УХВАЛА
22 вересня 2026 р. Справа № 591/8284/25 м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25.08.2026 по справі №591/8284/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25.08.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.
Колегія суддів, розглянувши клопотання вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули слідує, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат
Для звільнення від сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", - вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Разом з цим, Другий сенат Конституційного Суду України 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення №10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами. (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
Конституційний Суд України зазначив, що законодавцем передбачено лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Водночас Закон не встановлює окремого обов`язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Оскільки, Конституційний Суд України визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання заявника апеляційної скарги про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25.08.2026 по справі №591/8284/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва К.В.
Судді Фоміна Л.О. Ральченко І.М.