РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 вересня 2026 року м. Рівне №460/15182/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач 2), в якому просить Суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 956120834151 від 12.06.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 05.06.2026 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 05.06.2026 виплачувати ОСОБА_1 на умовах пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.06.2026 № 7.13-22-13/41 та від 05.06.2026 № 7.13-33-13/40, виданих Рівненською митницею, з урахуванням виплачених сум.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Позивач подав заяву про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак рішенням ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, у зв`язку з відсутністю відповідного стажу державної служби, з огляду на те, що посадові особи контролюючих органів не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає, що ним дотримано усі вимоги щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». Просить позовні вимоги задовольнити.
Стислий виклад заперечень Відповідача 1.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відсутні підстави для здійснення переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» оскільки відчутній необхідний стажу державної служби, та з огляду на те, що посадові особи контролюючих органів не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 з 11.04.2016 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Наказом Рівненської митниці від 09.06.1997 №220-ос Позивача призначено на посаду інспектора сектору статистики та контролю відділу статистики, контролю та аналізу. 09.06.1997 Позивач прийняла Присягу державного службовця.
З трудової книжки Позивача вбачається проходження нею служби на різних посадах у митних органах. Зокрема, Позивачу присвоювалися персональні та спеціальні звання «Інспектор митної служби 2 рангу», «Інспектор митної служби 1 рангу», «Радник митної служби III рангу», а 31.05.2013 - 12 ранг державного службовця.
Записом у трудовій книжці підтверджено, що з 10.02.2016 Позивача переведено на посаду головного державного інспектора відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Рівненської митниці ДФС на підставі наказу від 08.02.2016 №28-к. Отже, станом на 01.05.2016 Позивач перебувала на посаді в митному органі та продовжувала проходження служби.
У подальшому Позивач продовжувала працювати в митних органах. Довідкою Рівненської митниці від 21.07.2026 №7.13-1/12/10/5302 підтверджено, що станом на дату її видачі стаж державної служби Позивача становить 29 років 01 місяць 08 днів.
Рівненською митницею 05.06.2026 видано Позивачу довідку №7.13-33-13/41 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №7.13-33-13/40 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. У довідках зазначено, що на включені до них виплати нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
05.06.2026 Позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності заяву передано для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.06.2026 №956120834151 Позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Підставою для відмови Відповідач 1 визначив те, що посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання, а чинним законодавством, на його думку, не передбачено прирівнювання таких спеціальних звань до категорій посад (рангів) державних службовців.
Крім того, у рішенні зазначено, що станом на 01.05.2016 Позивач не перебувала на посаді державної служби та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Водночас у тому самому рішенні зафіксовано наявність у пенсійній справі довідки, за якою станом на 04.06.2026 стаж державної служби Позивача становив 28 років 11 місяців 22 дні.
Вважаючи таке рішення Відповідача протиправним, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Вказаний закон набув чинності 01.05.2016.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Законом №889-VIII, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону Закон №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
На час проходження Позивачем служби до 01.05.2016 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283. Пунктом 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховувалася, серед іншого, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів митного контролю, а також на посадах інших службових осіб, яким присвоювалися персональні звання.
Крім того, статтею 37 Закону №3723-XII було прямо передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби.
Спеціальне законодавство про митну службу також послідовно відносило посадових осіб митних органів до сфери державної служби. Так, стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала присвоєння службовим особам митних органів персональних звань; статтями 407, 430 Митного кодексу України 2002 року визначався статус посадових осіб митної служби та здійснення їх пенсійного забезпечення відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Відповідно до статті 569 Митного кодексу України 2012 року працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань митних органів, а також здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, є посадовими особами, а посадові особи митних органів є державними службовцями.
Стаття 588 Митного кодексу України у редакціях, чинних у відповідні періоди, передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», а період роботи (служби) таких осіб, у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання, зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців та військовими званнями, дипломатичними рангами й іншими спеціальними званнями. Отже, саме по собі присвоєння посадовій особі митного органу спеціального звання не виключає відповідний період із стажу державної служби.
Аналогічний підхід до зарахування служби в митних органах до стажу державної служби висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а та постанові від 22.10.2025 у справі №420/2055/25. Верховний Суд виходив із того, що періоди роботи посадових осіб митних органів, у тому числі на посадах зі спеціальними званнями, підлягають врахуванню для визначення права на пенсію державного службовця за статтею 37 Закону №3723-XII.
Таким чином, висновок Відповідача 1 про те, що служба Позивача в митних органах зі спеціальними та персональними званнями не належить до стажу, який дає право на пенсію державного службовця, не ґрунтується на наведеному нормативному регулюванні.
Суд також критично оцінює твердження спірного рішення про те, що станом на 01.05.2016 Позивач не перебувала на посаді державної служби.
Трудова книжка містить запис про переведення Позивача з 10.02.2016 на посаду головного державного інспектора відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Рівненської митниці ДФС на підставі наказу від 08.02.2016 №28-к. Доказів припинення служби до 01.05.2016 матеріали справи не містять.
За таких обставин Позивач станом на 01.05.2016 обіймала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу роботи в митних органах, який відповідно до законодавства, чинного у період проходження служби, зараховується до стажу державної служби. Тому Позивач відповідає критеріям пункту 10 розділу XI Закону №889-VIII.
Посилання Позивача у позовних вимогах на пункт 12 розділу XI Закону №889-VIII не змінює суті спірних правовідносин та не позбавляє суд обов`язку застосувати до встановлених обставин належну норму права.
Відтак право Позивача на пенсію державного службовця у цій справі належить оцінювати саме за пунктом 10 розділу XI Закону №889-VIII у сукупності зі статтею 37 Закону №3723-XII.
Матеріалами справи також підтверджено досягнення Позивачем пенсійного віку та наявність необхідного страхового стажу - 28 років 11 місяців 22 дні.
Пенсія за віком за Законом №1058-IV призначена їй ще з 11.04.2016, а матеріали пенсійної справи містять відомості про страховий стаж, достатній для призначення пенсії за віком. На час досягнення пенсійного віку Позивач працювала в митному органі.
Таким чином, сукупність установлених у справі обставин свідчить про наявність у Позивача права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII та пункту 10 розділу XI Закону №889-VIII.
Щодо дати призначення та довідок про заробітну плату суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час такого звернення в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Позивач звернулася із відповідною заявою 05.06.2026. На цю дату право на пенсію державного службовця вже існувало, тому пенсія підлягає призначенню з 05.06.2026.
Надані Рівненською митницею довідки від 05.06.2026 №7.13-33-13/41 та №7.13-33-13/40 видані за формами, передбаченими Порядком №622, містять відомості про складові заробітної плати та про нарахування на відповідні виплати єдиного внеску. Спірне рішення не містить мотивів неврахування цих довідок по суті; у призначенні пенсії відмовлено саме з підстав відсутності, на думку Відповідача 1, необхідного стажу.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 дійшов висновку про можливість належного захисту порушеного права шляхом зобов`язання призначити пенсію державного службовця з урахуванням належно виданих довідок про заробітну плату, якщо право особи на відповідний вид пенсії встановлено.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, визначення розміру пенсії державного службовця та фактичний порядок її виплати є взаємопов`язаними, але не тотожними правовими питаннями.
Як уже встановлено судом, разом із заявою від 05.06.2026 Позивач подала довідки Рівненської митниці від 05.06.2026 №7.13-33-13/41 та №7.13-33-13/40, видані для призначення пенсії державного службовця. Спірне рішення не містить висновку про неналежність цих довідок або про недостовірність зазначених у них виплат; у призначенні пенсії відмовлено з інших підстав - через невизнання відповідного стажу державної служби.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 погодився з тим, що за наявності встановленого права особи на пенсію державного службовця належним способом захисту може бути зобов`язання призначити, нарахувати та виплачувати таку пенсію у розмірі 60 відсотків заробітку, визначеного належними довідками. Аналогічно у постанові від 22.10.2025 у справі №420/2055/25 Верховний Суд залишив у силі рішення про призначення, нарахування та виплату пенсії державного службовця з урахуванням довідок митного органу.
