ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 р. Справа № 520/7484/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/7484/26
за позовом Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Харківській області в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що протягом 2025 року ФГ «РІК АГРІКОЛ» мало статус платника єдиного податку IV групи сільськогосподарських товаровиробників, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Разом з тим, до кабінету платника податків Фермерського господарства надійшов лист, яким позивача повідомлено про непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік .
Позивач зауважував, що підставою для непідтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку на 2026 рік стало неподання ним звітної податкової декларації платника єдиного податку IV групи на 2026 рік контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки у визначені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України терміни, що не відповідає дійсним обставинам. Так, в електронному кабінеті платника податків позивачем було подано всі необхідні документи. Водночас через недосконалість та некоректну роботу системи з прийняття звітності ДПС України позивач не зміг подати звітну податкову декларацію до Лозівської державної податкової інспекції (за неосновним місцем обліку, а саме за місцезнаходженням орендованих земельних ділянок). Так, 20.02.2026 позивачем були здійснені багаторазові спроби подати податкову декларацію, на що отримано лист відповідача про неможливість прийняття такої з огляду на невідповідність коду за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці жодному з територіальних громад Ізюмського району. Надалі 25.02.2026 позивачем було здійснено чергову спробу подати податкову декларацію, яку було прийнято контролюючим органом.
На переконання позивача, ним було вжито всі можливі заходи задля підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2026 рік. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку IV групи). Проте, перевірка податкової звітності, поданої ФГ «РІК АГРІКОЛ» 20.02.2026, контролюючим органом проведена не була та, відповідно, не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства. Відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку IV групи вказує на недотримання контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій, а також свідчить про безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 задоволено адміністративний позов Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ»:
визнано протиправними та скасовано відмову Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06;
зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році;
ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 299.10 статті 299 ПК України передбачає повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника. Направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання, у зв`язку з чим суд першої інстанцій дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано передбаченої законодавством процедури перевірки податкової звітності позивача, як платника єдиного податку, за наслідками якої було встановлено факт її неподання в терміни, визначені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем скеровувалася до контролюючого органу відповідна податкова звітність, яка була отримана відповідачем. Враховуючи, що передбачена податкова звітність все ж була прийнята, відсутні підстави стверджувати про настання умов для анулювання ліцензії згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України (яким передбачено можливість анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи у випадку неподання звітності взагалі).
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026, прийнявши у справі №520/7484/26 нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФГ «Рік Агрікол» відмовити у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що, по-перше, ФГ "РІК АГРІКОЛ" подано до Ізюмської ДПІ ГУ ДПС у Харківській області податкову звітність з єдиного податку четвертої групи на 2026 рік від 20.02.2025 № [номер приховано] в порушення вимог пункту 48.4 статті 48 ПКУ, а саме в обов`язкових реквізитах вказано код за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно територіальної одиниці UA6310009[телефон приховано], який не повідає жодному з територіальних громад Ізюмського району. Факт невідповідності КАТОТТГ територіальної громади жодній з територіальних громад Ізюмського району встановлено не автоматично під час прийняття звітності, а за результатами проведеного аналізу наданої звітності фахівцями підрозділу податкового адміністрування в межах функціональних повноважень.
По-друге, скаржник наполягає, що твердження позивача в частині відсутності змоги подання звітності із-за некоректної роботи систем ДПС України, не відповідає дійсності. Фахівцем Лозівської ДПІ було надано роз`яснення, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку в Лозівській ДПІ платнику необхідно подати за основним місцем реєстрації (Ізюмська ДПІ) Заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП із зазначенням усіх земельних ділянок, які знаходяться на території Лозівської громади з відповідною позначкою щодо взяття на обік за неосновним місцем обліку (за місцем знаходження об`єкта оподаткування). Відповідно до поданої Заяви про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за основним місцем обліку, ФГ «РІК АГРІКОЛ» з 20.02.2026 року перебуває на обліку в Лозівській ДПІ, як платник податків за неосновним місцем обліку.
По-третє, апелянт звертає увагу, що приписами пункту 299.10. статті 299 ПКУ не передбачено непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за рішенням контролюючого органу лише на підставі проведення документальної перевірки, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17.04.2025 у справі №520/17030/23. До того ж надані ФГ «РІК АГРІКОЛ» податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік не визнані як податкова звітність та не підлягають камеральній перевірці.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
07.07.2026 від Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач зауважує, що система приймання податкової звітності не надавала можливості додати у строку, в якій має бути відображено реквізити коду за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно-територіальної одиниці Ізюмського району. З урахуванням консультацій, отриманих від посадових осіб органу ДПС, ФГ «РІК АГРІКОЛ» того ж дня було направлено заяву за формою №20-ОПП, проте податкова звітність все одно не була прийнята контролюючим органом. Лише о 18:45 20.02.2026 позивачем було отримано квитанцію щодо прийняття податкової декларації платника єдиного податку IV групи за 2026 рік, з урахуванням чого позивач був впевнений, що податкова звітність, яка подана в порядку та строки, встановлені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, прийнята контролюючим органом, що підтверджено квитанцією №2.
Крім того, позивач зазначає, що з урахуванням інформації, отриманої від Лозівської ДПІ, позивач направив на адресу Ізюмської ДПІ Заяви про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, які були прийняті контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.
Також позивач звертає увагу, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку IV групи). Разом з тим, акт перевірки податкової звітності не складався, рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку скаржником також не приймалось.
З урахуванням наведеного позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронній формі в електронному кабінеті учасників справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Харківській області, код ЄДРПОУ 43804495.
З 01.01.2025 Фермерське господарство включено до Реєстру платників єдиного податку ІV групи.
20.02.2026 позивачем в електронному кабінеті платника податків задля підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2026 рік було подано:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) від 20.02.2026 на 2026 рік;
- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2026;
- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2026 загальний звітний;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 20.02.2026.
Вказана звітність контролюючим органом не була прийнята, про що свідчить квитанція №1, в якій міститься інформація про проходження документом технічної перевірки, тобто в документі вказано, що «Документ не може бути прийнятий - Платник не перебуває на обліку в ДПІ 2027 з 01.01.2026. Платник перебуває на обліку в ДПІ 2014».
23.03.2026 до електронного кабінету платника податків Фермерського господарства надійшов лист Головного управління ДПС у Харківської області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06, яким повідомлено про те, що позивачу не підтверджено статус платника єдиного податку ІV групи на 2026 рік.
Підставою для непідтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку на 2026 рік стало неподання ним звітної податкової декларації платника єдиного податку IV групи на 2026 рік контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки у терміни, визначені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.
Вважаючи протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).
За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група -сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Отже, до платників четвертої групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.
Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (підпункт 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
При цьому суд першої інстанції слушно врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.01.2019 у справі № 814/1394/15, відповідно до якої Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Цей висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 08.12.2021 у справі №580/2725/19.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» з 01.01.2025 мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому суд першої інстанції слушно зауважив, що 01.01.2026 позивач автоматично повинен був набути статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.
При цьому, матеріали з електронного кабінету позивача про прийняття загальної податкової декларації з єдиного податку на 2026 рік свідчать, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем скеровувалася до контролюючого органу відповідна податкова звітність, яка була отримана відповідачем.
Так, позивачем через «Електронний кабінет платника» подано пакет уточнюючої податкової звітності задля підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2026 рік:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) від 20.02.2026 на 2026 рік;
- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2026;
- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2026 загальний звітний;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 20.02.2026.
При цьому, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 25.02.2026 №9346/6/20-40-04-13-06 позивач подав до Ізюмської ГУ ДПІ ДПС у Харківській області податкової звітності з єдиного податку четвертої групи на 2026 рік від 20.02.2025 №[номер приховано] в порушення вимог абз.4 п.48.4 ст.48 та п.49.8 ст.49 гл.2 розд.ІІ ПК України, а саме: в обов`язкових реквізитах вказано код за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно-територіальної одинці UA6310009[телефон приховано], який не відповідає жодному з територіальних громад Ізюмського району.
Позивач стверджував, що у зв`язку з технічними недоліками та некоректною роботою інформаційної системи ДПС України він був позбавлений можливості подати звітну податкову декларацію до Лозівської державної податкової інспекції (за місцезнаходженням орендованих земельних ділянок) у встановлений законом строк. Водночас 25.02.2026 при здійсненні чергової спроби подати належну податкову декларацію із зазначенням коду за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно-територіальної одинці UA6310005[телефон приховано] (Лозівська ДПІ) таку було прийнято контролюючим органом.
Таким чином, позивач у строк, встановлений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, подав загальну податкову декларацію, яка містила всі обов`язкові реквізити, проте із технічною помилкою у рядку 9, яка в подальшому виправлена шляхом подання 25.02.2026 нової податкової декларації.
Колегія суддів зазначає, що наявність технічної помилки в коді КАТОТТГ у загальній податковій декларації Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» не свідчить про її неподання взагалі.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах спірних правовідносин має місце саме несвоєчасне подання Фермерським господарством «РІК АГРІКОЛ», передбаченої законодавством податкової звітності для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2026 рік в повному обсязі, а не неподання такої декларації взагалі, а тому не виникли і передумови для застосування до позивача наслідків, передбачених приписами статті 299 ПК України.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 №806/499/16 акцентував на тому, що податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 299.10 статті 299 ПК України передбачає повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.
Водночас направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання. Поряд з цим, зміст листа свідчить про здійснення відповідачем дій, що потягли негативні для позивача наслідки - позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Колегія суддів зазначає, що за відсутності прийнятого у встановленому законом порядку рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку та доказів належної реалізації контролюючим органом відповідних владних повноважень сам факт несвоєчасного подання податкової декларації не може бути визнаний достатньою правовою підставою для висновку про припинення статусу позивача як платника єдиного податку, оскільки положеннями Податкового кодексу України у такому випадку встановлено повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.
Крім того, колегія суддів враховує, що обставини невідповідності позивача вимогам підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки
Так, Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, від 05.10.2021 у справі №815/1764/16 сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Втім, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів проведення такої перевірки.
Щодо посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2025 у справі № 520/17030/23, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки фактичні обставини у вказаній справі та справі, що переглядається, не є подібними.
В межах розгляду справи № 520/17030/23 підприємство допустило помилку у графі «Тип декларації», заначивши у податковій декларації тип «звітна» замість «загальна», тобто на момент подачі документів останнім дійсно не надавалась саме загальна податкова декларація через вищенаведену помилку. Натомість у справі, що розглядається, ФГ «РІК АГРКОЛ» надало саме загальну податкову декларацію, що визнається податковим органом.
Крім того, у справі № 520/17030/23 наданий контролюючим органом лист містив чіткий висновок щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та відповідне обґрунтування правових і фактичних підстав такого анулювання. Водночас у справі №520/7484/26 лист Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06 про непідтвердження Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік такого висновку не містить, а доказів прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування відмови Головного управління ДПС у Харківській області в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06, як такої, що має безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи, відносно якої його складено та порушує її права. Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.
В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 по справі №520/7484/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко