ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/7122/26 Провадження 4-с/636/8/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді Золотоверхої О. О.,
за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства Юстиції України Новицької Ольги Олександрівни, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 , щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів та винесення постанов про застосування заходів примусового виконання від 08.07.2026,
встановив:
Скаржник 21.07.2026 (надіслано 20.07.2026) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Немишлянського ВДВС у м. Харкові Новицької О.О. щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №55127736 у сумі 108333,79 грн станом на 01.07.2026; зобов`язати головного державного виконавця провести новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №55127736 з урахуванням усіх наданих скаржником/боржником доказів сплати аліментів, банківських квитанцій, платіжних інструкцій та інших документів, що мають значення для правильного визначення розміру заборгованості; скасувати постанови головного державного виконавця Новицької О.О. від 08.07.2026, винесені у виконавчому провадженні №55127736, а саме: про арешт коштів; про арешт майна боржника; про розшук майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання.
Скарга обґрунтована тим, що в Немишлянському ВДВС у місті Харкові в провадженні головного державного виконавця Новицької О.О. перебуває виконавче провадження №55127736 з примусового виконання виконавчого листа №636/2073/17, виданого 07.11.2017 Чугуївським міським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.06.2017 та до досягнення дітьми повноліття.
Обставини, що стали підставою для звернення зі скаргою, виникли у зв`язку з винесенням державним виконавцем постанов від 08.07.2026 на підставі визначеного розміру заборгованості зі сплати аліментів, з яким скаржник був ознайомлений лише після отримання зазначених постанов, подальшого отримання доступу до матеріалів виконавчого провадження, перевірки здійснених платежів та встановлення істотних розбіжностей у розрахунку заборгованості.
08.07.2026 державним виконавцем були винесені постанови про застосування заходів примусового виконання та тимчасових обмежень, підставою для яких, як вбачається зі змісту постанов, був визначений розмір заборгованості зі сплати аліментів у сумі 108333.79 грн. 09.07.2026 зазначені постанови надійшли на електронну адресу скаржника. Саме цього дня йому стало відомо про визначення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 108333.79 грн. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, на підставі якого були винесені постанови від 08.07.2026, разом із зазначеними постановами йому не надсилалися та до відома не доводився. Копія розрахунку разом із постановами скаржнику не надсилалася, а можливість ознайомлення з ним до моменту отримання доступу до АСВП фактично була відсутня, оскільки доступ до матеріалів виконавчого провадження в АСВП він отримав лише після звернення з відповідною вимогою до державного виконавця 14.07.2026. У зв`язку з цим скарник був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися зі змістом розрахунку, перевірити правильність визначення розміру заборгованості, з`ясувати, які доходи та платежі були враховані державним виконавцем під час визначення розміру заборгованості, а також надати свої заперечення щодо проведеного розрахунку. 15.07.2026 після звернення до Немишлянського ВДВС скаржнику було надано ідентифікатор (ключ) доступу до АСВП. Після входу до АСВП встановив, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, на підставі якого були винесені постанови від 08.07.2026 у матеріалах ВП №55127736 був відсутній.
У зв`язку з тим, що розрахунок заборгованості, який став підставою для винесення постанов від 08.07.2026, залишався недоступним для перевірки, скаржник самостійно здійснив перевірку наявних у нього документів щодо виконання рішення суду, провів звірку банківських квитанцій про сплату аліментів та склав власний розрахунок заборгованості за період з 01.09.2021 по 30.06.2026. Зазначений період визначений з урахуванням того, що останній розрахунок заборгованості зі сплати аліментів проводився у вересні 2021 року. За результатами проведеної перевірки скаржником було встановлено істотну розбіжність між розміром заборгованості, зазначеним у постановах від 08.07.2026, та фактичним розміром заборгованості з урахуванням здійснених платежів. Згідно з розрахунком, вчиненим скаржником, розмір заборгованості станом на 30.06.2026 становить 59125,90 грн., що на 49207.89 грн. менше від суми заборгованості у розмірі 108333.79 грн., зазначеної у постановах від 08.07.2026. Враховуючи виявлену суттєву різницю між сумою заборгованості, зазначеною у постановах від 08.07.2026, та розміром заборгованості, визначеним скаржником з урахуванням фактично здійснених платежів, ОСОБА_1 звернувся до Немишлянського ВДВС у місті Харкові із заявою про проведення перерахунку заборгованості та долучення підтверджуючих документів. 15.07.2026 ним до Немишлянського ВДВС була подана, підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП), заява, в якій він просив долучити докази сплати аліментів, провести перерахунок заборгованості та надати новий розрахунок заборгованості. До зазначеної заяви були додані банківські квитанції та платіжні документи про сплату аліментів за період з вересня 2021 року по червень 2026 року та його розрахунок заборгованості.
Того ж дня державний виконавець повідомив скаржника електронною поштою, що у зв`язку зі значним обсягом наданих ним документів провести перерахунок за один день неможливо, а після його завершення буде надіслано відповідний розрахунок заборгованості. Станом на останній день встановленого законом строку звернення до суду - 20.07.2026- новий розрахунок заборгованості державним виконавцем наданий не був. Очікування завершення такого перерахунку створювало ризик пропуску встановленого законом строку на судове оскарження постанов державного виконавця. Саме тому, з метою дотримання процесуального строку та недопущення обмеження права на судовий захист, скаржник звертається до суду з цією скаргою.
Щодо неправильного врахування платежів та визначення розміру заборгованості. При визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів у ВП №55127736 державним виконавцем не було забезпечено належної перевірки всіх обставин, які мають значення для правильного визначення розміру заборгованості. Визначена державним виконавцем заборгованість у розмірі 108333,79 грн не відповідає фактичним обставинам виконання рішення суду, оскільки при проведенні розрахунку не були належним чином враховані всі здійснені скаржником платежі зі сплати аліментів, що підтверджуються банківськими квитанціями та платіжними документами. При перевірці розрахунку заборгованості зі сплати аліментів скаржником встановлено, що державним виконавцем не були враховані банківські квитанції та платіжні інструкції, які підтверджують здійснення платежів зі сплати аліментів, а саме від 22.09.2021, 26.01.2022, 31.01.2022, 21.03.2022, 29.03.2022, 15.06.2022, 26.12.2022, 30.01.2023, 28.02.2023, 27.03.2023, 27.04.2023, 21.05.2024, 16.04.2025, 20.05.2025, 18.06.2025, 15.07.2025. Крім того, при проведенні розрахунку заборгованості державним виконавцем не було враховано пояснення щодо необхідності виключення банківської комісії зі складу сум, які зараховуються як сплата аліментів. Скаржником були надані відповідні пояснення та підтверджуючі матеріали, у тому числі скріншоти платіжних документів, з яких вбачається розмір фактично перерахованих коштів та окремо визначена сума банківської комісії. Включення банківської комісії до суми фактично сплачених аліментів призводить до неправильного визначення розміру виконаного зобов`язання. У межах ВП №55127736 скаржником здійснювалися платежі на виконання рішення суду про стягнення аліментів шляхом перерахування коштів безпосередньо стягувачу, ОСОБА_2 . Банківські квитанції та підтверджуючі документи про здійснення платежів надсилалися на офіційну електронну адресу Немишлянського ВДВС у місті Харкові (info_nem@khm.kh.dvs.gov.ua). Електронні листи направлялися із зазначенням теми: «ВП №55127736 заява про сплату аліментів». Надані документи підтверджують здійснення платежів зі сплати аліментів, однак при визначенні розміру заборгованості вони не були враховані в повному обсязі, що призвело до завищення розміру заборгованості.
Неврахування вимог виконавчого листа щодо мінімального розміру аліментів. Виконавчим листом №636/2073/17 визначено обов`язок зі сплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. При цьому розрахунок заборгованості повинен містити можливість перевірки правильності визначення розміру аліментів за кожний розрахунковий період, зокрема шляхом порівняння розміру аліментів, визначеного виходячи з 1/3 частини доходу, та мінімального гарантованого розміру аліментів - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Разом з тим, із розрахунку заборгованості від 07.07.2026, на підставі якого були винесені постанови від 08.07.2026 , не вбачається проведення такого порівняння. У розрахунку відсутня інформація щодо розміру мінімально гарантованих аліментів за кожний розрахунковий період, а також не зазначено, який саме розмір аліментів застосовувався державним виконавцем при визначенні щомісячної суми зобов`язання. У зв`язку з цим неможливо перевірити правильність визначення державним виконавцем суми аліментів, що підлягала сплаті за кожний місяць розрахункового періоду, та встановити, чи відповідає проведений розрахунок вимогам виконавчого документа
Щодо необґрунтованого застосування округленого показника 33,33 % при визначенні розміру аліментів. При перевірці розрахунку заборгованості скаржником встановлено, що при визначенні розміру аліментів державним виконавцем застосовувався показник 33,33 %, а не 1/3 частини доходу, як визначено виконавчим листом №636/2073/17. Таким чином, при проведенні розрахунку було застосовано округлене значення частки замість математичного значення 1/3, визначеного виконавчим документом. Застосування округленого показника при проведенні розрахунку за тривалий період може впливати на кінцевий розмір визначеної заборгованості. При цьому у розрахунку заборгованості відсутнє обґрунтування застосування саме показника 33,33 % та не зазначено, яким чином забезпечено відповідність такого розрахунку розміру аліментів, визначеному виконавчим документом - 1/3 частини всіх доходів. Враховуючи наведене, застосування такого показника потребує перевірки судом з точки зору правильності визначення розміру аліментів за кожний розрахунковий період.
Щодо наслідків неправильного розрахунку. Саме визначений державним виконавцем розмір заборгованості 108333,79 грн. став підставою для застосування до скаржника заходів примусового виконання та тимчасових обмежень, у тому числі накладення арешту на транспортний засіб, оголошення його в розшук та встановлення інших обмежень. Оскільки правильність визначення розміру заборгованості є спірною, законність постанов, винесених на підставі такого розрахунку, також підлягає перевірці судом. Предметом оскарження у цій скарзі є дії державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у ВП №55127736. Вважаю, що визначений державним виконавцем розмір заборгованості у сумі 108333,79 грн. є неправильним, оскільки при його визначенні не були належним чином враховані здійснені боржником платежі, а також допущені інші порушення порядку проведення розрахунку, викладені у цій скарзі. Оскільки саме зазначений розрахунок став підставою для винесення постанов про застосування заходів примусового виконання та тимчасових обмежень, вважає, що такі постанови також підлягають судовій перевірці та скасуванню у разі встановлення неправомірності розрахунку заборгованості.
03.08.2026 від скаржника надійшли письмові пояснення у справі наступного змісту.
