ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/9626/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних даних щодо довідки ВЛК від 05.06.2019 року про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та про виключення ОСОБА_1 з військового обліку підставі стану здоров`я, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію за довідкою ВЛК від 05.06.2019 відносно ОСОБА_1 як непридатного до військової служби, та про виключення ОСОБА_1 з військового обліку підставі стану здоров`я, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», згідно тимчасового посвідчення № 4/3959-36039 та довідки ВЛК від 05.06.2019.
Під час розгляду справи суд
В С ТА Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.06.2019 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у зв`язку тим, що рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.1 ст.30-а наказу МО України №402 від 2008 року, про що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 було зроблено відповідно відмітку.
Однак, за твердженням позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 допустив протиправну бездіяльність щодо позивача, яка полягає у невнесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Реєстру, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на позов зазначав, що відповідно до витягу з книги протоколів засідань призовної комісії від 05.06.2019 №45, позивача за результатами медичного огляду було визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за статтею 29 «Б» графи I Розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008. У зв`язку з цим призовною комісією було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 від призову на строкову військову службу та взяти на військовий облік військовозобов`язаних.
Отже, рішення призовної комісії не містить жодних відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, запис, на який посилається позивач у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, не узгоджується з рішенням призовної комісії від 05.06.2019 №45, а тому сам по собі не може свідчити про наявність юридичного факту виключення позивача з військового обліку. Належним доказом у даному випадку є саме рішення призовної комісії, яке підтверджує, що позивач був лише звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на облік військовозобов`язаних.
У відповіді на відзив представник позивача наполягала на тому, що враховуючи, принцип «правомірного очікування», а саме що позивач дотримуючись вимог законодавства 05.06.2019 року при проходженні ВЛК отримав рішення, за яким визнаний непридатним, він мав усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей, у вигляді виключення з обліку.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
Сторона позивача стверджувала, що 05.06.2019 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», на підставі рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким, у свою чергу, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.1 ст.30 "а" наказу МО України №402 від 2008 року.
У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного №4/3959-36039 було зроблено відповідну відмітку.
Однак зазначені дані не відображено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що не заперечується відповідачем.
Представник позивача стверджував, що 01.06.2026 ОСОБА_1 прибув за повісткою за фактичним місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення даних, де у нього вилучили тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , в якому зазначено, що останній виключений з обліку та не повернули його. Зазначена обставина не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
25.06.2026 представником позивача до відповідача направлено адвокатський запит з проханням повідомити підстави внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особи, яку не було визнано непридатним та не виключено з військового обліку 05.06.2019 року, надати належним чином завірені копії доказів проведення службового розслідування щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних або повідомити про їх відсутність. Якщо підстави та докази відсутні, то внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з військового обліку як особи, визнаної непридатною до військової служби 05.06.2019.
Листом №14/7713 від 10.07.2026 відповідач повідомив, що за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами останнього проходження медичного огляду від 05.06.2019 ОСОБА_1 згідно наказу МОУ №402 від 2008 року по гр І за ст.29-Б визнаний "обмежено придатним".
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, що підлягають застосуванню
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частинами 1, 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
За приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 94), пункт 9 розділу ІІІ якого передбачав, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Однак Наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024.
Водночас необхідно врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
За змістом пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Висновки щодо правозастосування
Ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, закон покладає на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів
Згідно з вимогами Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у незавершенні процедури виключення позивача з військового обліку.
Як встановлено судом, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 №4/3959-36039 містить відмітку від 15.07.2019 про виключення з військового обліку з 05.06.2019 на підставі на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Такий запис засвідчений підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 4/.
Водночас за твердженням відповідача, за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами останнього проходження медичного огляду від 05.06.2019 ОСОБА_1 згідно наказу МОУ №402 від 2008 року по гр І за ст.29-Б визнаний "обмежено придатним".
При цьому, на підтвердження вказаного, відповідач надав Витяг з книги протоколів засідань призовної комісії протокол від 05.06.2019 №45 довільної форми про те, що "Громадянин ОСОБА_1 , 2001 року народження рішення призовної комісії згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за статтею « 29 б» Гр. І Наказу МО України № 402 від 2008 року. Згідно абз. 2 ч.1 ст. 18 та абзацу 2-9 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу" звільнити від призову на строкову військову службу та взяти на військовий облік військовозобов`язаних.".
Суд вважає сформований відповідачем витяг з книги протоколів засідань призовної комісії довільної форми, без дати, номера - таким, що не спростовує інформацію, вказану у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/3959-36039, оскільки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , у той час як у витягу з книги протоколів засідань комісії зазначено ОСОБА_1 2001 року народження.
Крім того, у витязі з протоколу засідання комісії без дати й без номеру зазначено виявлені хвороби за статтею « 29 б» Гр. І Наказу МО України № 402 від 2008 року, у той час, як позивачу встановлені хвороби за гр.1 ст.30 "а" наказу МО України №402 від 2008 року, що підтверджено записом в тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/3959-36039 від 15.07.2019.
З огляду на викладене, є очевидним висновок про те, що інформація, наведена у витягу з книги протоколів засідань призовної комісії довільної форми, без дати, номера - не стосується особи позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Тому суд відхиляє зазначений документ як доказ.
У той же час суд не може не прийняти у якості доказу тимчасове посвідчення ОСОБА_1 , а запис у ньому про виключення з військового обліку з 05.06.2019 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", скріплений підписом уповноваженої посадової особи та відбитком печатки - посвідчує те, що у 2019 році ОСОБА_1 дійсно було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за відповідною статтею.
Будь-яких доказів внесення недостовірних даних в тимчасове посвідчення ОСОБА_1 №4/3959-36039 від 15.07.2019 відповідач суду не надав. Так само не надав будь-яких доказів щодо саме ОСОБА_1 , які стосувалися б можливого скасування рішення про виключення його з військового обліку чи інших рішень.
Тому з матеріалів справи слідує доказова інформація про одне-єдине рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно військового обліку ОСОБА_1 : інформація про прийняте рішення щодо виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 не завершено процедуру виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою "виключено" в Реєстр, що зроблено не було. Цією бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього певні юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що видане позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного містить ознаки підробки або видане позивачу з порушенням норм діючого законодавства, про що було повідомлено компетентні органи та прийнято відповідні рішення.
В силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби.
Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" така особа вже не може вважатися військовозобов`язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі Положення № 408), у редакції, чинній на час винесення постанови ВЛК від 05.06.2019, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Отже, на час винесення постанови ВЛК від 05.06.2019, така постанова не підлягала затвердженню штатною ВЛК, відтак у відповідача виник обов`язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Зважаючи на те, що право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 05.06.2019 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо незавершення процедури виключення з військового обліку - невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - є протиправною.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Розподіл судових витрат
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков