ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 357/828/26
УХВАЛА
21 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Ясиновського І.Г. та суддів Карпушової О.В., Компанієць І.Д., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Частиною 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливий порядок оскарження рішень суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а саме можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи 15 липня 2026 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року є 27 липня 2026 року (понеділок).
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду апеляційної інстанції 11 серпня 2026 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку та зазначено, що повний текст рішення суду першої інстанції отримано 07 серпня 2026 року, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_1 просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити вказаний строк.
Крім того, вказаною особою надано докази, що підтверджують дату отримання копії рішення суду першої інстанції.
Статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах визначених статтями 273-277, 280-289, цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були під час його проголошення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний відносно до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас, статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 цього Кодексу.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
У справах цієї категорії, які є терміновими, у розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження викладений у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №461/5908/18.
Відповідно до відомостей із сайту АТ «Укрпошта», копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року було отримано ІНФОРМАЦІЯ_1 07 серпня 2026 року. Апеляційну скаргу вказаною особою подано протягом десяти днів з моменту отримання копії судового рішення (11 серпня 2026 року).
Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки сукупність доводів і обставин, наведених Відповідачем, підтверджуються наявними і допустимими доказами на обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає вказані ІНФОРМАЦІЯ_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026року поважними.
Також ІНФОРМАЦІЯ_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Водночас, колегія судів звертає увагу, що Другий сенат Конституційного Суду України 09 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу №3-148/2025(288/25) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення) та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026, яким визнав такими, що відповідають Конституції України, вказані вище положення Закону України «Про судовий збір».
Так, рішенням Конституційного Суду № 10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026 року встановлено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для сплати ІНФОРМАЦІЯ_1 судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою та третьою ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом, у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та підготовки справи до апеляційного розгляду в порядку, встановленому ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України, що зумовлює необхідність витребувати матеріали справи № 357/828/26 із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до частини п`ятої ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
У п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк судового розгляду справи на розумний термін.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 295, 296, 300, 304, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
1. Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року - задовольнити.
Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Встановити учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі, не пізніше п`ятнадцяти днів з моменту вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції
3. Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області адміністративну справу № 357/828/26.
4. Продовжити строк судового розгляду справи на розумний термін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: І.Г. Ясиновський
Судді: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць