Справа № 331/935/26
Номер провадження 2-а/954/28/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року смт Нововоронцовка
Суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Гончаренко О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6210603 від 24.11.2025,
встановив:
До Нововоронцовського районного суду Херсонської області від Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6210603 від 24.11.2025.
Згідно відповіді №2489522 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 20.03.2026, позивач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Нововоронцовського районного суду Херсонської області.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною, особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У Постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя». Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, місце проживання певної особи, за адресою якого вона зареєстрована (взята на облік) як внутрішньо переміщена особа, в розумінні положень цивільного процесуального законодавства є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування вказаної особи, виходячи з якого визначається підсудність відповідної справи.
У Постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22 вказано, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Крім того, є численні офіційні роз`яснення посадових осіб, суддів Верховного Суду щодо підсудності судових справ за участі ВПО. Так, Секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Луспеник роз`яснив порядок звернення до суду осіб, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання. Так, громадяни, які зареєструвались на новому місці як внутрішньо переміщені особи та мають відповідну довідку про взяття на облік, можуть звертатись до суду за місцем свого тимчасового перебування. Ті ж особи, які змінили місце проживання, однак не зареєструвались як внутрішньо переміщені особи, повинні подавати позов до суду, якому була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації.
Суддя ВС у КЦС Наталія Сакара щодо підсудності справ за участю внутрішньо переміщених осіб зазначила, що підсудність визначається за зареєстрованим місцем проживання особи. Якщо особа змушена була покинути своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію та стала на облік як ВПО, то вона звертається з позовами до суду за місцем реєстрації як ВПО. У цьому контексті суддя навела постанову Об`єднаної палати КЦС ВС від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1658133/).
Питання підсудності справ за участі ВПО роз`яснювалися на численних тренінгах, семінарах, курсах для підтримання кваліфікації, організованих Національної школою суддів України за участі суддів.
Враховуючи, що зареєстровані місця перебування позивача та відповідача не відносяться до підсудності Нововоронцовського районного суду Херсонської області, а позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Глиноцементна, буд. 10А вказана адміністративна справа належить до територіальної підсудності Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із п.2 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 318 КАС України).
На підставі вищеперерахованого, суд доходить висновку про необхідність повернення справи за підсудністю до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 29, 248, 256 КАС України, суддя,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6210603 від 24.11.2025надіслати за підсудністю до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Гончаренко