Справа № 462/8477/26
УХВАЛА
22 вересня 2026 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» 18.09.2026 року звернулося в Залізничний районний суд м.Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №02.12.2025-100002804 від 02.12.2025 року в розмірі 9550 грн. та понесені судові витрати.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно з ч.1 та 2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1, 4, 6, 8 ст.14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
З викладеного слідує, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд».
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Порядок).
Згідно з п.8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в Інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абз.1 п.9 Положення, процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п.5.4 Положення електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
За приписами п.16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з п.26 Положення, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до п.27 Положення, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленої у постанові від 25.04.2024 року у справі №320/11913/22, подача процесуальних документів, зокрема: позов, відзив, заперечення, пояснення в системі «Електронний суд», як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не повинні прийматися судом до уваги, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу. Всупереч приписів процесуального законодавства документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд», вважається не підписаним, а тому не може бути прийнятий до уваги при розгляді справи. Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронний документ та електронна копія паперового документу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 року у справі № 380/25348/23.
Таким чином, належною формою звернення до суду через систему Електронний суд вважається створення позовної заяви шляхом заповнення відповідної форми документа за допомогою вбудованого редактора в Електронному суді.
Аналогічні висновки сформував КЦСВС в ухвалі від 19.02.2025 у справі №359/1538/21, від 11.04.2025 у справі №758/2119/25, від 31.03.2025 у справі №757/12652/23-ц,від 11 листопада 2024 року у справі №201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах № 160/17336/23, № 420/10945/22, № 360/1086/23, № 420/1691/24, № 520/24528/23 та Дніпровський апеляційний суду тощо.
Однак з позовної заяви, поданої ТОВ «Споживчий центр», вбачається, що подана представником позивача позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у п.26 вказаного вище Положення, а завантажена до підсистеми «Електронний суд» у вигляді додатку відсканованого паперового документа у pdf-форматі під назвою «позовна заява.pdf» і є електронною копією паперового документа, а тому не може братися судом до уваги як належним чином подана позовна заява.
Разом з тим, суд звертає увагу, що сформовані в системі «Електронний суд» документи мають інше технічне походження скріплення ЄСІТС, зокрема наявні дата й час формування в системі.
Крім того, зі змісту позовної заяви не встановлено, в чому саме полягає неможливість формування позивачем позовної заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відомості про сформування позивачем саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суду по справах № 380/22653/21 та № 160/16266/22.
Засвідчення електронним цифровим підписом позовної заяви як додатку не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ відповідно до вимог процесуального закону та Положення №1845/0/15-21, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 в справі № 640/7307/20, щодо застосування положень пункту 26 Положення №1845/0/15-21, висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 у справі № 380/25348/23 щодо застосування пункту 26 Положення №1845/0/15-21 та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, у постанові Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 320/42687/23, які у силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають застосуванню судами.
З огляду на викладене, подана заява є електронною копією паперового документа, а не електронним документом у розумінні ЦПК України, що суперечить вимогам статей 14, 43 та 175 ЦПК України, а також пункту 26 Положення про ЄСІТС.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2026 року у справі № 420/16364/24.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 року у справі №9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись ст.175, 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачеві.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний