обов`язок здійснити обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з досягненням 45-річного віку, Позивачка до виповнення 45 років неодноразово зверталася до органів Державної міграційної служби України та Генерального Консульства України в Мюнхені із запитами щодо порядку обміну посвідки в умовах воєнного стану та перебування за межами України, проте отримувала відповіді без надання роз`яснень по суті вказаного питання. Оскільки 28.08.2025 ОСОБА_1 виповнилося 45 років, вона 28.01.2026 направила до ДМС України чергову заяву, у якій повідомила, що її останнє місце реєстрації м. Нова Каховка Херсонської області, що з 2022 року вона перебуває на території Федеративної Республіки Німеччина та не має можливості прибути в Україну з огляду на реальну загрозу її життю та здоров`ю. 06.02.2026 ОСОБА_1 отримала лист та рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області № 2, яким на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, була відкликана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 року.
06.04.2026 судом зареєстровано від представника відповідача відзив на позов, яким просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що позивачка, документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 строком дії "безстроково". Відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку оформлення, посвідка, що не містить безконтактного електронного носія, підлягає обов`язковому обміну при досягненні іноземцем 45-річного віку. Згідно з пунктом 18 Порядку оформлення, документи для обміну посвідки подаються протягом одного місяця з дати виникнення обставин. 28.08.2025 Позивачці виповнилося 45 років. Проте, позивачка у встановлений законом строк для обміну посвідки не звернулася. Відповідно до підпункту 5 пункту 64 Порядку оформлення, посвідка відкликається органом ДМС, який її видав, у разі, коли іноземець не звернувся для її обміну у строки, визначені пунктом 18 Порядку оформлення. Оскільки станом на лютий 2026 року обмін посвідки не був здійснений, УДМС у Херсонській області 06.02.2026 прийнято законне рішення № 2 про відкликання посвідки. Про прийняте рішення позивачку було належним чином повідомлено електронною поштою того ж дня. Представник відповідача вказує, що положеннями пунктів 6 та 64 Порядку оформлення чітко регламентовано, що процедури оформлення та обміну посвідки здійснюються виключно на підставі заяви-анкети, яка подається іноземцем особисто та безпосередньо на території України. Чинне законодавство, зокрема і в умовах дії воєнного стану, не передбачає механізму дистанційного (заочного) обміну посвідки або автоматичного продовження строку її дії у разі перебування особи за кордоном. При цьому, УДМС у Херсонській області проведено перевірку відомостей про перетинання державного кордону України (далі- ДКУ) через інтегровану міжвідомчу інформаційно-комунікаційну систему "Аркан". Згідно з отриманими даними, 16.07.2023 ОСОБА_1 , здійснила в`їзд в Україну через пункт пропуску "Шегині" та 06.08.2023 виїхала з території України, чим спростовуються доводи Позивачки про безперервне перебування на території Федеративної Республіки Німеччина з 12.04.2022 та неможливість прибуття до України через безпекову ситуацію.
08.04.2026 судом зареєстровано від представника позивачки відповідь на відзив, в якій він вказує, що позивачка не ухилялася від виконання покладеного на неї обов`язку, а вживала активних дій для його виконання, що підтверджується її неодноразовими зверненнями до Генерального консульства України в Мюнхені та Державної міграційної служби України з метою отримання роз`яснень щодо порядку обміну посвідки в умовах воєнного стану. Представник позивачки вважає, що посилання відповідача на факт перетину ОСОБА_1 державного кордону України у 2023 році є необґрунтованим та не спростовує доводів позовної заяви, та зазначає, що наявність у Позивачки громадянства держави агресора могла поставити її у вразливе становище та створити додаткові ризики як з боку державних органів, так і з огляду на загальну безпекову ситуацію, а будь-які порівняння умов перебування у 2023 році та у 2025- 2026 роках є некоректними та свідчать про ігнорування Відповідачем об`єктивної дійсності. Представник позивачки вказує, що тривале перебування за межами країни для здійснення процедури обміну посвідки на постійне проживання в Україні може призвести до втрати позивачкою відповідного статусу або соціальних гарантійна на території Федеративної Республіки Німеччина, що фактично обмежує можливість позивачки вільно та на тривалий час залишати територію Німеччини.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Іванова Е.А. від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.05.2026 року розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 420/6551/26.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючої Дубровної В.А. від 12.05.2026 року дану справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Російської Федерації, що підтверджується закордонним паспортом № НОМЕР_2 , виданим 19.04.2021, дійсним до 19.04.2031.
01.08.2014 року ОСОБА_1 видано посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , орган, що видав 6501, безстроково, з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .
У змісті позову представник позивачки вказує, що станом на 28.02.2022 року Позивачка проживала в місті Херсон, проте у зв`язку з тимчасовою окупацією рф міста, 12.04.2022 року вона виїхати до м. Львів та в подальшому 15.04.2022 року виїхала з України до Федеративної Республіки Німеччина, де отримала тимчасовий захист та до сьогоднішнього дня проживає на території Німеччини.
На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додані документи німецькою мовою без перекладу на українську мову, що унеможливлює встановити будь-які відомості.
У зв`язку з необхідністю здійснити обмін посвідки на постійне проживання по досягненню 45-річному віку, Позивачка у липні 2025 року та у січні 2026 року зверталася до органів Державної міграційної служби України та Генерального Консульства України в Мюнхені з відповідними запитами щодо порядку обміну посвідки в умовах воєнного стану та перебування за межами України.
Так, 03.06.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася до Генерального Консульства України в Мюнхені із проханням надати інформацію щодо переліку необхідних документів для заміни фотографії у ВНЖ; попереднього запису на прийом для проведення заміни фотографії у ВНЖ, у т.ч. вимоги до фотографії, можливість зробити нову фотографію безпосередньо у консульстві, орієнтовний термін розгляду та отримання оновленого документу тощо.
04.06.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від Генерального Консульства України в Мюнхені, що заміна фотографій у внутрішніх паспортах чи посвідках не належить до компетенції Генерального консульства, такої послуги не існує. Просимо звертатися до ДМС України у місті, де вам було оформлено посвідку.
20.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі повторно звернулася до Генерального Консульства України із проханням надати їй роз`яснення: 1. Чи може вона вклеїти нове фото у ВНЖ через Консульство України в Німеччині? 2. Якщо це неможливо, які подальші дії їй потрібно вжити, щоб її документ залишався дійсним?
21.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від Генерального Консульства України в Мюнхені, що її питання не належить до компетенції Генконсульства. Потрібно звертатись виключно у міграційну службу України.
21.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із проханням надати роз`яснення: 1. До якого підрозділу ДМС України потрібно звернутися для заміни фото у посвідці на постійне проживання, якщо район окупований? 2. Чи можливо здійснити цю процедуру дистанційно або через довірену особу? 3. Чи залишиться мій документ дійсним, якщо я фізично не маю можливості прибути в Україну найближчим часом?
22.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ДМС про повернення її заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю підпису та адреси проживання.
23.07.2025 р. ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на електронну адресу ВДЗ ДМС vdz@dmsu.gov.ua, із проханням надати їй роз`яснення: 1. Чи може вона вклеїти нове фото у ВНЖ через Консульство України в Німеччині? 2. Якщо це неможливо, які подальші дії їй потрібно вжити, щоб її документ залишався дійсним?
23.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ВДЗ ДМС "Надсилайте звернення на електронну адресу відділу звернень громадян та інформаційних запитів «hotline @idmsu.goy.uа».
24.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із проханням надати роз`яснення: 1. Чи може вона вклеїти нове фото у ВНЖ через Консульство України в Німеччині? 2. Якщо це неможливо, які подальші дії їй потрібно вжити, щоб її документ залишався дійсним?
24.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ДМС України про повернення її заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю підпису та адреси проживання.
28.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі повторно звернулася на "гарячу лінію" ДМС України з тим же проханням.
29.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ДМС України: "Ви маєте написати/роздрукувати звернення, підписати, сфотографувати/відсканувати та надіслати до Державної міграційної служби України. У разі наявності ел. підпису підписати ел. звернення ел. підписом". Додатком до вказаного листа є Форма для подання електронного звернення громадян до ДМС України.
14.01.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із заявою щодо надання інформації для реалізації свого обов`язку та права у зв`язку з вклеюванням фотокартки до посвідки на постійне проживання в Україні паперового зразка. Додавши електронне звернення громадян до ДМС України.
22.01.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ДМС України (вих.. №Г-569-26/8.1/280-26 від 22.01.2026)(копія відповіді ДМС України в матеріалах справи відсутня).
28.01.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із заявою, в якій просила: 1. Взяти до уваги викладені обставини як поважні причини неможливості своєчасного звернення для обміну посвідки. 2. Зафіксувати факт мого звернення та відсутність ухилення від виконання вимог чинного законодавства. 3. Відстрочити необхідність обміну посвідки на постійне проживання до моменту виникнення реальної та безпечної можливості мого особистого прибуття на територію України.
30.01.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала відповідь від ДМС України про повернення її заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю підпису та адреси проживання.
06.02.2026 року Управлінням ДМС у Херсонській області було прийнято рішення про відкликання посвідки на постійне проживання на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 стосовно ОСОБА_2 , громадянки Російської Федерації, д.н. 28.08.1980 р., на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321.
Дане рішення було направлено Позивачці в електронній формі супровідним листом ДМС України за вих..№6501.4-397/65.2-26 від 06.02.2022 р.
Вважаючи рішення відповідача про відкликання посвідки на постійне проживання протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України від 22.09.2011 №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VІ), зокрема
- іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. ( стаття 1 Закону № 3773-VІ)
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначено Законом України від 07.06.2001 №2491-III «Про імміграцію» (далі - Закон №2491-III), зокрема
- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію. ( стаття 1 Закону №2491-III)
- іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині першій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання. Підставою для оформлення посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є дозвіл на імміграцію в Україну. ( частини перша та друга статті 5 Закону №3773-VІ)
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання ( далі - Порядок № 321 в редакції чинній на момент виникнення спірн6их правовідносин), яким передбачено
- посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. ( пункт 1 Порядку № 321)
- посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну. ( пункт 3 Порядку № 321)
- обмін посвідки здійснюється у разі, досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія); набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДМС про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, на підставі якого дозвіл на імміграцію вважається чинним. ( підпункти 5 та 6 пункту 7 Порядку № 321)
- оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр). ( пункт 9 Порядку № 321)
- внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС. ( пункт 11 Порядку № 321)
- документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. ( пункт 16 Порядку № 321).
- у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій). ( пункт 18 Порядку № 321)
- працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства, зокрема для обміну посвідки, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. ( пункт 21 Порядку № 321)
- у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (пункт 22 Порядку № 321).
- видача іноземцеві або особі без громадянства посвідки здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб`єктом, який прийняв документи для її оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обміну, після пред`явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки, зразок якої встановлюється МВС. ( пункт 54 Порядку № 321)
- посвідка відкликається ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі, коли іноземець або особа без громадянства не звернулися для її обміну у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку; ( підпункт 5 пункту 64 Порядку № 321).
- рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її відкликання або визнання недійсною може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку. ( абз. перший пункту 78 Порядку № 321).
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що однією з підстав для ДМС або територіального органу/територіального підрозділу ДМС щодо відкликання або визнання недійсною посвідки є не звернення іноземця або особи без громадянства для обміну посвідки у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку, тобто протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення Управління ДМС у Херсонській області від 06.02.2026 року про відкликання посвідки на постійне проживання на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 стосовно ОСОБА_2 , громадянки Російської Федерації, д.н. 28.08.1980 р., на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку № 321.
Надаючи правову оцінку вказаному рішенню відповідача, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, яка 01.08.2014 року отримала посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , орган, що видав 6501, безстроково, з місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пп. 5 п.7 Порядку № 321 обмін посвідки здійснюється у разі досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
При цьому, у разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій). ( пункт 18 Порядку № 321).
Враховуючи, що 28.08.2025 року позивачці виповнилося 45 років, то відповідно до вказаних норм Порядку № 321 у позивачки виник обов`язок до 28.09.2025 року звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС для обміну посвідки.
У змісті позову представник позивачки вказує, що станом на 28.02.2022 року Позивачка проживала в місті Херсон, проте у зв`язку з тимчасовою окупацією рф міста, 12.04.2022 року вона виїхати до м. Львів та в подальшому 15.04.2022 року виїхала з України до Федеративної Республіки Німеччина, де отримала тимчасовий захист та до сьогоднішнього дня проживає на території Німеччини.
На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додані документи німецькою мовою без перекладу на українську мову, що унеможливлює встановити будь-які відомості.
При цьому, будучи обізнаною щодо обов`язку здійснити обмін посвідки на постійне проживання у 45-річному віці, Позивачка у липні 2025 року розпочала електронне листування з органами Державної міграційної служби України та Генерального Консульства України в Мюнхені з питання порядку обміну посвідки в умовах воєнного стану та перебування за межами України.
Так, з відповідей Генерального Консульства України в Мюнхені від 04.06.2025 тв від 21.07.2025 на звернення Позивачки від 03.06.2025, від 20.07.2025 року вбачається, що вказане питання не належить до компетенції Генконсульства, запропоновано звертатись виключно у міграційну службу України.
Дослідивши електронне листування Позивачки з органами Державної міграційної служби України з вказаного питання, судом встановлено, що 29.07.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі отримала чергову відповідь від ДМС України, до якої була додана Форма для подання електронного звернення громадян до ДМС України з роз`ясненням щодо написання/роздруківки звернення, підписання, фотографування та сканування з надісланням до Державної міграційної служби України. У разі наявності ел. підпису підписати ел. звернення ел. підписом.
Тобто, станом на 29.07.2025 року Позивачка отримала від ДМС України форму для подання електронного звернення громадян до ДМС України з роз`ясненням щодо вчинення дій, пов`язаних обміном посвідки.
Проте, у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку, тобто до 28.09.2025 року Позивачка не звернулась до територіального органу/територіального підрозділу ДМС з відповідним електронним зверненням для обміну посвідки.
Натомість, через п`ять місяців Позивачка 14.01.2026 року в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із заявою щодо надання інформації для реалізації свого обов`язку та права у зв`язку з вклеюванням фотокартки до посвідки на постійне проживання в Україні паперового зразка, додавши Форму для подання електронного звернення громадян до ДМС України.
Оскільки Позивачка не надала суду лист-відповідь ДМС України ( вих.. № Г-569-26/8.1/280-26 від 22.01.2026) на її звернення від 14.01.2026 р., суд позбавлений можливості встановити зміст відповіді ДМС України.
В подальшому, 28.01.2026 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулася на "гарячу лінію" ДМС України із заявою, в якій просила, прийняти до уваги поважні причини неможливості своєчасного звернення для обміну посвідки, зафіксувати факт її звернення та відсутність ухилення від виконання вимог чинного законодавства, відстрочити необхідність обміну посвідки на постійне проживання до моменту виникнення реальної та безпечної можливості її особистого прибуття на територію України, на що отримала 30.01.2026 року в електронній формі отримала відповідь від ДМС України про повернення її заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю підпису та адреси проживання.
Щодо доводу Позивачки про неможливість особистого відвідування органу ДМС України через воєнні дії, реальну загрозу життю і здоров`ю позивачки, а також посилання на тимчасовий захист позивачки на території Федеративної Республіки Німеччина, то вказане не спростовує її пасивну поведінку у проміжок часу з 29.07.2025 року до 14.01.2026 року щодо не направлення до ДМС України Форму для подання електронного звернення громадян до ДМС України, після її отримання від ДМС України з роз`ясненнями вчинення подальших дій.
З огляду на встановлені обставини та враховуючи отримання Позивачкою від ДМС України форми електронного звернення громадян до ДМС України, що надавало їй можливість своєчасно звернутись до ДМС України, проте не це було зроблено Позивачкою, суд вважає, що у відповідача були законні підстави для прийняття рішення про відкликання посвідки на постійне проживання на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 01.08.2014 стосовно ОСОБА_2 , громадянки Російської Федерації, д.н. 28.08.1980 р. на підставі підпункту 5 пункту 64 Порядку № 321 у зв`язку з відсутністю факту її звернення для обміну посвідки у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку, тобто протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження порушення прав в межах заявлених вимог, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
У разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.77, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,-
вирішив:
У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (вул. Кулика І., буд. 133А, м. Херсон, Херсонська область, 73008, ЄДРПОУ 37839478) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
.