До цих письмових пояснень додається Хронологічна таблиця процесуальних дій та документів у виконавчому провадженні складена на підставі відомостей Технічного журналу АСВП №55127736. Зазначена таблиця містить послідовність процесуальних дій державного виконавця та документів, відображених в АСВП, із зазначенням змісту відповідних записів, що дає можливість суду оцінити фактичну послідовність виконавчих дій та співставити її з наявними матеріалами виконавчого провадження. Документи у виконавчому провадженні систематично відображаються в АСВП лише під технічними назвами типу «Scan-...PDF» без зазначення їх виду, назви та змісту, що ускладнює їх належну ідентифікацію та перевірку послідовності вчинених виконавчих дій. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №55127736 в АСВП скаржником встановлено, що 01.07.2026 до матеріалів виконавчого провадження було долучено адвокатський запит (рядок 138 Додатку 1, Scan-1782905279333-.PDF), поданий в інтересах стягувача, після надходження якого державним виконавцем розпочато активне вчинення виконавчих дій. 08.07.2026 державним виконавцем винесено сім постанов про застосування заходів примусового виконання та тимчасових обмежень. Крім того, цього ж дня сформовано чотири платіжні інструкції: №7996 на суму 1379,35 грн., №7997 на суму 0,71 грн., №7999 на суму 1284,71 грн. та №8000 на суму 474,77 грн., а також внесено відомості про скаржника до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується даними Технічного журналу АСВП. Усі зазначені виконавчі дії мають похідний характер від визначеного державним виконавцем розміру заборгованості у сумі 108333,79 грн., визначеного в оскаржуваному розрахунку заборгованості. Тому оцінка судом законності та обґрунтованості цього розрахунку має істотне значення для вирішення питання щодо правомірності зазначених виконавчих дій та їх правових наслідків. Водночас відповідно до відомостей Технічного журналу АСВП станом на 08.07.2026 розрахунок заборгованості у матеріалах виконавчого провадження, відображених в АСВП, був відсутній. Лише 17.07.2026 до АСВП було долучено розрахунок заборгованості, датований 07.07.2026 (рядок 170 Додатка №1), тобто після винесення постанов, формування платіжних інструкцій, внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників та звернень скаржника із вимогою надати цей розрахунок для ознайомлення (рядок 163 Додатка 1 Scan-1784042893545-.PDF). У матеріалах виконавчого провадження, відображених в АСВП, відсутня відповідь державного виконавця на адвокатський запит від 01.07.2026. 23.07.2026 скаржником подано заяву про визначення поточного рахунку (рядок №171 Додатка №1, Scan-1784818272128-.PDF) у зв`язку з неможливістю користуватися коштами на рахунках, на які було накладено арешт, у тому числі для своєчасної сплати поточних аліментів. Постанову про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій державним виконавцем винесено лише 31.07.2026 (рядок №176 Додатка №1), тобто після спливу часу з моменту подання відповідної заяви. У цей період право скаржника на користування коштами в межах, гарантованих законом, було обмежене.
Як детально викладено у скарзі, оскаржуваний розрахунок заборгованості містить істотні порушення та помилки, які призвели до безпідставного визначення заборгованості у сумі 108333,79 грн. Під час визначення розміру заборгованості державним виконавцем: застосовано 33,33% доходу замість визначеної виконавчим листом частки 1/3 доходу, чим фактично змінено встановлений судовим рішенням спосіб визначення розміру аліментів; не враховано 16 банківських квитанцій про сплату аліментів за період з 2021 по 2026 на загальну суму 57741,44 грн, надісланих ним разом із заявою від 15.07.2026 про долучення доказів та проведення перерахунку, що призвело до безпідставного завищення розміру заборгованості; не проведено належної перевірки банківських квитанцій, унаслідок чого до суми сплачених аліментів помилково включено суму банківської комісії, яка не є аліментним платежем; розрахунок не містить відомостей, які дають можливість перевірити дотримання вимог частини другої статті 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку); розрахунок безпідставно розпочато з 01.10.2021 замість 01.09.2021, унаслідок чого вересень 2021 року виключено з розрахункового періоду. Наведені обставини свідчать про порушення державним виконавцем порядку визначення розміру заборгованості, що призвело до складання необґрунтованого розрахунку та подальшого вчинення виконавчих дій, виходячи із завищеного розміру заборгованості у сумі 108333,79 грн.
Звертає увагу суду на спосіб оформлення оскаржуваного розрахунку заборгованості від 07.07.2026, який ускладнює перевірку правильності проведених нарахувань та визначення підсумкового розміру заборгованості. Розрахунок складено у зворотному хронологічному порядку: від червня 2026 року на першій сторінці до жовтня 2021 року на останній (п`ятій) сторінці. Підсумковий висновок про наявність заборгованості станом на 30.06.2026 у розмірі 108333,79 грн. розміщено наприкінці документа безпосередньо після рядка «Жовтень 2021». Такий спосіб оформлення не забезпечує логічної та послідовної перевірки розрахунку, не дає можливості простежити формування підсумкового розміру заборгованості від початку розрахункового періоду до його завершення та істотно ускладнює перевірку правильності нарахувань і врахування здійснених платежів. Зазначена обставина має істотне значення, саме цей розрахунок став підставою для винесення постанов про застосування заходів примусового виконання, формування платіжних інструкцій та визначення розміру заборгованості, яка була покладена в основу подальших виконавчих дій.
15.07.2026 скаржником на ім`я державного виконавця Немишлянського ВДВС у місті Харкові було направлено заяву про надання доказів сплати та проведення перерахунку заборгованості із доданими доказами сплати аліментів та власним розрахунком заборгованості. Заява була направлена в електронній формі із доданими файлами у форматі PDF та файлом кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що підтверджується матеріалами електронного листування. Відповідно до відомостей АСВП (рядки 164-167 Додатка 1) до матеріалів виконавчого провадження були долучені окремі додатки до зазначеної заяви, а саме розрахунок заборгованості та банківські квитанції про сплату аліментів. Разом з тим, сама заява про перерахунок заборгованості від 15.07.2026 у матеріалах АСВП відсутня. 20.07.2026 скаржником повторно направлено звернення на ім`я начальника Немишлянського ВДВС щодо долучення заяви від 15.07.2026 про проведення перерахунку заборгованості, а також додаткові заяви 24.07.2026 та 27.07.2026 щодо долучення зазначеної заяви та врахування поданих документів під час проведення перерахунку заборгованості в електронній формі із доданими файлами у форматі PDF та файлами кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що підтверджується матеріалами електронного листування. Державний виконавець, отримавши документи від сторони виконавчого провадження, зобов`язаний забезпечити їх належне долучення до матеріалів виконавчого провадження та врахування під час вчинення виконавчих дій. Окремі додатки до заяви від 15.07.2026 були долучені до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, сама заява від 15.07.2026 про перерахунок заборгованості у матеріалах АСВП відсутня на цей час, незважаючи на те, що з моменту її направлення минуло 18 календарних днів. Це унеможливлює встановлення факту її належної реєстрації, розгляду державним виконавцем та прийняття відповідного рішення за результатами звернення.
Саме зазначений розрахунок заборгованості від 07.07.2026 став підставою для вчинення державним виконавцем подальших виконавчих дій, а саме: винесення оскаржуваних постанов від 08.07.2026, формування платіжних інструкцій, внесення відомостей про мене до Єдиного реєстру боржників, накладення арештів та застосування тимчасових обмежень, передбачених законом. Таким чином, порушення, допущені державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості, безпосередньо призвели до вчинення подальших виконавчих дій та застосування до скаржника заходів примусового виконання, виходячи із розміру заборгованості 108333,79 грн.
21.09.2026 з Немишлянського ВДВС м. Харкова надійшов відзив на скаргу, в якій зазначено наступне. На примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження АСВП №55127736 з примусового виконання виконавчого листа № 636/2073/17, виданого 07.11.2017 Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.06.2017 та до досягнення дітьми повноліття, яке відкрито ІНФОРМАЦІЯ_3 . На електронну адресу Відділу 01.07.2026 вх. №7573 надійшло звернення від представника стягувача Кузнецової О.О. про надання розрахунку заборгованості та повідомлення про кількість місяців, за якими наявна заборгованість по виконавчому провадженню АСВП№ 55127736. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження проведено 07.07.2026 розрахунок заборгованості де станом на 30.06.2026 заборгованість по аліментам складає суму у розмірі 108333,79 грн. 08.07.2026 державним виконавцем винесено постанови у виконавчому провадженні №55127736 на суму заборгованості по аліментам у розмірі 108333,79 грн., а саме: про арешт коштів; про арешт майна боржника; про розшук майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання керуючись статтями 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділом VІІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 140/31592 (із змінами) для забезпечення повного виконання виконавчого документа.
16.07.2026 вх. №8068 та 31.07.2026 вх. №8714 на електронну адресу Відділу надійшли заяви від боржника ОСОБА_1 від 15.07.2026 та 30.07.2026 про надання квитанцій про сплату аліментів на пряму стягувачу ОСОБА_2 за період з вересня 2021 року по липень 2026 року. Останнє звернення від боржника відповідно до АРМ "Діловод ДВС" було зареєстровано 24.07.2024 та в липні 2026 року, тобто докази сплати з серпня 2024 року по червень 2026 надійшли на електронну пошту Відділу лише 16.07.2026 вх. №8068 та 31.07.2026 вх. №8714 надійшла квитанція про сплату за липень 2026 року. 13.08.2026 проведено перерахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 відповідно до наданих ним квитанцій за період з 01.09.2021 по 31.07.2026, де встановлено заборгованість по аліментам суму у розмірі 59288,29 грн. 15.09.2026 проведено повторний перерахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 відповідно до наданих ним квитанцій за період з 01.09.2021 по 31.07.2026, де встановлено заборгованість по аліментам суму у розмірі 57553,34 грн.
Перерахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 за період з 01.09.2021 по 31.07.2026 нараховувався наступним чином: вересень 2021 року розраховувався відповідно до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, де перебачено мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на кожну дитину у зв`язку з тим, що боржнику ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 1320,00 грн. відповідно до наданої останнім довідки про дохід; вересень, 2021 розраховувався відповідно до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, де перебачено мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на кожну дитину - 2-є дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на вересень 2021 року вже було 9-ть років та 12.07.2015 станом на вересень 2021 вже було 6-ть років тому прожитковий мінімум складає суму у розмірі 2510,00 грн. на кожну дитину; з 01.10.2021 по 26.01.2025 відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) - заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості по Харківській області; січень 2025 року по Харківській області з 01.01.2025 по 26.01.2025 = 16025,88 грн; з 27.01.2025 по 31.07.2026 відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) - заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості по Черкаській області; січень 2025 року по Черкаській області 27.01.2025 по 31.01.2026 = 2948,70 грн.
18.09.2026 державним виконавцем винесено постанови у виконавчому провадженні №55127736 про скасування заходів примусового виконання на по заборгованості на суму у розмірі 108333,79 грн., а саме: про арешт коштів; про арешт майна боржника; про розшук майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання керуючись частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділом VІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 140/31592 (із змінами).
18.09.2026 державним виконавцем винесено постанови у виконавчому провадженні №55127736 на суму заборгованості по аліментам у розмірі 57553,34 грн. після проведення детального та повторного розрахунку заборгованості від 15.09.2026, а саме: про арешт коштів; про арешт майна боржника; про розшук майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання керуючись статтями 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділом VІІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 140/31592 (із змінами) для забезпечення повного виконання виконавчого документа.
Відповідно до отриманої електронної відповіді від 08.07.2026 про внутрішньо переміщених осіб з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) до Міністерства соціальної політики України про те, що боржник ОСОБА_1 з 27.01.2025 фактично проживає/перебуває: АДРЕСА_1 , унікальний ідентифікатор довідки в реєстрі ВПО: 81504c547a3e541ccedb6ae63ed7f0610, номер довідки ВПО: 7110-7002192535, дата видачі довідки ВПО: 27.01.2025, орган, який видав довідку ВПО: УСЗН Золотоніської РДА. Згідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» - сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник фізична особа - також про зміну місця роботи, натомість у своїх заявах боржник ОСОБА_1 жодного разу не зазначає свою адресу мешкання ВПО, тільки адресу відповідно до виконавчого документа: АДРЕСА_2 .
Автоматизована система виконавчих проваджень не запрограмована зазначати розмір аліментів вказаних у виконавчому документі, а саме: 1/3 частини, тільки відсотки, у зв`язку з чим твердження боржника ОСОБА_1 є хибними відносно того, що виконавець самовільно змінює спосіб стягнення аліментів у виконавчому документі. Додатково роз`яснюємо, що 1/3 частина і є 33,33 % тому, що відсоток розраховується як частка від ділення чисельника на знаменник (1 / 3 = 0,3333...), помножена на 100. У математичних та офіційних розрахунках це значення округлюють до двох знаків після коми. Математичне обґрунтування - Дріб: (1 / 3 = 0,3333...). Множення на 100 для переведення у відсотки: (0,3333... * 100 = 33,3333... %) Округлення до сотих: 33,33 %. Автоматизованою системою виконавчих проваджень не запрограмовано зазначати розмір аліментів вказаних у виконавчому документі - 1/3 частини, тільки відсотки.
Відділом вчиняються всі дії спрямовані на повне, фактичне виконання виконавчого документа в межах своєї компентенції та Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції Міністерства юстиції від 29.09.2016 № 2832/5, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції від 13.08.2025 № 2204/5). Згідно п. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Заборгованість боржника зі сплати аліментів, яка становить 57553,34 грн. значно перевищує суму платежів як за три місяці, так і за чотири місяці, тому в рамках виконавчого провадження ВП №55127736 були винесені постанови 08.07.2026 на суму 108333,79 грн. у зв`язку з тим, що останнє звернення від боржника відповідно до АРМ "Діловод ДВС" було зареєстровано 24.07.2024 та в липні 2026 року, тобто докази сплати з серпня 2024 року по червень 2026 надійшли на електронну пошту Відділу лише 16.07.2026 вх. №8068 та 31.07.2026 вх. №8714 надійшла квитанція про сплату за липень 2026 року та після надання всіх квитанцій боржником 18.09.2026: про арешт коштів боржника, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю.
За вказаних обставин, оскільки на період розрахунку заборгованості по аліментах боржник не мав фактичного доходу, а здійснені платежі були недостатні для повної сплати аліментів, державним виконавцем здійснювався розрахунок заборгованості у відповідності до вимог статті 195 Сімейного кодексу України. При цьому, враховувалися усі наявні фактичні надходження від боржника та визначався обов`язковий мінімальний розмір аліментів на період відсутності доходу.
На підставі викладеного просить відмовити боржнику/скаржнику ОСОБА_1 у задоволенні скарги від 21.07.2026 (надіслано 20.07.2026) через систему «Електронний суд» на бездіяльність головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Новицької Ольги Олександрівни та щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів та винесення постанов про застосування заходів примусового виконання від 08.07.2026 в повному обсязі.
21.09.2026 скаржник подав до суду додаткові пояснення щодо відзиву державного виконавця від 20.09.2026, відповідно до яких в т.ч. для можливості перевірки відомостей та документів ВП №55127736 в АСВП повідомляє ідентифікатор доступу до виконавчого провадження. Також зазначив наступне.
Предметом скарги є правомірність визначення державним виконавцем заборгованості у сумі 108333,79 грн та виконавчих дій, вчинених 08.07.2026 виходячи із зазначеного розміру заборгованості. Подальше проведення державним виконавцем перерахунків, скасування частини раніше застосованих заходів та винесення 18.09.2026 нових постанов не змінює предмету цієї справи та не усуває необхідності надати судову оцінку правомірності дій державного виконавця саме станом на момент їх вчинення 08.07.2026. Постанови від 18.09.2026 не є самостійним предметом оскарження у справі №636/7122/26 та наводяться виключно як подальші обставини виконавчого провадження. За доступними відомостями АСВП, постанова про розшук майна боржника від 08.07.2026 окремою постановою від 18.09.2026 не скасована. У постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №715/974/13-ц, провадження №61 3694св20, Верховний Суд визнав помилковим закриття провадження лише у зв`язку з подальшим скасуванням постанови державного виконавця, оскільки заявником одночасно оскаржувалися дії державного виконавця, яким суди не надали оцінки по суті. У цій справі оскаржуються не лише постанови від 08.07.2026, а й дії державного виконавця щодо визначення розміру заборгованості у сумі 108333,79 грн.
Державний виконавець у відзиві зазначає, що 07.07.2026 проведено розрахунок заборгованості станом на 30.06.2026, за яким заборгованість визначено у сумі 108333,79 грн. Водночас оскаржувані постанови від 08.07.2026 містять посилання на розрахунок від 08.07.2026. Розрахунок від 08.07.2026 у доступних матеріалах АСВП відсутній. Лише 17.07.2026 в АСВП відображено розрахунок на ту саму суму 108333,79 грн., датований 07.07.2026. Відзив не усуває зазначену невідповідність.
У відзиві державний виконавець підтверджує, що 08.07.2026 через ЄІССС нею отримано відомості про перебування боржника з 27.01.2025 на обліку як внутрішньо переміщеної особи у Черкаській області. В АСВП відображено за записом №150 від 08.07.2026. Отже, відомості про ВПО отримані 08.07.2026 після складання розрахунку від 07.07.2026 і не могли бути використані при його складанні. Отримав 08.07.2026 відомості ЄІССС про перебування мене з 27.01.2025 на обліку як ВПО у Черкаській області, державний виконавець того ж дня вчинила виконавчі дії на підставі суми заборгованості 108333,79 грн, визначеної розрахунком від 07.07.2026: внесла відомості до Єдиного реєстру боржників, винесла сім постанов та сформувала чотири платіжні інструкції на загальну суму 3139,54 грн (записи 143,144,156,157 від 08.07.2026).
15.07.2026 скаржником подано заяву про надання доказів сплати та проведення перерахунку заборгованості за період з 01.09.2021 по 30.06.2026 з урахуванням повторно поданих платіжних документів. Отримання зазначеної заяви 16.07.2026 за вх. №8068 підтверджено у відзиві державного виконавця, однак її зміст відтворено неповно - лише як заяву про надання квитанцій про сплату аліментів, без зазначення заявленої вимоги про проведення перерахунку. За результатами розгляду цієї заяви державним виконавцем 13.08.2026 складено розрахунок уже за інший період - з 01.09.2021 по 31.07.2026 із включенням нарахування за липень 2026 року та платежу від 30.07.2026 на 8500,00 грн здійсненого як сплата поточних аліментів за липень 2026 року. Станом на 21.09.2026 з дня подання заяви від 15.07.2026 минуло 68 календарних днів, однак окремого нового розрахунку за період з 01.09.2021 по 30.06.2026 державним виконавцем не складено та не надано та в доступних матеріалах АСВП не відображено. Розрахунки від 13.08.2026 та 15.09.2026 охоплюють період по 31.07.2026 включно, містять нарахування та платіж за липень 2026 року, а тому не замінюють окремого розрахунку станом на 30.06.2026 та не дають можливості перевірити правильність суми 108333,79 грн, визначеної станом на 30.06.2026 і покладеної в основу оскаржуваних виконавчих дій від 08.07.2026.
У відзиві та і розрахунках від 13.08.2026 та 15.09.2026 державний виконавець зазначає, що «1/3 частина і є 33,33% тому, що 1/3=0,3333...?100%=33,3333... %, а після округлення до сотих - 33,33%». Отже, самим розрахунком підтверджується, що значення 33,33% є результатом округлення 33,3333...%. Зі змісту відзиву випливає, що 33,33% є округленим значенням, а не математично тотожною величиною 1/3. Наприклад, при доході 25334,00 грн: 25334,00 ? 3 = 8444,666… грн > 8 444,67 грн; тоді як : 25334,00 ? 33,33% = 8443,8222 грн > 8 443,82 грн. Різниця становить 0,85 грн за один місяць (1/3 доходу ? 33,33% доходу). Посилання державного виконавця на технічні особливості АСВП не змінює змісту виконавчого документа. У прикладі, наведеному в Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 щодо розподілу стягнення за кількома виконавчими документами, 1/4 та 1/3 частини заробітної плати визначені як такі, що лише «умовно відповідають» 25% і 33,33%. Цей приклад не встановлює правила про заміну визначеної виконавчим документом 1/3 частини доходу на 33,33% при щомісячному визначенні грошової суми аліментів.
До відзиву державним виконавцем додано два розрахунки заборгованості за один і той самий період - з 01.09.2021 по 31.07.2026: 1) розрахунок станом на 31.07.2027 із застосуванням 1/3 частини доходу, 2) розрахунок станом на 31.07.2026, відтворений у системі АСВП, із застосуванням 33,33% доходу. За розрахунком із застосуванням 33,33 % заборгованість станом на 31.07.2026 визначено у сумі 57553,34 грн, тоді як за розрахунком із застосуванням 1/3 - 57560,88 грн. Застосування різних математичних величин призвело до отримання різних результатів за одним і тим самим періодом. Отже, подані до відзиву державним виконавцем розрахунки підтверджують, що застосування 1/3 та 33,33% дає різний грошовий результат, а твердження державного виконавця про тотожність 1/3 та 33,33 % спростовується її ж власними розрахунками. Сам факт одночасного існування у матеріалах одного виконавчого провадження двох різних розрахунків за тотожний період, складених із застосуванням різних способів визначення розміру аліментів та з різними підсумковими сумами, має істотне значення для оцінки правильності способу обчислення заборгованості державним виконавцем. Назва одного з документів «перерахунок як хоче боржник» не змінює того, що застосування 1/3 є не способом обчислення, обраним боржником на власний розсуд, а застосуванням розміру аліментів визначеного виконавчим документом. Крім того, у розрахунках від 15.09.2026 наявні арифметичні та методичні розбіжності: 25334,00 грн?3 = 8444,6666… грн, після математичного округлення до копійок - 8 444,67 грн, тоді як у розрахунку зазначено 8444,66 грн; • 21594,00 грн ? 3 = 7198,00 грн, тоді як у розрахунку зазначено 7189,00 грн; за листопад 2022 року: 4170,00 грн - 2786,00 грн = 1384,00 грн, тоді як у розрахунку зазначено 1370,00 грн; за вересень 2021 року неправильне відображення переплати станом на 01.09.2021 та фактично сплаченого платежу. Станом на 01.09.2021 визначено переплату 2402,60 грн. За вересень 2021 року фактично сплачено 2510,00 грн, що підтверджується заявою від 22.09.2021, зареєстрованою 24.09.2021 за вх. №20758, та відомостями АСВП. Невідповідність розрахункового періоду скарги розрахунковим періодом, який має значення для розгляду справи №636/7122/26, є період з 01.09.2021 по 30.06.2026. Переплата 2402,60 грн не є платежем, здійсненим у вересні 2021 року, а є початковим сальдо нового розрахункового періоду. Обидва розрахунки від 15.09.2026 складені за період з 01.09.2021 по 31.07.2026 станом на 31.07.2026, тоді як у цій справі підлягає оцінці правильність визначення заборгованості станом на 30.06.2026 за період з 01.09.2021 по 30.06.2026 та правомірність виконавчих дій, вчинених 08.07.2026 виходячи із суми 108 333,79 грн. Зазначені розрахунки не є самостійним предметом оскарження у справі №636/7122/26 та наводяться для оцінки доводів відзиву і подальших обставин виконавчого провадження, однак мають доказове значення для оцінки доводів відзиву, правильності застосованого державним виконавцем способу обчислення та недопущення повторення виявлених арифметичних і методичних помилок при подальшому визначенні заборгованості.
На підтвердження доводів скарги наводжу уточнений контррозрахунок за період з 01.09.2021 по 30.06.2026 станом на 30.06.2026, складений на підставі матеріалів ВП №55127736, доказів, наявних у справі, та платіжних документів із застосуванням розміру аліментів, визначеного виконавчим листом №636/2073/17. При складанні контррозрахунку застосовано такі вихідні дані та правила: розрахунковий період - з 01.09.2021 по 30.06.2026 станом на 30.06.2026; переплата станом на 01.09.2021 - 2402,60 грн, яка враховується як початкове сальдо; розмір аліментів - 1/3 частини доходу відповідно до виконавчого листа №636/2073/17; щомісячно здійснюється перевірка 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну з двох дітей; за вересень 2021 року враховано фактичну сплату 2510,00 грн, що підтверджується заявою від 22.09.2021, зареєстрованою 24.09.2021 за вх. №20758 та відображеною в АСВП; враховано фактично здійснені платежі за весь розрахунковий період відповідно до платіжних документів, без включення банківської комісії до суми сплачених аліментів; враховано відомості ЄІССС про перебування мене з 27.01.2025 на обліку як ВПО у Черкаській області: за період 01.01.2025-26.01.2025 застосовано показник Харківської області, за період 27.01.2025-31.01.2025 та надалі - відповідні показники Черкаської області; розмір аліментів визначається шляхом застосування 1/3 до відповідного доходу, після чого кінцевий грошовий результат математично округлюється до двох знаків після коми. Попередня заміна 1/3 на 33,33% не застосовується. Таким чином, уточнений контррозрахунок містить послідовне помісячне визначення належної до сплати суми аліментів за весь спірний період з урахуванням розміру, встановленого виконавчим листом, мінімального гарантованого розміру аліментів, документально підтверджених платежів та відповідних вихідних даних.
З розрахунками державного виконавця від 15.09.2026, доданими до відзиву, не погоджується, їх правильність та обґрунтованість не визнає, оскільки вони містять арифметичні та методичні помилки, різні способи обчислення за один і той самий період та не забезпечують визначення розміру аліментів відповідно до виконавчого листа №636/2073/17. Зазначені розрахунки не є самостійним предметом оскарження у цій справі та наводяться як докази для оцінки доводів відзиву державного виконавця.
Також у даних поясненнях зазначено уточнений контррозрахунок.
Просить суд оцінити наведені у цій заяві пояснення, уточнений контррозрахунок та інші наявні у справі докази у їх сукупності при вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваних дій державного виконавця та розглянути скаргу від 20.07.2026 у межах заявлених у ній вимог.
Заявник у поясненнях просив розглянути справу без їх участі.
Державний виконавець до суду не з`явилася.
Стягувач надала заяву, в якій просила розглянути скаргу без її участі та відмовити у задоволенні вимог.
Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, судом встановлено наступні обставини.
07.11.2017 Чугуївським міським судом Харківської області видано виконавчий лист №636/2073/17 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27.10.2017 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , 2012 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н., у розмірі 1/3 частина всіх доходів щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.06.2017 та до досягнення дітьми повноліття.
На підставі вказаного виконавчого листа постановою головного державного виконавця МР ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків від 14.11.2017 відкрито виконавче провадження № 55127736.
08.07.2026 Головним державним виконавцем Немишлянського ВДВС у м. Харкові в рамках ВП №55127736 винесено постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , про арешт майна боржника ОСОБА_1 , про розшук майна боржника ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України стосовно боржника ОСОБА_1 .
У поясненнях від 21.09.2026 скаржником для можливості перевірки відомостей та документів ВП №55127736 в АСВП повідомляє ідентифікатор доступу до виконавчого провадження. Судом перевірено відомості щодо ВП №55127736 та встановлено, що 08.09.2026 постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , про арешт майна боржника ОСОБА_1 , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України стосовно боржника ОСОБА_1 скасовані державним виконавцем.
До скарги заявником додано заяви про долучення квитанцій та відповідні квитанції на підтвердження сплати ним аліментів з доказами направлення квитанцій до ВДВС.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного старшим державним виконавцем Новицькою О., датованого 07.07.2026, який відображається в системі АСВП 17.07.2026, за період з 01.10.2021 по 30.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 108333.79 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного старшим державним виконавцем Новицькою О., датованого 15.09.2026, який відображається в системі АСВП 18.09.2026, за період з 01.09.2021 по 31.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 57553.34 грн.
З наявних розрахунків вбачається, що державним виконавцем при складанні розрахунку від 07.07.2026 не було враховано частину надходжень зі сторони боржника (в т.ч. за період квітень-червень 2025, грудень 2022 - квітень 2023), що могло призвести до помилки при розрахунку заборгованості.
Скаржником у поясненнях від 21.09.2026 приведено уточнений контррозрахунок заборгованості за період з 01.09.2021 по 30.06.2026, відповідно до якого заборгованість станом на 30.06.2026 становить 57629.44 грн.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).
Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та/або бездіяльність державного виконавця, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями, або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення (правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №657/233/14, від 23.11.2021 року у справі №175/1571/15), тому за аналогією закону, скарга на рішення, дії та/або бездіяльність приватного виконавця щодо виконання рішення суду підлягає розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Частиною першої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Відповідно до частини першої статті 13 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої)
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно частини першої статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
У постанові від Великої Палати Верховного Суду містяться висновки про те, що частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та повідомляти про проведений розрахунок стягувача і боржника, зокрема у разі подання відповідної заяви стягувачем або боржником.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі документів, що підтверджують отримані боржником доходи та здійснені ним платежі.
Разом із тим матеріали справи містять докази того, що державним виконавцем 07.07.2026 проведено відповідний розрахунок заборгованості не в повному обсязі, не враховано частину платежів, що призвело до неправильного визначення розміру заборгованості.
За таких обставин суд доходить висновку, що дії головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицької О.О. щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №55127736 у сумі 108333,79 грн станом на 01.07.2026 не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та порушує права боржника як сторони виконавчого провадження.
Разом із тим вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця провести новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №55127736 з урахуванням усіх наданих ним доказів сплати аліментів, банківських квитанцій, платіжних інструкцій та інших документів, що мають значення для правильного визначення розміру заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки 15.09.2026 виконавцем здійснено дії щодо проведення перерахунку розміру заборгованості.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» саме державний виконавець у межах наданих йому повноважень визначає необхідні виконавчі дії та здійснює їх відповідно до вимог закону. Суд, розглядаючи скаргу на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, не вправі підміняти собою орган примусового виконання рішень та визначати порядок здійснення виконавчих дій або перелік документів, які мають бути використані під час проведення розрахунку.
Щодо вимог про скасування постанов головного державного виконавця Немишлянського ВДВС у місті Харкові Новицької О.О. від 08.07.2026, винесених у виконавчому провадженні №55127736 на підставі розрахунку заборгованості, визнаного судом неправомірним, про арешт коштів; про арешт майна боржника; про розшук майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання суд зазначає, що наданими матеріалами підтверджено, що постанови про арешт майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 08.07.2026 скасовані державним виконавцем 08.09.2026, слід зазначити наступне.
Згідно ч.5 ст. 4 ЦК України органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі № 640/2412/20 (провадження № К/990/36741/22) судом викладено наступну позицію.
Обов`язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.
Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Верховний Суд підкреслює, що до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності, є чинним та створює юридичні наслідки.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.
З наведеного можна зробити висновок, що оскаржуваний акт, який на момент прийняття судового рішення у судовій справі, вже був нечинним, не підлягає повторно визнанню нечинним, оскільки нормативний акт, що є нечинним не може бути оскаржений, а отже і скасованим в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №640/10978/19.
Таким чином повноваження суду повторно скасувати постанови про арешт майна боржника; про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про тимчасове обмеження боржника у праві користування зброєю; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 08.07.2026 які вже скасовані державним виконавцем 08.09.2026, - відсутні.
Щодо постанови виконавця від 08.07.2026 про розшук майна боржника суд зазначає наступне.
Згідно ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. У разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов`язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз`яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз`яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
З матеріалів справи вбачається, що факт наявності заборгованості боржником/скаржником не оспорюється, за розрахунком виконавця станом на 08.07.2026 заборгованість становить 57609.52 грн., сума, яка підлягає стягненню на місяць - 8443.82 грн.; за контррозрахунком скаржника - 57629.44 грн., з обох розрахунків вбачається, що сума, яка підлягає стягненню на місяць, становить 8444.67 грн. Таким чином сума існуючої заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (57609.52 / 8443.82 = 6.8; 57629,44/8444,67=6.8).
Згідно ч.2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Таким чином суд приходить до висновку, що вимога про скасування постанов від 08.07.2026 не підлягає задоволенню.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення скарги.
Керуючись ст.447-453 ЦПК України, суд -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції Міністерства Юстиції України Новицької Ольги Олександрівни, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 , щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів та винесення постанов про застосування заходів примусового виконання від 08.07.2026 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицької Ольги Олександрівни щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №55127736 у сумі 108333,79 грн. станом на 01.07.2026.
В іншій частині - скаргу залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Золотоверха