ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року справа №243/2493/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Прокопцева Сергія Вікторовича на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 квітня 2026 року (повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року) у справі № 243/2493/26 (суддя в І інстанції Пронін С.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 08.03.2026 інспектором взводу 2 роти 4 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську УПП в Донецькій області ДПП НП України капітаном поліції Ненею Артемом Івановичем винесено постанову серії БАА № 470696, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.
У вищевказаній постанові зазначено: «08.03.2026 о 21 год. 25 хв. у м. Слов`янську по вул. Інтернатна, біля буд. 15, транспортний засіб НОМЕР_1 «Nissan Rogue», належність ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 керував т/з, не маючи права керування цим транспортним засобом, чим порушив пп. 2.1а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відеофіксація проводилась на Bodycam Motorola Solution VB 400 №472567, відеореєстратор Xiomi Smart aosh cam. З постановою категорично не згодний, оскільки він не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Він дійсно перебував у вказаному транспортному засобі, але не керував ним. За кермом була його дочка - ОСОБА_2 , якій і належить вищевказаний транспортний засіб. Відповідачем жодним чином не доведено факт керування ним вищевказаним транспортним засобом. Окрім цього, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки про це не зазначено в оскаржуваній постанові. Тому просив скасувати постанову серії БАА № 470696 від 08.03.2026, винесену інспектором взводу 2 роти 4 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську УПП в Донецькій області ДПП НП України капітаном поліції Ненею Артемом Івановичем про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 квітня 2026 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Постанову інспектора взводу 2 роти 4 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Нені Артема Івановича серії БАА № 470696 від 08 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 гривень - залишено без змін.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку визнавши належним доказом відеозапис, який, на думку апелянта, не підтверджує факту керування ним транспортним засобом, оскільки на відеозаписі зафіксовано лише момент зупинки автомобіля, після чого з нього вийшов позивач, однак самого факту керування автомобілем не зафіксовано. Крім того, апелянт посилається на те, що відеозаписи виготовлені з порушенням вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Як вбачається матеріалів справи, 08 березня 2026 року інспектором взводу 2 роти 4 Батальйону патрульної поліції у містах Краматорську та Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції України капітаном поліції Ненею Артемом Івановичем винесено постанову серії БАА № 470696 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень. Згідно постанови, суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 08.03.2026 о 21 год. 25 хв. у м. Слов`янську по вул. Інтернатна, біля буд. 15, транспортний засіб НОМЕР_1 «Nissan Rogue», належність ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування цим транспортним засобом, чим порушив пп. 2.1 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відеофіксація проводилась на Bodycam Motorola Solution VB 400 №472567, відеореєстратор Xiomi Smart aosh cam.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно довідки № 1470вн/41/37/1/2026 від 20.03.2026, позивач ОСОБА_1 за обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Національної автоматизовано-інформаційної системи Головного сервісного центру України посвідчення водія не має.
Згідно наданої представником позивача копії постанови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.04.2026, справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - провадженням закрито, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що в матеріалах справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відсутні докази, які підтверджують законність зупинки транспортного засобу в якому він перебував, а також факту керування ним вказаним транспортним засобом.
Судом досліджено надані представником відповідача відеозаписи з автомобілю та з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції, відповідно до яких зафіксовано, як працівники поліції 08.03.2026 о 21 год. 23 хв. починають переслідувати та зупиняють транспортний засіб «Nissan Rogue» номерний знак НОМЕР_1 . Час повної зупинки транспортного засобу 21 год. 25 хв. 10 сек. Працівник поліції підходить до місця водія вказаного автомобілю о 21 год. 25 хв. 25 сек. та наказує водію автомобілю вийти з машини. В свою чергу, з правого переднього місця для пасажирів вказаного автомобілю вийшов ОСОБА_1 та повідомив, що він не є водієм, а водій десь вийшов з автомобілю. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про відео фіксацію, а також про причину зупинки транспортного засобу (порушення комендантської години). Працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 надати посвідчення водія, на що останній категорично заперечував, що він є водієм транспортного засобу. Працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, роз`яснено ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення, ознайомлено зі змістом складеної постанови. ОСОБА_1 відмовився від підпису постанови.
Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом доведений відповідачем, а твердження позивача про відсутність даного факту є безпідставними з огляду на те, що на відеозаписі працівників поліції зафіксовано в повному обсязі початок переслідування транспортного засобу «Nissan Rogue» номерний знак НОМЕР_1 та його зупинку, при цьому з моменту повної зупинки транспортного засобу до моменту наближення працівника поліції до водійського місця автомобілю пройшло 15 секунд. За вказаний проміжок часу жодна особа з автомобілю не виходила, що свідчить про неспроможність пояснень ОСОБА_1 , що водій вийшов з автомобілю, а він не керував даним транспортним засобом. Також судом враховано, що позивач, стверджуючи, що він не керував транспортним засобом, будь-яких логічних пояснень вищевказаним обставинам працівникам поліції не надав, особу водія автомобілю не назвав, а лише повідомив, що водій десь вийшов. Також не відповідають дійсності твердження позивача у позові, що водієм автомобілю є його дочка та власник автомобілю ОСОБА_2 , оскільки в момент зупинки транспортного засобу остання взагалі не перебувала у зазначеному автомобілі.
Відносно тверджень представника позивача щодо відсутності доказів законної зупинки транспортного засобу працівниками поліції суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, діяв на час вчинення адміністративного правопорушення та продовжує діяти на теперішній час.
Розпорядженням голови Донецької обласної військової адміністрації № 517/5-24 від 09 серпня 2024 року запроваджено комендантську годину на території Донецької області, зокрема у м. Слов`янськ Донецької області, з 21 год. 00 хв. 12.08.2024 до 05 год. 00 хв. наступної доби до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Коменданту Донецької області спільно з підрозділами територіальної оборони, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України доручено забезпечити дотримання в межах повноважень комендантської години та спеціального режиму світломаскування відповідно до постанови КМУ № 573 від 08.07.2020.
Згідно п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 08.07.2020 (далі - Порядок № 573), під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Дозволяється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях, де запроваджено комендантську годину, без виданих перепусток особам та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, які залучаються до здійснення заходів під час запровадження комендантської години, транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв, а також адвокатам, призначеним регіональними/міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги затриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, особам, час прибуття до яких припадає на визначений період доби, зокрема на власних транспортних засобах.
Згідно п.п. 2, п. 16 Порядку № 573, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у нічний час доби, під час дії комендантської години у період дії воєнного стану, тому працівники поліції мали всі законні підстави для зупинки транспортного засобу.
Посилання представника позивача на постанову суду, якою закрито провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не спростовує факт вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП при обставинах зазначених в оскаржуваній постанові.
Враховуючи те, що відповідачем надано суду докази законності винесеної ним постанови, з яких встановлено, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи при цьому права керування транспортним засобом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, як наслідок оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП, отже підстав для її скасування судом не встановлено.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача Прокопцева Сергія Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 квітня 2026 року у справі № 243/2493/26 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 вересня 2026 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук