Справа №351/1280/26
Номер провадження №2/351/1351/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
за участі секретаря - Бабшинська К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадженняв залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 14.02.2012р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . 03.06.2024р. Снятинським районним судом їхній шлюб було розірвано.
Донька ОСОБА_4 весь час проживає з нею по АДРЕСА_1 та перебуває на повному її утриманні.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча працює в ТОВ "Лужанський спиртовий завод" та має стабільний дохід, участі у вихованні доньки не приймає. Усі додаткові витрати вона сплачує самостійно. Крім того, на їх утриманні перебуває її непрацездатна матір, яка є інвалідом ІІІ групи та потребує її матеріальної допомоги. Відповідно до вимог ст. 150 СК України дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум.
Такий рівень вона одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу). Інших неповнолітніх дітей на утриманні у відповідача немає.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 07.08.2026р. і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11.08.2026р. було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, у позовних вимогах просила справу розглядати у її відсутності, не заперечила проти прийняття заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії: НОМЕР_1 у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .
Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.08.2026р. неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_1 .
Із акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні дочку ОСОБА_4 , яка навчається в Устянському ліцеї ім. Є.Грицяка. Син ОСОБА_5 , 2002 р.нар., в господарстві зареєстрований, але не проживає. ОСОБА_1 проживає в господарстві з мамою інвалідом ІІІ групи по зору, яка важко пересувається без сторонньої допомоги. Сім`я проживає в задовільних умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно вимог ч.1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своїх дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.
Факт відсутності у батька або матері можливості надання дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Крім того, суд звертає увагу про відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про непрацездатність відповідача або його незадовільний стан здоров`я, чи наявність інших утриманців, а, відтак, давали б суду підстави вважати, що відповідач не зможе сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному законодавством розмірі.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підставний та підлягає до повного задоволення, а тому із відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 07.08.2026р. і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до зазначеного та на підставі 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючисьст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 07.08.2026р. і до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Ігор СЕГІН