ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року справа №200/1874/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року (повне судове рішення складено 31 березня 2026 року), а також представника позивача Розумовського Олександра Сергійовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 200/1874/26 (суддя в І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні з 1 грудня 2019 року перерахунку призначеної ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області № 31/28/37-40 від 27.02.2026 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» станом за листопад 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці;
зобов`язати Управління здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 , пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області № 31/28/37-40 від 27.02.2026 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» станом за листопад 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, які складають 15 316 (п`ятнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп. та виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично виплаченої пенсії - за період з 1 грудня 2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.
Одночасно позивач просив стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області № 31/28/37-40 від 27.02.2026.
Зобов`язано Управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області № 31/28/37-40 від 27.02.2026, з урахуванням проведених раніше виплат.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року заяву позивача задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та додаткове рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Однак, у зв`язку із скасування пункту 3 постанови КМУ № 103 не відбулося жодних змін розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 988, яка є чинною.
Розміри грошового забезпечення, які визначені вказаною постановою жодним чином не переглядалися та не змінювалися, а перерахунок пенсій означеній категорії осіб проводився не лише з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням та відсотковою надбавкою за вислугу років, а й урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.
Таким чином, скасування пункту 3 постанови КМУ № 103 не є підставою для перерахунку пенсії в розумінні статті 63 Закону № 2262, оскільки вказана постанова визначала виключно процедуру перерахунку та виплати пенсії.
Тобто вирішення питання щодо наявності у Позивача права на перерахунок його пенсії, у тому числі моменту, з якого, на думку Позивача у нього виникло таке право, нерозривно пов`язане із підвищенням грошового забезпечення поліцейських (збільшенням, зміною чи уведенням нових видів грошового забезпечення).
Враховуючи, що до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 у частині розміру грошового забезпечення зміни не вносились, тому відсутні підстави для видачі Позивачу оновленої довідки для перерахунку пенсії.
У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Не погодившись з додатковим судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, наданими доказами у вигляді договору про надання правової допомоги, додатковою угодою № 1 та актом приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 31.03.2026, повністю доведено співрозмірність виконаних робіт, витрачений час, складність справи та значення справи для сторони та складає 9500,00 грн. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн, оскільки, визнавши подані позивачем докази належними та допустимими, а також погодившись із можливістю компенсації витрат, які сторона має сплатити в майбутньому, не навів конкретних і достатніх мотивів, чому саме заявлена сума 9500 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності. Суд не спростував детальний опис виконаних адвокатом робіт, не встановив, які саме послуги є зайвими чи надмірними, не оцінив обсяг фактично наданої правничої допомоги, а обмежився загальними посиланнями на нескладність справи, добросовісність відповідача та його фінансовий стан. За таких обставин зменшення суми витрат є довільним, недостатньо мотивованим та таким, що не відповідає вимогам статей 134, 139 КАС України.
Представник позивача просить змінити додаткове рішення місцевого суду, прийняти нове, яким збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 3000 грн до 9500 грн.
Крім того, просив стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Відповідач в обгрунтування своєї апеляційної скарги стверджує, що позовні вимоги, що є предметом розгляду даної справи, є типовими, тому розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірними з категорією даної справи.
Просив скасувати додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року по справі № 200/1874/26 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління відмовити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача дублює вимоги апеляційної скарги.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження, оскільки відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволеня, з таких підстав.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службу, та деяких інших осіб".
Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області, листом від 27.02.2026 №31/28/3740062026 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області направлено оригінал довідки №31/28/37-40 від 27.02.2026 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, представнику ОСОБА_1 адвокату Розумовському О.С. направлено належну копію довідки для відома.
03 березня 2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області представником позивача направлено заяву з проханням провести перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі вищевказаної оновленої довідки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 17414-16837/П-02/8-0500/26 від 11 березня 2026 року повідомило представника позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки.
Вважаючи протиправними дії відповідача про відмову у проведенні. перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
При ухваленні оскаржуваного рішення окружний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
За правилами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2262).
За ч. 1 статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 статті 43 Закону № 2262).
Згідно ст. 51 Закону № 2262 при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Внаслідок набрання чинності Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) втратив чинність Закон України "Про міліцію" та розпочато ліквідацію органів міліції.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей»(далі - Закон № 900-VIII), яким, зокрема, статтю 63 Закону № 2262 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону № 580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінет Міністрів України Постановою № 988 та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 2 грудня 2015 року.
Відповідно до статті 94 Закону № 580, Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
За п. 4 Постанови № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Відповідно, починаючи з 19 листопада 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, Порядком № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення відповідним органом Пенсійного фонду України дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.
Суд зазначає, що підставою для перерахунку пенсії за ст. 51 Закону № 2262 визначено зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
В довідці в якості нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції.
За п. 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988 надати право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення: 1) установлювати, зокрема, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ «Грошове забезпечення» Порядку № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Як зазначено вище, починаючи з 19 листопада 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, Порядком № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Посилання відповідача на неможливість проведення перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Щодо посилання відповідачем у відзиві на врахування висновків Верховного Суду в постановах від 10.01.2023 у справі № 340/507/22, від 23.02.2023 у справі № 280/5244/18.
У зазначених рішеннях касаційним судом скасовано рішення суддів попередніх інстанції, справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили та не надали правової оцінки на підставі належних та допустимих доказів підставам, якими обумовлювалось звернення позивача до відповідача із заявою про виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку її пенсії, з огляду на те, що виникнення права на перерахунок пенсії за Законом №2262-ХІІ пов`язується із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення поліцейських, або у зв`язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Тобто, вирішення питання щодо наявності у позивача права на перерахунок його пенсії, у тому числі моменту, з якого, на думку позивача у нього виникло таке право, нерозривно пов`язане із підвищенням грошового забезпечення поліцейських (збільшенням, зміною чи уведенням нових видів грошового забезпечення). Окрім цього, колегія суддів звернула увагу на те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити з яких видів грошового забезпечення позивачу обрахована його пенсія, дату її призначення.
Суд зазначає, предметом позову у справах, що переглядалися касаційним судом, було зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виготовити і направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією, за формою, передбаченою Додатком №2 до Порядку №45 та внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постанова КМУ №988, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 5640 грн; оклад за спеціальним званням - 1340 грн; надбавка за вислугу років - 40 % від посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням - 2792 грн; надбавка за секретність - 10 % від посадового окладу - 564 грн; надбавка за особливо важливі завдання - 43 % від посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років - 4201,96 грн; премія - 15 % від посадового окладу, окладу за спеціальне звання, процентної ставка за вислугу років, надбавки за секретність, надбавки за особливо важливі завдання - 2180,69 грн з 1 січня 2016 року.
Таким чином, справи №№ 340/507/22, 280/5244/18 стосуються виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 для працівників пенітенціарної служби.
Водночас, предметом позову у цій справі є наявність правових підстав для перерахунку пенсії за прирівняною посадою поліцейського з грудня 2019 року.
Отже, посилання на зазначені рішення касаційного суду є хибними з огляду на інші обставини та предмет позову.
З огляду на встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки, підлягає визнанню протиправною, а порушене право має бути відновлене шляхом зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 31/28/37-40 від 27.02.2026 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Задоволення позовних вимог щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, починаючи з 01.12.2019 є належним способом захисту порушених прав позивача.
Зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію з 01.12.2019 покладає на ГУ ПФУ в Донецькій області обов`язок здійснити виплату недоотриманих сум з 01.12.2019.
Таким чином, позовні вимоги в частині здійснення виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії є складовою частиною вимог про перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.12.2019 та дублюють ці вимоги, про що зазначено судом вище.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок на підставі оновленої довідки із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретного розміру грошового забезпечення для проведення розрахунку, то суд зауважує, що, як слідує з матеріалів справи, спору з відповідачем щодо розміру грошового забезпечення, з якого має обчислюватись пенсія позивача на час звернення позивача до суду не існувало. Водночас відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку будуть порушені.
Перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Представником позивача у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано такі докази:
ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 13334395 позивачу адвокатом Розумовським А.С. на підставі договору про надання правової допомоги від 07.07.2018 № 07/07/18-1;
договір від 07.07.2018 №07/07/18-1 про надання правової допомоги;
акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 31 .03.202.2026 року, про те, що у межах виконання доручення адвокатом з представництва та надання іншої правничої допомоги було здійснено наступний обсяг роботи:
1) Зустріч і юридична консультація з Клієнтом - витрачено 1 годину;
2) Збір доказів та вчинення дій, як і полягають у складанні та направленні адвокатських запитів та заяв - витрачено 1 годину;
3) Складання та подання позовної заяви про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії до Донецького окружного адміністративного суду - витрачено 4 години;
4) Складання та подання Відповіді на Відзив - витрачено 1 годину;
3.1. Всього за вищевказаними п.п.1 1-4 та п.2.1. цього розрахунку надано та підраховано правової (професійної правничої) допомоги у справі № 200/1874/26 Донецький окружний адміністративний суд за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, витрачено загалом 7 (сім ) годин.
4. У відповідності до пункту 4.1 та пункту 4.3 Договору п ро надання правничої допомоги № 07/07/18 18-1 від 07 липня 20 18 року загальна вартість професійної правничої допомоги за цим актом визначено у фіксованому розмірі та складає 9500,00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).
Правова позиція суду.
КАС України
Стаття 252
1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
5. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Стаття 132 КАС України.
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
Частиною 7 ст 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідна заява, надана позивачем у межах строків, визначених ч. 7 ст 139 КАС України
Стаття 134 КАС України.
1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 4 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Згідно зі ст. 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Належним чином підтверджені витрати позивача підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За наявності обґрунтованих заперечень відповідача суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що сума наданої правничої допомоги, не є фіксованою умовами Договору. Пунктом 4.3. Договору визначено, що суми гонорару зазначаються адвокатом в актах про надання допомоги. Пунктом 4.1 визначено, що розмір гонорару встановлюється за домовленістю сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що подані позивачем докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу є належними у розумінні вимог ст. 134 КАС України.
Однак, наведені вище положення постанови Великої Палати Верховного Суду свідчать, що окрім відповідних доказів, суд вирішуючи питання про відшкодування конкретної суми, застосовує критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У цьому контексті суд зазначає, що справа, яка розглядалася не є складною, дії відповідача при її розгляді були добросовісними, зокрема останнім надано усі витребувані судом докази.
У той же час, суд першої інстанції правильно взяв до уваги вище зазначене, а також фінансовий стан відповідача (є загально відомою інформацією) та завдання, які на нього покладаються, а тому у якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу обгрунтовано присудив позивачу 3 000,00 грн.
Також суд звернув увагу, що у матеріалах заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відсутні докази оплати правничої допомоги та у цьому контексті зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах "Тогджу проти Туреччини", заява №27601/95, пункт 158; "Начова та інші проти Болгарії" [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; "Імакаєва проти Росії", заява №7615/02; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180).
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, 23.01.2025 у справі №240/32993/23.
Ураховуючи викладене, оокружний суд вірно вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі належить задовольнити частково, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відтак, апеляційні скарги сторін задоволенню не підлягають.
Крім того, представником позивача заявлена вимога про стягнення витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000 грн.
На підтвердження понесених витрат надано до суду акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом, від 22.04.2026 з таким переліком послуг:
1) Зустріч і юридична консультація з Клієнтом - витрачено 1 годину;
2) Складання та подання апеляційної скарги на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року до Першого апеляційного адміністративного суду - витрачено 1 години;
3.1. Всього за вищевказаними п.п.1-2 та п.2.1. цього розрахунку надано та підраховано правової (професійної правничої) допомоги у справі № 200/1874/26 Донецький окружний адміністративний суд за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії в частині оскарження до Першого апеляційного адміністративного суду додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року, витрачено загалом 2 (дві) годин.
4. У відповідності до пункту 4.1 та пункту 4.3 Договору про надання правничої допомоги № 07/07/18-1 від 07 липня 2018 року загальна вартість професійної правничої допомоги за цим актом визначено у фіксованому розмірі та складає 3000,00 грн (три тисяч гривень 00 копійок).
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги представника позивача на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року, що є предметом акту від 22.04.2026, апеляційним судом відмовлено, витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000 грн відшкодуванню не підялгають.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги представника позивача Розумовського Олександра Сергійовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 200/1874/26 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 вересня 2026 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук