Справа № 489/8313/25
Номер провадження 4-с/489/26/26
УХВАЛА
17 вересня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва скаргу Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О.
встановив
В липні 2026 року представник скаржника звернувся до суду з скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. Свою скаргу обґрунтовує тим, що 09.02.2026 року Інгульським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист на виконання рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/8313/25 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 2712, 51 грн. та судового збору у розмірі 3028,00 грн. На підставі заяви КП «Миколаївкомунтранс» про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О.10.07.2026 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81471875 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 2712,51 грн. та судового збору у розмірі 3028,00 грн. Проте, того ж дня 10.07.2026 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеськогоо міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із смертю боржника ОСОБА_1 згідно актового запису про смерть від 19.02.2019 р. № 717. Отримавши дані про смерть боржника від органу державної реєстрації актів цивільного стану, головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. відповідно до п.3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» повинна була б звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дало б змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковане згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
З цих підстав просив суд визнати дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. щодо закінчення виконавчого провадження № 81471875 - неправомірними, а постанову про закінчення виконавчого провадження № 81471875 від 10.07.2026 року - скасувати; Зобов`язати головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. відновити виконавче провадження № 81471875 та надіслати КП «Миколаївкомунтранс» постанову про його відновлення.
Представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав суду відзив, в якому вказав, що згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 81471875 з примусового виконання виконавчого листа № № 489/8313/25(2/489/3720/25) виданого 09.02.2026 Інгульським районним судом м. Миколаєва про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.04.2015 по 31.01.2022 у розмірі 2712 грн. 51 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн. 10.07.2026 відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
10.07.2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. встановлено, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть боржника міститься актовий запис від 19.02.2019 № 0[телефон приховано], де зазначається, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про смерть від 19.02.2019 серія НОМЕР_2 ).
10.07.2026 відповідно до вимог п. 3 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
10.07.2026 на підставі виконавчого листа у ц/с №2/489/3720/25 (489/8313/25) виданого Інгульським районним судом м. Миколаєва 09.02.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Миколаївкомунтранс» заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.04.2015 по 31.01.2022 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 2712,51 грн. та судового збору у розмірі 3028 грн. головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81471875.
10.07.2026 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника.
Як встановлено з матеріалів скарги, боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відкриття провадження у справі.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України. Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Суд вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.
У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У разі смерті фізичної особи сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(пункти 78-79)).
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).
Не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (пункт 109)).
У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок сплати заборгованості, що належав спадкодавцю ОСОБА_1 , за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.
В свою чергу суд зазначає, що особи, які можуть бути залучені в якості правонаступників мають право захистити свої права шляхом звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду та клопотанням про поновлення строку на подання відповідної заяви з причин, що є об`єктивними та не залежала від їх волі.
Суд враховує постанову Миколаївського апеляційного суду від 09.06.2025 (справа №489/5795/24), на яку посилався представник Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зазначає, що у випадку ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили, останнє є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Відтак, суд зазначає, що у випадку не залучення правонаступників у справах, де відповідач (боржник) помер до відкриття провадження у справі, стягувач стає "незахищеною стороною виконавчого провадження" та втрачає право на задоволення своєї вимоги за рахунок рішення суду, яке набрало законної сили. В такому разі порушується принцип правової визначеності, оскільки з одного боку стягувач має рішення суду, що надбало законної сили, з іншого, він позбавлений можливості захистити порушенне право шляхом примусового виконання рішення суду.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва (пункт 3 частини першої статті 49 Закону N 606-XIV).
За такого, суд приходить до висновку, що в даному випадку державний виконавець повинен був вирішити питання про наявність (відсутність) правонаступників та їх залучення. До такого ж висновку прийшов і Миколаївський апеляційний суд у своїй постанові від 02.07.2025 у справі №22-ц/812/1178/25.
Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
Висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати ВС у справі № 523/2357/20 від 11.10.2023 року.
В силу ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, судом встановлено, що державним виконавцем Сульженко В.О. не було дотримано вимог ЗУ «Про виконавче провадження» при винесенні постанови у виконавчому провадженні ВП №81471875, тому суд приходить до висновку про те що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 259, 260 ЦПК України суд
ухвалив
Скаргу задовольнити.
Визнати дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. щодо закінчення виконавчого провадження № 81471875 - неправомірними, а постанову про закінчення виконавчого провадження № 81471875 від 10.07.2026 року скасувати.
Зобов`язати головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сульженко В.О. відновити виконавче провадження № 81471875 та надіслати КП «Миколаївкомунтранс» постанову про його відновлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 17.09.2026.
Суддя В. В. Кокорєв