"21" вересня 2026 р. Справа № 363/5862/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника заявника адвоката Савинського О.Г. надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту розірвання шлюбу, в якому просить встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 25 серпня 1998 року, Будьоновським відділом реєстрації актів громадського стану м. Донецька, про що було внесено запис за №231 та видано Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 .
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя вважає, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму, у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 295/3547/21 (провадження № 61-10600св21) зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
При цьому відповідно до пункту 4 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов:
- якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
- якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку;
- запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі №2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18).
Так Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (далі Правила) врегульовано порядок поновлення актових записів цивільного стану.
Згідно з розділом ІІІ Правил заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою додатком 7 формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про поновлення актового запису цивільного стану.
На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану (додаток 8).
Таким чином, законодавством передбачена позасудова процедура встановлення реєстрації розірвання шлюбу, а саме шляхом поновлення відсутнього актового запису про розірвання шлюбу, у разі якщо така реєстрація була здійснена, актовий запис складено, однак втрачено з якихось підстав.
Як вбачається з поданої заяви актовий запис про розірвання шлюбу № 231 складений Будьонівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька 25.08.1998 року, тобто реєстрація розірвання відбулась, актовий запис складено зазначеним відділом, однак на сьогодні відсутній у Державному реєстрі актів цивільного стану.
Крім того, не є таким, що відповідає дійсності, твердження представника заявника, що свідоцтво про розірвання шлюбу видане на тимчасово окупованій території України м. Донецьк, Донецької області та не засвідчує у встановленому законом порядку факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , коли таке свідоцтво видано 25.08.1998 року, задовго до тимчасової окупації м. Донецьк, повноважним відділом реєстрації актів цивільного стану держави Україна, а саме Будьонівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька.
Однак заявник не скористався процедурою поновлення втраченого актового запису про розірвання шлюбу, та на підтвердження неможливості його поновлення не долучив відповідний висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Так долучений до заяви лист начальника Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 803/22.15-24 від 12.08.2026 року, не містить висновку про відмову в поновленні актового запису про розірвання шлюбу, навпаки у вказаному листі заявнику роз`яснено, що у його випадку підлягає застосуванню процедура поновлення втраченого актового запису цивільного стану відповідно до Порядку, та його право звернутись до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану із відповідною заявою.
Слід також зазначити, що у разу втрати актового запису про розірвання шлюбу судом не встановлюється факт розірвання шлюбу, а лише встановлюється факт його реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, та вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації. Так відповідно до п. 3.17. Правил саме рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки до поданої заяви не долучено висновок відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову в поновленні актового запису про розірвання шлюбу та відповідно не доведено, що відповідний актовий запис може бути відновлений тільки на підставі рішення суду про встановлення реєстрації розірвання шлюбу, заява про встановлення факту розірвання шлюбу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 186, 260-261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Д.А.Свєтушкіна