ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8784/26 Справа № 204/8488/25 Суддя у 1-й інстанції - Бушанська О. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
21 вересня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського апеляційного суду засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2026 року витребувано з Південного районного суду міста Кам`янського цивільну справу № 204/8488/25.
Однак подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду, а питання про відкриття апеляційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.
Згідно з вимогами частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2); повне найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження (пункт 3), а також вимоги особи, яка подає скаргу (пункт 4).
Проте всупереч зазначеним вимогам закону скаржником ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено:
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб - громадян України);
- повне найменування іншого учасника справи, а саме позивача - ТОВ «Діджи Фінанс», та його місцезнаходження.
Крім того, відповідно до положень статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Порядок реалізації цивільних прав та обов`язків фізичними особами врегульовано нормами матеріального права.
Так, статтею 28 ЦК України передбачено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм іменем. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
З огляду на вказані норми закону, фізична особа має здійснювати свої права під ім`ям, яке складається із прізвища, власного імені та по батькові. Саме під своїм законним іменем фізична особа набуває відповідного процесуального статусу (позивача, відповідача чи апелянта) та бере участь у судовому процесі. Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає таких статусів учасників справи, як «автор», «людина», «акціонер», «основний кредитор» чи «вигодонабувач» у межах цього спору.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Натомість використання апелянтом вигаданих статусів («автор», «людина», «акціонер», «основний кредитор», «вигодонабувач»), а також посилання на громадянство неіснуючих держав («Союзу РСР», «Української РСР») суперечить нормам чинного законодавства України. Будь-які посилання на правосуб`єктність органів чи громадянство СРСР/УРСР є юридично неспроможними, оскільки СРСР як суб`єкт міжнародного права припинив своє існування.
Згідно зі статтею 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Порядок набуття і припинення громадянства України визначається законом. Відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та Закону України «Про громадянство України» з моменту припинення існування СРСР юридично припинив існування й інститут громадянства УРСР/СРСР. На території держави визнається та діє виключно правовий статус громадян України, іноземців або осіб без громадянства.
Таким чином, використання суб`єктивних ідеологічних теорій та штучних юридичних конструкцій поряд із законним іменем або історичних формулювань щодо свого громадянства та заперечення власної процесуальної правосуб`єктності як фізичної особи чи громадянина України свідчить про неналежне оформлення апеляційної скарги та виключає можливість її розгляду судом.
Формальне зазначення скаржником свого прізвища, імені та по батькові не спростовує того факту, що наділення себе непередбаченими законом титулами та посилання на громадянство неіснуючих держав («Союзу РСР», «Української РСР») порушує визначений статтею 48 ЦПК України суб`єктний склад сторін і свідчить про невизнання скаржником правопорядку та процесуальних норм держави України.
Особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, зобов`язана дотримуватися встановленої законом процесуальної форми та подавати документи, мова і зміст яких відповідають офіційно-діловому стилю та вимогам закону.
Крім того, аналіз змісту поданої апеляційної скарги свідчить про те, що заявлені у ній вимоги сформовані апелянтом всупереч встановленим процесуальним нормам, є з правової точки зору беззмістовними та за своєю природою взагалі не належать до повноважень суду апеляційної інстанції.
Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Натомість апеляційна скарга містить численні вимоги, які лежать поза межами цивільного процесу, мають характер загальних політичних, фінансово-аудиторських та декларативних гасел і жодним чином не стосуються предмета спору чи суті оскаржуваного судового рішення. Скаржником штучно змішано інститути різних галузей права (цивільного, митного, господарського та публічного права) на основі власних суб`єктивних переконань, що не мають правового значення, та посилань на правовий статус неіснуючих держав, що суперечить засадам національного законодавства та чинному правопорядку України.
Необхідно наголосити, що межі розгляду справи судом апеляційної інстанції та його повноваження за результатами розгляду апеляційної скарги чітко визначені статтями 367 та 374 ЦПК України. Означений нормативний перелік повноважень суду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відповідно до вказаних нормативних положень апеляційний суд наділений виключно повноваженнями щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не є контролюючим, слідчим чи аудиторським органом, а тому не наділений повноваженнями вирішувати заявлені скаржником питання чи зобов`язувати органи державної влади (зокрема Державну аудиторську службу України) до вчинення дій, що не стосуються предмета перегляду судового рішення. З огляду на це, апеляційна скарга в частині таких вимог не може бути предметом судового розгляду.
Подання скарги з наведенням сукупності вимог, які завідомо не можуть бути предметом розгляду у цивільному судочинстві, свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України щодо належного формування вимог особи, яка подає апеляційну скаргу.
Разом з тим згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Як встановлено матеріалами справи, 29 квітня 2026 року суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі. Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказане судове рішення 16 червня 2026 року (що підтверджується штампом відділення поштового зв`язку), тобто поза межами встановленого законом тридцятиденного строку.
Проте апелянт у поданій скарзі не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надає доказів поважності причин його пропуску. У зв`язку з цим скаржнику необхідно звернутися із відповідною заявою, вказавши поважні підстави для поновлення цього строку та надавши належні докази.
Також у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України скаржником до апеляційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. У свою чергу, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору у даній справі складає 3 633,60 грн (2 422,40 грн х 1,5) та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно подати виправлену апеляційну скаргу (у новій редакції) із зазначенням належних відомостей про апелянта та інших учасників справи, а також із чітко сформульованою прохальною частиною, вимоги якої мають відповідати повноваженням апеляційного суду. Разом з уточненою скаргою заявнику слід надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та відповідними доказами, документ про сплату судового збору, а також копії виправленої апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 квітня 2026 року залишити без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали і неусунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка подала скаргу.
Суддя М.О. Макаров