У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2026 року справа № 580/10029/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10029/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
16.09.2026 вх.№50482/26 представник позивача - адвокат Глазова Олена Миколаївна (ордер серії ВН №1781628) просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2026 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нараховувати і виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2026 у розмірі 80% без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 та здійснити виплату різниці між максимально гарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2026.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивач усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не обгрунтовує зміст і характер порушеного права обраним відповідачем, формуючи вимогу зобовязального характеру на майбутнє за чинної постанови КМУ №236.
КАС ВС у справі № 320/29450/24 ЄДРСР 138315468 наголосив:для забезпечення чіткості, прозорості й стабільності судова практика має бути прогнозованою та єдиною. Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом № 2011-XII.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 висновує: встановлення Кабміном розмірів виплати в умовах воєнного стану не є порушенням статей 46 та 64 Конституції України (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/apel_zrazk_spravi_vs_vp/postanova_velykoyi_palaty_440_14216_23).
ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Адвокат формує незрозумілу/суперечливу вимогу зобов`язального характеру, що потребує пояснення.
Позивач формує вимоги на майбутнє (виплачувати, різниці між нарахованим та фактично виплаченим) без надання власного розрахунку з доказами на підтвердження порушеного права і без урахування висновків Верховного Суду, який висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів щодо видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством; повідомдення з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду; копії власної заяви-звернення до відповідача і розрахунку відхилень щодо кожної із складових грошового забезпечення.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.
Копію ухвали направити представнику Позивача.
Ухвала складена, підписана 21.09.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА