УХВАЛА
22 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 560/11088/26
касаційне провадження № К/990/41310/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (далі - Управління) на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі №560/11088/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
В червні 2026 року ТОВ "Паливно-торгова фірма "Центр" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі.
23.06.2026 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-торгова фірма "Центр" просить:
- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01 яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, до набрання законної сили рішенням суду;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального записи про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2026, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026, заяву задоволено частково. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Волинській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 15.05.2026 №953/03-20-09-03-01, яким припинено дію Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер № 03170314202200012 від 19.08.2022, термін дії з 19.08.2022 до 19.08.2027 на АЗС, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, до набрання законної сили рішенням суду у справі №560/11088/26. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Управління 04.09.2026 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Разом з тим, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами статті 150 КАС України, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 28.10.2020 у справі №140/2474/20, від 04.08.2022 у справі №420/21952/21, від 20.11.2024 у справі №140/2609/24.
Верховний Суд зауважує, що пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, скаржником невірно вказано підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій враховували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.01.2023 у справі № 140/8709/21, від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22 та дійшли висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення може призвести до заподіяння позивачу матеріальної шкоди внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв`язку з неможливістю її здійснення та відмови контрагентів від співпраці. Зазначена шкода буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Скаржником такі висновки судів не спростовано, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, в чому помилковість врахування вищенаведеної практики Верховного Суду.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідач раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, проте скарга повернута ухвалою Верховного Суду від 02.09.2026 як така, що не містила підстав касаційного оскарження. Скаржнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні. Вчергове подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалі по даній справі.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Бившева