21.09.26 Справа №469/418/26
2-а/469/21/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Тавлуя В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С. О.,
позивач - ОСОБА_1 - не з`явився,
представник позивача адвокат Унгуряну С. І. - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Березанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в:
Позивач 14.04.2026 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з даним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 73 від 08 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17 000,00 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. та 6000,00 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07 лютого 2026 року офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 73 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Суттю адміністративного правопорушення зазначено: порушення військового обліку з 07.02.2026р. не прибув вчасно, о 9.00 12.01.2026 року, за повісткою від 03.01.2026р. № 6312424 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) для уточнення даних (ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), що має ознаки адміністративного правопорушення, яке підпадає під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За результатами розгляду зазначеного протоколу, 08 лютого 2026 року, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , винесено постанову № 73 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої встановлено: громадянин ОСОБА_1 , порушення правила військового обліку з 07.02.2026р. Не прибув вчасно, о 9.00 12.01.2026р., за повісткою від 03.01.2026р. № 6312424 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) для уточнення даних (ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), що має ознаки адміністративного правопорушення, яке підпадає під дію ч.3 ст. 210-1 КУпАП. та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) та є заброньованою особою, що підтверджується витягом з застосунку «РЕЗЕРВ+».
09 січня 2026 року, Позивач отримав направлення на проходження ВЛК та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) йому було виписано повістку про необхідність прибути до відділу 12.01.2026 року о 09.00 годині.
12 січня 2026 року, Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та надав висновок ВЛК, за яким він визнаний придатним до проходження військової служби, у зв`язку із чим, того ж дня, у застосунку «Резерв+» з`явився запис про проходження ВЛК.
В подальшому, 07 лютого 2026 року, працівниками поліції з невідомих підстав Позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час складання протоколу, Позивач наголошував, що перебуває на обліку, як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) та наполягав на доставлення його до ТЦК та СП за місцем військового обліку, що було проігноровано.
Також надав пояснення, що 12.01.2026 року, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, віддав документ про проходження ВЛК та будь яких зауважень з боку працівників ТЦК та СП не надходило, про що зазначено у протоколі.
Зазначені пояснення були проігноровані особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та призначено дату розгляду справи на наступний день 08 лютого 2026 року о 10.00 год.
Позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про існування оскарженої постанови дізнався 03 квітня 2026 року, у розділі «Виконавчі провадження» у застосунку «ДІЯ».
Посилаючись на наведені обставини позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ст.261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача адвокат Унгуряну С.І. подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі та підтримання позовних вимог (а.с.23).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання 16 вересня 2026 року не з`явився, як і не з`являвся у попередні судові засідання, які відкладалися у зв`язку з його неявкою. Відзиву на позовну заяву до суду не надав.
За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін у справі.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх, суд встановив наступні обставини та правовідносини сторін.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою №73 від 08.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, складеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф в сумі 17000,00 грн., що підтверджується копією вказаної постанови (а.с.8-9).
За текстом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , визнано винним у тому, що громадянин ОСОБА_1 , порушення військового обліку з 07.02.2026 р. Не прибув вчасно, о 09:00 12.0І.2026р., за повісткою від 03.01.2026р. № 6312424 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) для уточнення даних (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач оспорює правомірність вказаної постанови, посилаючись на допущення ТЦК та СП ряду порушень законодавства при її винесенні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Встановлений зазначеною нормою порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення є гарантією дотримання процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, обізнаності такої особи про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту, можливості надання пояснень та клопотань, зауважень до протоколу.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма є бланкетною, серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За текстом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , визнано винним у тому, що громадянин ОСОБА_1 , порушення військового обліку з 07.02.2026 р. Не прибув вчасно, о 09:00 12.0І.2026р., за повісткою від 03.01.2026 р. №6312424 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) для уточнення даних (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вказану постанову складено на підставі Протоколу про адміністративне правопорушення №73 від 07.02.2026 року, з якого вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у зв`язку з тим, що громадянин ОСОБА_1 , порушення військового обліку з 07.02.2026 р. Не прибув вчасно, о 09:00 12.01.2026р., за повісткою від 03.01.2026 р. № 6312424 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Березанка) для уточнення даних (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.9).
Разом з тим, будь-яких відомостей, якими доказами підтверджується обізнаність позивача з`явитися у зазначений час, оскаржувана постанова та протокол про адміністративне правопорушення не містять.
Вказані відомості також відсутні в інших матеріалах адміністративної справи.
Крім того, у самому Протоколі про адміністративне правопорушення №73 від 07.02.2026 року позивач зазначив, що він 12.01.2026 року, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, віддав документ про проходження ВЛК.
За наданими наявного у матеріалах справи Витягу із застосунку Резерв +, долученого позивачем до матеріалів позову на підтвердження своїх вимог позивач ОСОБА_1 12.01.2026 року пройшов ВЛК.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, всупереч ст.256 КУпАП, не мість достатніх відомостей, на підставі яких було б можливо обґрунтовано припускати, що діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, зокрема, не зазначено дату на яку позивач викликався; відсутні посилання на номер та дату повістки.
Відповідно до ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність.
В свою чергу, згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Крім того, диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення.
Висновок органу чи посадової особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, про винність особи у вчиненні такого правопорушення, повинен бути винесеним на підставі передбачених ст.251 КУпАП доказів.
Зазначених вимог особою, що прийняла оскаржувану постанову, не виконано, оскільки у постанові не заначено дати вручення позивачу повістки та доказів на підтвердження фказаного факту.
Крім того, за даними Витягу із застосунку Резерв +, вбачається, що позивач ОСОБА_1 12.01.2026 року пройшов ВЛК.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підставі з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за що передбачена відповідальність КУпАП.
Таким чином, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, що позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлені повісткою строки та місце.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом положень ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд приходить до висновку про те, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані вимоги Конституції України та КУпАП та не встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн., сплачений при зверненні до суду у зв`язку із оскарженням постанови.
Крім того, за змістом ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За положеннями п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До матеріалів позову додано копію Договору про надання правової допомоги від 08.04.2026 року та копію квитанцї до прибуткового касового ордеру №6/26 від 08.04.2026 року про оплату позивачем коштів у сумі 6000,00 грн. згідно Договору про надання правової допомоги від 08.04.2026 року.
Оцінюючи розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом, наданих адвокатом послуг та ціною позову, суд вважає такі витрати співмірними та такими, що підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до положень ст.134 КАС України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 19-20, 25, 241-246, 286 КАС України, -
у х в а л и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати Постанову №73 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.02.2026 року, складену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладення штрафу в сумі 17000,00 грн.
Відповідно до ст.134, 139 КАС України стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 665,60 грн. та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.
Суддя: