Справа № 724/2460/26
Провадження № 2/724/1159/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ахмедова Р.А.
за участю секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
12 серпня 2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 червня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб у Біловецькій сільській раді народних депутатів Хотинського району Чернівецької області, про що складено відповідний актовий запис за №1. Від даних відносин у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що спочатку їхнє спільне життя складалося добре, однак протягом останнього часу вони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. Причиною розпаду сім`ї стали суперечки та різного роду непорозуміння. Між сторонами повністю втрачено кохання та взаєморозуміння щодо багатьох життєвих позицій, в тому числі ведення спільного господарства. Вказує, що даний шлюб являється формальним, оскільки між сторонами уже тривалий час відсутнє нормальне спілкування. Продовжувати такі шлюбні відносини позивач не бажає.
Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 16 червня 1997 року у Біловецькій сільській раді народних депутатів Хотинського району Чернівецької області за актовим записом №1.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання. Розгляд справи призначений на 03 вересня 2026 року.
16.09.2026 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про надання строку на примирення.
18.09.2026 року від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про надання строку на примирення.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2026 року в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Бучинського О.С. про надання строку на примирення відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак в матеріалах справи наявна заява від її представника Боднарюка В.І., в якій просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та участі його представника, позовні вимоги не визнають.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстрований 16 червня 1997 року Біловецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області, за актовим записом №1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 16.06.1997 року (а.с.2).
Від сумісного проживання сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 21 грудня 2012 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 13 травня 2015 року (а.с.6-7).
Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, а тому не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, не дивлячись на його заперечення щодо розірвання шлюбу.
Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Вирішуючи спір, суд встановив, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу слід задовольнити.
Розподіл судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду за позовну вимогу про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.
Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4500 гривень.
Крім того, представником відповідача було надано суду клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначено, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн. є явно неспівмірним із вказаною категорією справ. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 4500 грн. до 1000 грн.
Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги від 05 серпня 2026 року, укладений між адвокатом Боднарюком В.І. та ОСОБА_1 ; копію акту наданих послуг від 10.08.2026 року сума яких складає 4500 грн.; копію квитанції до прибуткового кассового ордеру на суму 4500 грн.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).
Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. є завищеною і непропорційною до предмету спору.
Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 4500 грн. до 2000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 141, 247, ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 16 червня 1997 року Біловецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області, за актовим записом №1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