ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у встановленні судового контролю
Справа №500/5902/25
21 вересня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 18 квітня 2022 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 квітня 2022 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішення набрало законної сили 30.03.2026.
18.05.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.
16.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю.
В обґрунтування якої, зазначає, що 18.05.2026 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5902/25 видано виконавчий лист, який подано на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Постановою державного виконавця від 08.07.2026 було відкрито виконавче провадження №81447908 та встановлено боржнику строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів (згідно п. 2 постанови). Однак, як слідує з інформації про виконавче провадження, станом на 15.09.2026 стан виконавчого провадження - "Відкрито", що свідчить про те, що тривалий час судове рішення відповідач не виконує, присуджені кошти позивачу не виплачує.
Враховуючи, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5902/25 станом на 15.09.2026 відповідачем не виконано, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5902/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про виконання судового рішення.
Оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то розгляд поданої представником позивача заяви суд вирішив за можливе здійснити у порядку письмового провадження.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями частини другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) також передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Процедура розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення врегульована статтею 382-1 КАС України.
Так, за приписами цієї статті суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті саме забезпечення належного виконання судового рішення. При цьому, вказана стаття має свою підставу для застосування, а саме: невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5902/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 18 квітня 2022 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Суд зауважує, що ураховуючи що Військова частина НОМЕР_1 фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому виконання судового рішення в частині, що потребує додаткових видатків, обумовлено необхідністю дотримання визначеної законом процедури.
При цьому, доказів того, що відповідач не виконує судового рішення і таке невиконання в частині виплати належних позивачу сум залежить від відповідача, що стало б підставою для встановлення судового контролю за його виконанням, судом не здобуто.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю, а відтак в її задоволенні слід відмовити.
Разом з тим суд зазначає, що у випадку подальшого безпідставного зволікання боржника щодо виконання рішення суду у даній справі позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою про встановлення судового контролю за його виконанням.
Керуючись статтями 241, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №500/5902/25 - відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.