ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/9369/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 в адміністративній справі №160/9369/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ААДІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 в адміністративній справі №160/9369/26 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 19139,66 грн.
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Одеської митниці 18.08.2026, проте недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
При цьому, згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.
При цьому, скаржник посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору надав виписку по рахунках, зокрема, з яких сплачується судовий збір, вибірково, лише за один день, а не за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із відповідним клопотанням, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості сплатити судовий збір і, відповідно, наявність підстав для відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 14.08.2026 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням перебування суддів, які входять до складу колегії суддів, визначеної для розгляду цієї справи, у відпустці, питання про повернення апеляційної скарги у справі вирішено у перший робочий день.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення від сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 в адміністративній справі №160/9369/26 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов