ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/6062/26
22 вересня 2026 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Тернопільської міської ради до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2026 ВП №81837619.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Крім того, згідно із частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. (частина 1 статті 25 КАС України)
Тобто рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця можуть бути оскаржені учасниками виконавчого провадження до адміністративного суду (за правилами територіальної підсудності за вибором позивача) у разі, якщо законом не встановлено інший порядок їх судового оскарження.
У свою чергу, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), за змістом частини 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
З наведених норм права слідує, що Законом №1404-VIII розмежовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, вчинених щодо виконання судових рішень та щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Виходячи з системного аналізу статті 74 та пункту 5 статті 3 Закону № 1404-VІІІ слід вважати, до адміністративного суду за правилами територіальної підсудності, визначеної статтею 25 КАС України, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, які супроводжують процес виконання:
- рішень інших органів (посадових осіб), наприклад, виконавчих написів нотаріуса;
- постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору;
- постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Тобто, безпосередньо до адміністративного суду згідно частини 2 статті 74 Закону №1404-VІІІ можуть бути оскаржені:
- постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій лише у тому разі, коли вони винесені у межах виконавчого провадження з приводу виконання рішень інших органів (посадових осіб), але не судових рішень;
- рішення, дії, бездіяльність державного виконавця щодо безпосереднього виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, стягнення витрат на проведення виконавчих дій як виконавчих документів, прийнятих у виконавчому провадженні щодо примусового виконання зазначених виконавчих документів.
Натомість, позовні вимоги щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження провадження, а також постанов виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення штрафу, не виділених в окреме виконавче провадження та винесених в межах виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, повинні вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.
Вказану правову позицію підтримано Восьмим апеляційним адміністративним судом в постанові від 17.03.2020 року у справі № 300/212/20.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради оскаржує постанову державного виконавця від 28.08.2026 про відкриття виконавчого провадження №81837619 щодо виконання виконавчого листа №607/23905/23, виданого 25.05.2026 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.
Відповідно до статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З огляду на викладене та враховуючи наведене вище правове регулювання правил підсудності справ щодо оскаржень рішень, дій та бездіяльності державних та приватних виконавців слід дійти висновку, що дане питання підлягає розгляду у межах здійснення судового контролю за виконанням судового рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, як таким, що видав виконавчий документ, рішення щодо виконання якого є предметом оскарження.
Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. (частина шоста статті 170 КАС України)
Відтак, у даному випадку наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі з одночасним роз`ясненням заявнику, що вирішення питання щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, вчинених у виконавчому провадженні №81837619 з приводу виконання виконавчого листа №607/23905/23 від 25.05.2026, належить до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, як суду, що видав виконавчий документ.
Керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадженні у справі за позовом Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Роз`яснити заявнику, що вирішення питання щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, вчинених у виконавчому провадженні з приводу виконання виконавчого листа №607/23905/23 від 25.05.2026, належить до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, як суду, що видав виконавчий документ.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 22 вересня 2026 року.
Суддя Мірінович У.А.