Справа № 209/7564/25
Провадження № 2-а/932/283/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христиченко О. О.
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: УПП в Дніпропетровській області ДПП, ГУНП в Дніпропетровській області
третя особа: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача
Постановою ЕНА № 5751908 від 18.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень.
Позивач з постановою не згоден з наступних підстав. На його вимогу надати докази порушення інспектор не показав офіційного відео з боді-камери чи службового відеореєстратора, а намагався продемонструвати відео з особистого телефону, не підтвердивши його автентичність, час запису та зв`язок з його автомобілем. Він попросив увімкнути боді-камеру, проте поліцейський лише повідомив, що вона працює, доказів цього не надав. Він відмовився надавати документи, поки не отримає підтвердження порушення. Незважаючи на це, інспектор сектору реагування патрульної поліції Литвин Павло Миколайович, використавши службовий планшет, встановив його персональні дані без його участі та виніс постанову серії ЕНА № 5751908 від 18.09.2025 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення на суму 510 грн.
У зв`язку із вищезазначеним просив суд постанову про адміністративне правопорушення визнати протиправною, скасувати та закрити провадження по справі.
Відповідачем, ГУНП в Дніпропетровській області, наданий відзив на позовну заяву, де зазначено, що вважають постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.09.2025 року серії ЕНА №5751908, якою зафіксовано порушення позивача, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Таким чином позовні вимоги про скасування постанови серії ЕНА №5751908 від 18.09.2025 та закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУПАП не підлягають задоволенню в повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивачем подано клопотання про витребування оскаржуваної постанови, яке судом задоволено.
Відповідачем, УПП в Дніпропетровській області ДПП, подано клопотання про заміну відповідача на ГУНП в Дніпропетровській області. Суд вважає, що це клопотання не підлягає задоволенню, оскільки право вибору відповідача належить позивачу і КАС України не передбачено заміна відповідача за його клопотанням на іншого відповідача.
Відповідачем, ГУНП в Дніпропетровській області, подано клопотання про поновлення строку для подання відзиву, оскільки тільки 12.06.2026 надійшла позовна заява з додатками. Суд вважає, що клопотання ГУНП в Дніпропетровській області підлягає задоволенню, оскільки позовна заява з додатками була подана через підсистему «Електронний суд». Справа передана до Шевченківського районного суду міста Дніпра з іншого суду і доступ ГУНП в Дніпропетровській області до позовної заяви з додатками в підсистемі «Електронний суд» міг бути технічно утруднений, враховуючи, що ГУНП в Дніпропетровській області було залучено вже Шевченківським районним судом міста Дніпра.
Інших заяв та клопотань в порядку ст. 166 КАС України, сторонами не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 02.10.2025, справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою судді від 03.12.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02.02.2026 залучено у якості 2-го відповідача ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки поліцейський, який склав оскаржувану постанову є співробітником ГУНП в Дніпропетровській області, а не УПП в Дніпропетровській області ДПП.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 у ГУНП в Дніпропетровській області витребувано копію оскаржуваної постанови.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15.06.2026 копію оскаржуваної постанови витребувано у Шевченківського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
18.09.2025 інспектором ВнП № 1 (м. Кам`янське) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Литвиним П. М. було прийнято постанову серії ЕНА № 5751908 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. За змістом вказаної постанови, місцем вчинення адміністративного правопорушення є пр-т Наддніпрянский у м. Кам`янському Дніпропетровської області, де водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «БМВ 730LD» днз. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б) ПДР.
Також судом досліджений наданий позивачем відеозапис спілкування з поліцейським.
V. Оцінка суду
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, не подачу сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, що є порушенням 9.2 б) ПДР.
Відповідно до п. 9.2 б) ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягне за собою настання адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п. 9. 2 б) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідач, ГУНП в Дніпропетровській області, у своєму відзиві зазначив, що оскаржена постанова винесена відповідно до діючого законодавства і відповідно позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до абз.абз. 2, 4 ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Однак, постанова містить лише найменування проспекту м. Кам`янського Дніпропетровської області без будь-якої прив`язки до конкретного місця здійснення правопорушення (стоянка біля магазину, перехрестя вулиць, номер будинку тощо), між тим сам проспект Наддніпрянський у місті Кам`янському Дніпропетровської області має довжину 1,5 км. Тобто неможливо встановити, де саме відбулося правопорушення, вчинення якого заперечує позивач. Також, з наданого позивачем відеозапису поліцейський пояснював, що здійснення позивачем правопорушення зафіксоване на відеозапис, але оскаржувана постанова не містить вказівки на технічний засіб, яким здійснювалося фіксація правопорушення.
Отже, оскаржувана постанова складена з порушенням абз.абз. 2, 4 ч. 2 ст. 283 КУпАП.
Крім цього до відзиву не надано жодних доказів про скоєння позивачем правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний суд у постанові по справі №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Проте, відповідачем не було спростовано тверджень позивача викладених у позовній заяві та не надано доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування постанови серії ЕНА № 5751908 від 18.09.2025 з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з відповідача, ГУНП в Дніпропетровській області, на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 484,48 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 122, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ [номер приховано], місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 2А, Шевченківський р-н м. Дніпра, 49001; Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 20А, Шевченківський р-н, м. Дніпро, 49101, третя особа: ОСОБА_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження по справі - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 5751908 від 18.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири),48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 21.09.2026.
Суддя І. В. Петунін