Оскільки на час звернення за призначенням пенсії Позивач продовжувала перебувати на державній службі, при обчисленні розміру пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII підлягають урахуванню довідки Рівненської митниці від 05.06.2026 №7.13-33-13/41 та №7.13-33-13/40 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Водночас право особи на призначення пенсії державного службовця та порядок фактичної виплати такої пенсії у період продовження роботи на посаді державної служби є різними за своїм правовим змістом питаннями.
Абзацом першим пункту 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені на умовах Закону України «Про державну службу», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом №889-VIII, за винятком установлених законом категорій осіб, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до спеціального закону, поновлюється.
Суд ураховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 24.06.2026 №5-р(II)/2026 неконституційними визнано лише слова «з 1 жовтня 2017 року» в абзаці першому пункту 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у зв`язку з їх ретроактивною дією. Інші положення цього пункту, якими врегульовано порядок виплати спеціальних пенсій особам, які продовжують працювати на відповідних посадах, неконституційними цим Рішенням не визнавалися.
Отже, продовження Позивачем роботи на посаді державної служби не позбавляє її права на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, не змінює виду призначеної пенсії та не усуває обов`язку органу Пенсійного фонду визначити розмір такої пенсії з урахуванням належних довідок про заробітну плату. Водночас на період роботи Позивача на посаді державної служби фактичний розмір пенсійної виплати визначається з урахуванням пункту 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Такий підхід відповідає правовій природі пункту 13-1 розділу XV Закону №1058-IV, який регулює саме порядок виплати вже призначеної спеціальної пенсії в період роботи особи на відповідній посаді, а не наявність чи відсутність права на призначення такої пенсії. У судовій практиці також розмежовується призначення пенсії державного службовця відповідно до спеціального законодавства та виплата такої пенсії працюючому державному службовцю в розмірі, обчисленому за Законом №1058-IV. Зокрема, у справі №140/456/25 суд виходив з того, що виплата пенсії в розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV, не спростовує факту призначення особі пенсії державного службовця відповідно до Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII.
Обираючи спосіб захисту порушеного права Позивача, суд виходить з такого.
Заява Позивача від 05.06.2026 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято оскаржуване рішення від 12.06.2026 №956120834151 про відмову у переведенні Позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснювало розгляд заяви Позивача та приймало рішення за результатами такого розгляду, а тому на цей орган має бути покладений обов`язок усунути наслідки прийнятого ним протиправного рішення шляхом переведення Позивача на відповідний вид пенсії та обчислення її розміру з урахуванням документів, поданих разом із заявою.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права Позивача є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.06.2026 №956120834151 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 05.06.2026 перевести Позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на умовах пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та обчислити розмір такої пенсії з урахуванням довідок Рівненської митниці від 05.06.2026 №7.13-33-13/41 та №7.13-33-13/40.
Після здійснення такого переведення та обчислення розміру пенсії електронна пенсійна справа Позивача підлягає передачі до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за місцем її проживання для здійснення виплати.
Враховуючи, що Позивач після 05.06.2026 продовжувала працювати на посаді державної служби, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при здійсненні виплати призначеної Позивачу пенсії повинно застосовувати встановлений законом порядок її виплати працюючому державному службовцю, зокрема положення пункту 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, з урахуванням сум пенсії, фактично виплачених Позивачу за відповідний період.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1996 грн 80 коп, сплачена відповідно до квитанції від 10.08.2026, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1, який прийняв спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12 червня 2026 року №956120834151 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 05 червня 2026 року перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII на умовах пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, обчисливши розмір такої пенсії з урахуванням довідок Рівненської митниці від 05 червня 2026 року №7.13-22-13/41 та №7.13-33-13/40 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII з 05 червня 2026 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період сум та особливостей виплати пенсій особам, які продовжують працювати на посадах державної служби, встановлених пунктом 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1996 грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл.,79016, ЄДРПОУ/РНОКПП 13814885) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя К.М. Недашківська